Обговорювалися питання появи новітніх напрямків розвитку сучасної біологічної науки, таких як геноміка, протеоміка, біоінформатика, сучасні генні та клітинні технології, біологія in silico.
У ході читань зазначалося, що бурхливий розвиток молекулярно-біологічних методів та інформатики наприкінці XX століття, на межі століть призвів до інформаційного вибуху. Головним чином за рахунок розшифровки геному людини. Другим знаменним відкриттям цього періоду було отримання культур ембріональних стовбурових клітин людини, з яких можна відтворити, виростити будь-який людський орган.
Науковці відзначали, що характерною рисою нашого сьогодення є також злиття фундаментальної біології з медициною і формування так званої біомедицини, важливою складовою якої є генна медицина, зокрема генна терапія, терапія стовбуровими клітинами і трансплантологія. З генної терапії в ІМБіГ НАНУ ведуться роботи, що стосуються лікування інсулін-залежного діабету та атеросклерозу. Ідея полягає в тому, щоб вводити ген в організм для продукування того білка, нестачу якого необхідно компенсувати в організмі у хворого.
Учасники слухань торкнулися питання розвитку генної діагностики. Зазначалося, що інститути Академії медичних наук України - Інститут медицини праці, Інститут педіатрії, акушерства, гінекології спільно з ІМБіГ НАНУ відпрацьовують діагностику мутантних генів, які спричиняють спадкові форми тяжкої розумової відсталості та інші спадкові захворювання.
Промовці також звернули увагу на ще одну рису сьогодення - злиття фундаментальної біології з інформатикою. Всі роботи з вивчення структури геному і його функціонування були б неможливі без розвитку біоінформатики - використання комп'ютерної методології для вирішення інформаційних проблем в науках про життя створення розгалужених електронних баз даних, утворення генних і білкових мереж, моделювання просторових структур.
У ході слухань обговорювалося також питання ембріональних стовбурових клітин.
Учасники слухань у підсумку наголосили на тому, що в Україні високий професійний потенціал, який необхідно зберегти. Народні депутати і науковці висловились за створення державної цільової програми з геноміки, протеоміки і генних технологій, програму такого рівня, яка є в усьому світі.