Законом передбачено гарантії від необґрунтованого закриття закладів культури в умовах адміністративно-територіальної реформи. Зокрема, базову мережу закладів культури доповнено закладами освіти сфери культури, якими є мистецькі школи, мистецькі ліцеї, мистецькі коледжі, заклади вищої мистецької освіти.
Законом запроваджується моніторинг реалізації державної політики у сфері культури - система регулярного спостереження, оцінки і прогнозу динаміки кількісних і якісних змін стану сфери культури. Моніторинг має стати ефективним інструментом Міністерства культури та інформаційної політики для аналізу та удосконалення державної політики у сфері культури.
Законом визначаються терміни «центр культурних послуг» та «культурна послуга». Згідно із законом «центром культурних послуг є багатофункціональний заклад культури, що має зручне розташування для відвідування жителями територіальної громади/суміжних територіальних громад, забезпечений кваліфікованими кадрами, має сучасну матеріально-технічну базу та спроможний забезпечувати надання комплексу культурних послуг, консультаційної, інформаційної, допомоги, доступ до користування приміщеннями та обладнанням для творчості, неформального навчання та спілкування жителів територіальної громади з урахуванням чисельності, вікового, статевого, національного, соціального, галузевого складу населення». «Культурною послугою є дії фізичних та/або юридичних осіб, які провадять культурну діяльність, спрямовані на задоволення культурних, інтелектуальних потреб людини, забезпечення творчого, духовного розвитку особистості, що мають визначену вартість та споживаються в процесі надання (виконання) цих дій.
Законом також вводиться поняття базового набору культурних послуг, запроваджуються методики обрахунку його собівартості, що у майбутньому має стати підґрунтям для запровадження у законодавстві культурної субвенції.
Проект Закону зареєстровано за №4318.