Комітет з питань фінансів і банківської діяльності не підтримав зміни до Закону "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні", підготовлені до другого читання.
На засіданні Комітету йшлося про те, що законопроект містить положення, які не враховують вимог Конституції України, а також не узгоджуються з іншими законами України.
Зокрема, статтею 5 проекту передбачається утворення Державного комітету України з питань урядового фінансового контролю як центрального органу виконавчої влади зі спеціальним статусом.. Згідно ж із статтею 106 Конституції України, утворення, реорганізація і ліквідація центральних органів виконавчої влади є повноваженнями Президента України.
Частиною другою статті 2 проекту до підконтрольних об'єктів віднесено також суб'єкти господарювання незалежно від форм власності, що використовують кошти бюджетів усіх рівнів, державних цільових фондів, інші державні кошти, позики чи кредити, гарантовані коштами бюджетів, державне чи комунальне майно та/або мають зобов'язання перед державою щодо цільового спрямування пільг як коштів, отриманих з бюджетів усіх рівнів.
У пункті 2 частини першої статті 10 передбачається безперешкодний доступ працівників Державного комітету України з питань урядового фінансового контролю на склади, у сховища, виробничі та інші приміщення (у тому числі і житлові, оскільки законопроект не містить відповідних застережень) для їх обстеження та з'ясування питань, пов'язаних з ревізією чи перевіркою підконтрольних об'єктів. Зважаючи на те, що відповідно до Закону "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" до суб'єктів господарювання віднесено також фізичну особу - суб'єкта підприємницької діяльності, то застосування цієї норми до громадян - підприємців може призвести до порушення вимог статті 30 Конституції України, згідно з якою не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду.
Статтею 4 законопроекту надається право органам державної контрольної ревізійної служби у своїй діяльності керуватися іншими нормативно-правовим актами, проте це не враховує вимог статті 19 Конституції України, згідно з якою органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.