Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков відкрив пленарне засідання.

Головуючий повідомив, що у сесійній залі присутні члени Кабінету Міністрів на чолі з Прем’єр-міністром Денисом Шмигалем. За пропозицією депутатських фракцій і груп вони будуть відповідати на запитання про стан нормативно-правового та організаційного забезпечення впровадження ринку землі в Україні.

Із заявою від двох фракцій виступила народний депутат Олена Кондратюк. У виступі йшлося про забезпечення рівних прав військових чоловіків і жінок.

Олена Кондратюк висловила обурення намірами Міністерства оборони одягнути жінок-військових, які будуть крокувати на параді до 30-річчя Незалежності України, у взуття на підборах. Фото тренувань до параду виставлене на офіційному сайті Міністерства.

Вона звернулася до органів влади з вимогою: «Провести службове розслідування і доповісти суспільству: хто прийняв таке рішення; відзвітувати, скільки витрачено коштів на закупівлю цього взуття із наших податків і хто понесе матеріальну відповідальність за це. Публічно вибачитися за таке приниження жінок перед своєю армією, ветеранками, які із зброєю в руках захищали і продовжують боронити незалежність і суверенітет нашої країни».

Із заявою від двох фракцій виступила народний депутат Софія Федина. Вона звернула увагу на те, що «представники чинного уряду дозволяють собі дискримінацію за кольором шкіри, за расовою ознакою».

Народний депутат розповіла історію журналістки Кароліни Ашіон, яку, за її словами, не взяли працювати на один із каналів, коли ним керував один із нинішніх міністрів, за те, що «у неї якийсь не такий колір шкіри». За інформацією Софії Федини, днями журналістка підійшла до Міністра і «по-суті, відбулося підтвердження цієї позиції».

На думку народної депутатки, така ситуація є неповагою до прав людини. «Після такого скандалу Міністр мав би добровільно скласти свої повноваження», - сказала вона.

Розпочалася "година запитань до Уряду".

Головуючий надав слово для виступу Міністру аграрної політики та продовольства України Роману Лещенку.

Міністр розповів про діяльність робочої групи з представників Міністерства аграрної політики, Міністерства юстиції України, Мінрегіону, Держгеокадастру, Секретаріату Кабінету Міністрів та Апарату Прем'єр-міністра України, яка розробила дорожню карту реалізації земельної реформи та узгодила перелік нормативно-правових актів, розробка яких є визначальною для реалізації земельної реформи в Україні.

Міністр також поінформував про виконання відповідних постанов Уряду, а саме

постанови від 31 березня 2020 року, в якій обумовлено внесення змін до постанов номер 483, номер 15, згідно якої Держгеокадастр України може подавати до суду позов про конфіскацію земельної ділянки сільськогосподарського призначення у разі порушення особою вимог щодо граничної площі таких земель, що можуть перебувати у власності однієї особи, а також у випадках, коли відповідно до закону власник земельної ділянки зобов'язаний відчужити її протягом певного строку, але земельна ділянка не була відчужена, постанови, прийнятої 16 червня 2021 року, про затвердження порядку здійснення перевірки відповідності набувача або власника земельної ділянки сільськогосподарського призначення вимогам, визначених статтею 130 Земельного кодексу України тощо.

Урядовець також поінформував про ті нормативні акти, які готуються для законодавчого забезпечення.

Щодо організаційного питання обігу земель сільськогосподарського призначення Міністр зазначив, що з 1 липня 2021-го року набув чинності Закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення". В Україні скасований мораторій на купівлю-продаж сільськогосподарських земель. За даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за 1 липня на підставі договорів купівлі-продажу зареєстровано право власності на землі сільськогосподарського призначення в обсязі 61 угода. Із них, які підпадали під мораторій, лише 3 угоди. «Тобто на всю країну у нас відбулися 3 угоди підмораторних земель сільськогосподарського призначення. В той же час було відчужено 40 земельних ділянок, які не підпадали під мораторій, оскільки перебували на правовому титулі "особисте селянське господарство". Ця статистика не відрізняється від статистики за час до зняття мораторію», - повідомив доповідач.

Роман Лещенко зазначив: дані моніторингу дозволяють виявити дуже важливі факти, що незважаючи на існування в мораторію в Україні, фізичні та юридичні особи набули у власність більше 100 гектарів в обсязі тисячі суб'єктів по Україні.

Фактично прийнявши відповідний закон, з 1 липня ми обмежили з вами цивільний оборот земель сільськогосподарського призначення, які знаходилися в обороті в тому числі юридичних осіб.

Фактично цим фактом засвідчуємо те, що в Україні існував тіньовий ринок землі, де юридичні особи вільно купували, продавали землі в обсязі тисячі гектарів. Юридичні особи, які акумулювали десятки тисяч гектарів, ми уважно відслідковували через Державний реєстр речових прав на нерухоме майно та Державний земельний кадастр, що в останній день запуску ринку землі проходили ще десятки угод між юридичними особами, які проводили операції купівлі-продажу. Тим самим ми засвідчуємо той факт, що в Україні фактично існував ринок, який був абсолютно нерегульованим».

Міністр також повідомив, що з 1 липня на офіційному сайті Держгеокадастру розпочав роботу портал моніторингу земель, де публікуються дані стосовно площі відчужених земель, переданих в користування, ціни та дані про площу таких земель, набутих у власність одним суб'єктом. «Будь-яка особа може ознайомитися на офіційному веб-сайті з інформацією про ціну та вартість земельних ділянок, речових прав на них, розмір плати за користування земельною ділянкою», - додав він.

Роман Лещенко також зазначив, що Урядом забезпечено прийняття всіх необхідних підзаконних нормативно-правових актів, необхідних для реалізації Закону про обіг земель сільськогосподарського призначення. Порядок здійснення перевірки відповідності набувача або власника земельної ділянки сільськогосподарського призначення відповідає вимогам, затвердженим Земельним кодексом України, а саме статтею 130.

Також за його словами, забезпечено всі необхідні організаційні заходи для нотаріусів для перевірки даних у Державному реєстрі речових прав та Державному земельному кадастрі в частині обмежень до 100 гектарів. Програмне забезпечення працює в штатному режимі. За вчора було підключено 789 нотаріусів до "Центру державного земельного кадастру" з метою обміну відповідною інформацією.

Створена можливість для оперативного підключення всіх зацікавлених суб'єктів, проводиться масштабна інформаційна кампанія, в тому числі за участі Нотаріальної палати, за участі Міністерства юстиції, Міністерства аграрної політики. Всі бажаючі нотаріуси, які є ключовими суб'єктами в обігу земель сільськогосподарського призначення, отримують відповідні доступи в максимально стислі терміни.

«Для нас дуже важливо, виходячи з цих обставин, було забезпечити обмін даних між Державним земельним кадастром та у Державним реєстром речових прав на нерухоме майно», - сказав урядовець.

Роман Лещенко відзначив, що до прийняття відповідних законів в Україні не було автоматизованої системи обміну даних. «Це призводило до того, що в Україні були масові зловживання в частині безоплатної приватизації земельними ділянками, коли одні громадяни мали можливість користатись правом безоплатної приватизації двічі, п'ять разів і більше, при цьому система не сигналізувала про ці проблеми, оскільки не було відповідно автоматичного обміну.

Крім того, до прийняття відповідних законів держава фактично не контролювала процеси обігу земель в обсязі майже 5 мільйонів гектарів земель ОСГ, які були непідмораторні, які знаходилися в вільному обігу, які дозволяли юридичним особам, в тому числі де засновниками, кінцевими бенефіціарами були іноземці, дозволяли реалізовувати такі операції», - сказав він.

Міністр повідомив народних депутатів, що на підставі відповідної нормативної бази, яку забезпечив Парламент представниками п'яти фракцій і депутатами, ми маємо юридичну та фактичну можливість оприлюднювати відповідні дані про кінцевих бенефіціарів власників землі в Україні. «Ми будемо це забезпечувати поетапно. Почнемо з юридичних осіб, які мають на балансі сотні і тисячі гектарів, окремо оприлюднимо фізичних осіб, пов'язані сітки, які мають групу пов'язаних осіб, навіть в тому випадку, коли такі особи, особливо в останні півроку, прискорилися в питанні відчуження земель на третіх осіб», - завершив Роман Лещенко.

Міністр відповів на запитання депутатських фракцій і груп, які стосувались: боротьби Уряду з тіньовим землекористуванням; оподаткування окремих галузей сільського господарства; врахування громадської думки щодо запровадження ринку землі; заходів для запобігання продажу української землі за безцінь; цін на продаж та оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення; бази даних про комунальні земельні ділянки; інвентаризації земельних ділянок поза межами населених пунктів; створення умов для залучення одноосібних сільгоспвиробників до купівлі землі; наведення ладу в конярстві.

На запитання народних депутатів відповіли Прем'єр- міністр Денис Шмигаль і члени Уряду щодо: відкликання Україною підпису під спільною заявою щодо ситуації з правами людини в одній із провінцій Китаю; використання медичної техніки, яка надається Україні в рамках міжнародної допомоги; виконання правил протипожежної безпеки у школах; ремонту у слідчих ізоляторах; передачі повноважень Міністерству аграрної політики та продовольства; забезпечення освітніх потреб дітей з інвалідністю; підготовки до опалювального сезону на Львівщині; створення державної служби захисту дітей; виплати заробітних плат шахтарям; розвитку конярства; покращення інфраструктури прикордонників у Закарпатській області; концепції сміттєпереробки і сміттєсортування.

На цьому "година запитань до Уряду" завершилася.

Народні депутати підтримали пропозицію щодо зміни порядку розгляду питань.

Верховна Рада 278 голосами прийняла у другому читанні і в цілому проект Закону про внесення змін до Закону України "Про Статут гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України" щодо військового поховального ритуалу, №4636-1.

Проект Постанови про скасування рішення Верховної Ради України про прийняття у другому читанні та в цілому проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та деяких законів України щодо відновлення роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, №3711-д-П, доповів народний депутат Сергій Власенко.

Проект Постанови про скасування рішення Верховної Ради України про прийняття у другому читанні та в цілому проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та деяких законів України щодо відновлення роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, №3711-д-П1, доповів народний депутат Михайло Цимбалюк.

За результатами голосування обидва проекти не були прийняті.

Проект Закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за порушення вимог режиму радіаційної безпеки в місцевостях, що зазнали радіоактивного забруднення, №4156, доповів перший заступник Міністра захисту довкілля та природних ресурсів Богдан Боруховський. Він зазначив, що метою законопроекту є забезпечення дотримання вимог режиму радіаційної безпеки і посилення відповідальності за їх порушення.

Заступник Голови Комітету з питань правоохоронної діяльності Галина Михайлюк доповіла рішення Комітету, який рекомендує Верховній Раді прийняти законопроект за основу.

Законопроект за результатами голосування 269 голосами «за» прийнято за основу.

Із заявою від двох фракцій виступив народний депутат Арсеній Пушкаренко.

Заступник Голови Верховної Ради України Олена Кондратюк повідомила, що протягом цього пленарного тижня народними депутатами було внесено 100 запитів, із них до Президента України - 5 депутатських запитів, до Кабінету Міністрів - 52, до керівників інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування - 39, до керівників підприємств, установ і організацій, розташованих на території України 4 запитів народних депутатів.

За її словами, з минулого пленарного тижня неоголошеними залишилися 72 депутатських запитів.

Всього для оголошення внесено 172 депутатських запити.

Верховна Рада підтримала направлення до Президента України трьох із п’яти запитів, поданих народними депутатами.

Олена Кондратюк оголосила депутатські запити.

Головуючий закрив пленарне засідання.


 

 

 

Повернутись до публікацій

Версія для друку

Ще за розділом

“Повідомлення ”

29 серпня 2022 20:00
02 червня 2022 11:20
22 лютого 2022 12:30
23 листопада 2021 12:04
22 вересня 2021 13:40
24 серпня 2021 15:06
20 липня 2021 15:28
20 липня 2021 10:06
19 липня 2021 17:58
16 липня 2021 12:51