Для участі у позачерговому засіданні зареєструвалося 215 народних депутатів.

Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков відкрив позачергове пленарне засідання.

Головуючий зазначив, що позачергове засідання проводиться у зв'язку з вимогою 156 народних депутатів України.

Із заявою від двох фракцій виступив народний депутат Андрій Парубій. У заяві йшлося про «незаконне політичне стеження за депутатом Київської міськради від «Європейської солідарності» Віктором Кононенком». Фракція вимагала припинити практику використання правоохоронних органів для переслідування опозиції.

Із заявою від двох фракцій виступив народний депутат Максим Бужанський. У заяві засуджувалися дії протeстувальників, єдиною ціллю яких було спровокувати правоохоронні органи на відповідь. Він закликав підтримати постанову, яка "засуджує вандалізм, яка засуджує дії, які руйнують довіру до демократії".

Головуючий надав слово для доповіді Голові Служби безпеки України Івану Баканову.

«Служба безпеки України активно долучається до цього процесу. Напередодні зазначених подій ми інформували і Національну поліцію, і Управління державної охорони про нагнітання ситуації навколо акції та можливі сутички. Перше повідомлення ми надіслали до Нацполу 17 березня про можливу радикалізацію цих подій. А відразу після подій 20 березня ми надали додаткову інформацію стосовно організаторів та активних учасників акції протесту, в тому числі фото та відеоматеріали, які, я впевнений, лягли в основу кримінальної справи, яка сьогодні розслідується Нацполом. Отже, ми ділилися оперативними даними, документували та фіксували події біля Офісу Президента. Оцінювали ризики, які може спричинити ця акція. І робили це саме в контексті можливого впливу на державну безпеку, не втручаючись в компетенцію колег з охорони громадського порядку. Як завжди Служба безпеки України діє в межах наданих повноважень, згідно закону.», - сказав він.

Іван Баканов далі зазначив, що кожен громадянин має право на мирний протест, він закріплений у 39 статті Конституції України. «Обмежити це право може тільки суд і лише в інтересах національної безпеки і громадського порядку, щоб запобігти заворушенням чи злочинам. Тобто право на протест це святе. Але є чітка межа її недозволено перетинати нікому навіть народним депутатам України. Я всіляко підтримую, коли люди активно проявляють свою громадянську позицію, у тому числі під час мирних протестів. Це свідчить про зрілість і демократичність нашого суспільства. Проте я бачу і зворотній бік цієї медалі. Повірте, ми маємо достатньо інформації для того, щоб стверджувати і доводити, що спецслужби Російської Федерації в постійному режимі, в постійному, моніторять суспільно-політичну ситуацію в Україні, протесні рухи та акції. Наголошую, я жодним чином не стверджую, що за цією акцією був розвідорган Російської Федерації. Але я чітко стверджую, що Російська Федерація намагається скористуватися будь-яким медійним поводом для того, щоб використати цю ситуацію на свою користь. При цьому, як правило, патріоти і небайдужі громадяни можуть навіть не здогадуватися, що їхні активні дії використовуються в інформаційній війні спецслужбами», - підкреслив Голова СБУ.

Іван Баканов також зазначив, що в СБУ розуміють, що «гібридна війна наша реальність сьогодні. І ця війна триває не тільки на сході нашої країни, а на мирних вулицях наших міст. Розхитувати протести один із її інструментів. Пригадайте навіть так звані "тарифні майдани" у січні цього року. Їхніми замовниками були куратори з Російської Федерації. Це теж метод впливу і зброя, як і у цілому весь інформаційний кіберпростір. До речі, коли окремі особи почали робити закиди з приводу закриття пропагандистських каналів, я тоді чітко сказав, що свобода слова закінчується там, де починається посягання на державну безпеку України. Так само скажу і тепер. Є тонка грань між протестом і порушенням закону, і її встановлює суд. І він дасть оцінку подіям під Офісом Президента».

Голова СБУ закликав громадян і політиків усвідомлювати ризики і наслідки від таких протесних акцій. «Запевняю, що СБУ робить все можливе, аби завчасно зняти з порядку денного чи нейтралізувати будь-які загрози державній безпеці. Але протидіяти загрозам стане значно простіше, коли саме суспільство буде орієнтуватися на пошук єдності, а не на розпалювання конфліктів, штучно інспірованих ззовні», - наголосив Іван Баканов.

Голова Національної поліції України Ігор Клименко повідомив, що акція 20 березня біля Офісу Президента проходила під десятками відеокамер. У прямому ефірі спостерігали, як розвивалися події, як громадянам безперешкодно забезпечили їх мирне право на мирний процес, на мирний протест і як була перейдена межа закону.

Ігор Клименко запропонував всім ще раз відтворити в пам'яті коротко події, які відбулися тиждень тому.

Народні депутати переглянули відеоматеріали про те, що відбувалося під стінами приміщення Офісу Президента України.

Голова Національної поліції повідомив, що протестуючі попросили, щоб "поліція діалогу" знаходилась між Офісом Президента і протестуючим як гарант безпеки і гарантування проведення мирної акції і відкритого спілкування між поліцією і громадянами. «Наші поліцейські перед Офісом Президента стояли обличчям до активістів. Фактично нам потрібно було евакуювати звідти перемовників, бо їм реально загрожувала небезпека. А з екіпірування в них лише розпізнавальні жилети, бо це "поліція діалогу"», - додав він.

Щоб запобігти можливій пожежі через літаючі всліпу фаєри, до натовпу кинулися рятувальники. Їх супроводжували поліцейські. І саме це, за словами доповідача, і ще раз викликало бурхливу, агресивну реакцію з натовпу. Протестувальники почали закидати правоохоронців петардами та фаєрами.

«Ми розуміли, що будь-які наші дії в такій ситуації призведуть до ескалації конфлікту. Очевидно, що протестувальники поводились якомога зухваліше саме для того, аби спровокувати правоохоронців на активну реакцію. Що було б далі, уявити нескладно. Згадайте аналогічну акцію 23 лютого цього року. Цього разу організатори відкрито, і це підтвердив Голова Служби безпеки України, в анонсах закликали учасників брати з собою бинти та медикаменти та були готовими до силового опору працівникам поліції. Акцію ретельно запланували і розпланували», - повідомив Ігор Клименко.

Голова Національної поліції поінформував про те, що «залишилось на місці так званої мирної акції? Понівечені фасади та двері будівлі, скінхедівські надписи та гори сміття. Мітингувальники використали більше сотні фаєрів, понад 80 петард, кілька десятків балончиків та пляшок з фарбою, 15 салютних установок і це лише попередні підрахунки.

За нашими даними участь в заході взяли понад півтори тисячі учасників, трохи більше всього 5 відсотків з них вчиняли активні агресивні дії, 5 відсотків.

За фактом цих подій розпочато досудове розслідування за чотирма статтями Кримінального кодексу України. Хуліганство вчинене групою осіб із застосуванням предметів заздалегідь заготовлених для нанесення тілесних ушкоджень. Умисне знищення або пошкодження майна. Наруга над державними символами, виготовлення, поширення, а також публічне використання символіки нацистського режиму. Наразі слідчі поліції за погодженням з прокурорами повідомили про підозру сімом особам».

Голова Національної поліції також поінформував про те, як з’явилася свастика на стіні Офісу Президента. «Символ справді з'явився вже після завершення акції о 23:35, і ми встановили цю особу. Не розкриватиму деталі доки поки не будуть належним чином оформлені всі процесуальні документи», - додав він.

Виконуючий обов'язки Директора Державного бюро розслідувань Олексій Сухачов зазначив, що завдання, яке сьогодні стоїть перед ДБР, - забезпечити швидке неупереджене розслідування подій під Офісом Президента України.

Він заявив, що події, які відбулись 20 березня біля Офісу Президента України не мають нічого спільного з демократичним волевиявленням, дискредитують владу та підривають довіру до правоохоронної системи. «І сьогодні наше з вами завдання, шановні народні депутати, забезпечити швидке, об'єктивне та неупереджене розслідування усіх обставин цих суспільно небезпечних явищ», - підкреслив в.о. Директора ДБР.

Олексій Сухачов повідомив, що будь-які заяви чи повідомлення про вчинені кримінальні правопорушення під час вказаних подій, до Державного бюро не надходили. «Разом з тим з метою невідкладного реагування Державним бюро розслідувань у взаємодії зі Службою безпеки України, Національною поліцією України проведено комплекс оперативно-пошукових заходів, спрямованих на встановлення організаторів та учасників неправомірних дій. За результатами не виявлено фактів закликів до погромів чи інших протиправних дій з боку народних депутатів України представників політичних сил.

Також на сьогодні слідчі ДБР вивчають питання чи була належним чином забезпечена охорона громадського порядку під час проведення даної акції, за наслідками чого буде надано відповідну юридичну оцінку та за наявності законних підстав забезпечено притягнення винних осіб до відповідальності», - зазначив він.

В.о. Директора ДБР запевнив народних депутатів, що Державне бюро розслідувань не залишиться осторонь та діятиме виключно в межах компетенції та визначених законодавством повноважень.

Представники правоохоронних органів відповіли на запитання народних депутатів.

В обговоренні виступили представники депутатських фракцій і груп.

До порядку денного включено проект Постанови про засудження подій, що відбулись 20 березня 2021 року біля Офісу Президента України №5295.

Проект Постанови доповів голова підкомітету Комітету з питань правоохоронної діяльності Владлен Неклюдов.

Представник Комітету доповів рішення Комітету, який рекомендує Верховній Раді прийняти проект Постанови №5295 за основу та в цілому з урахуванням пропозиції Комітету щодо виключення пункту 2 з тексту постанови.

237 голосами «за» проект Постанови прийнято в цілому.

Народні депутати прийняли в цілому проекти Постанов про дострокове припинення повноважень народного депутата України Колихаєва І.В. №4447 і про дострокове припинення повноважень народного депутата України Скічка О.О. №5012.

Проект Постанови про призначення позачергових виборів Харківського міського голови Харківського району Харківської області №5292 доповіла заступник Голови Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Аліна Загоруйко.

Верховна Рада прийняла 249 голосами прийняла проект Постанови в цілому.

Постановою у зв’язку з достроковим припиненням повноважень Харківського міського голови Харківського району Харківської області Кернеса Г.А., призначено позачергові вибори Харківського міського голови Харківського району Харківської області на неділю 31 жовтня 2021 року.

Народні депутати розглянули проект Постанови про призначення позачергових виборів Шегинівського сільського голови Яворівського району Львівської області №5291.

За результатами голосування проект постанови прийнято в цілому 245 голосами.

Постановою призначено позачергові вибори Шегинівського сільського голови Яворівського району Львівської області на неділю 31 жовтня 2021 року.

Головуючий закрив позачергове засідання.