Необхідність внесення змін до підпункту 3 пункту 1 ст.22 Кодексу обумовлено тим, що центральні районні та міські лікарні, а також районні та міські територіальні медичні об‘єднання не є структурними підрозділами органів влади і не можуть бути згідно з Кодексом головними розпорядниками бюджетних коштів, а це унеможливлює здійснення ними управлінських, організаційних і методологічних функцій у закладах охорони здоров‘я району чи міста.
В умовах існуючого незадовільного стану бюджетного фінансування, додержання вимог щодо заборони попередньої оплати за товари, роботи та послуги призводить до застосування штрафних санкцій з боку постачальників за невиконання взятих бюджетних зобов‘язань, тому пропонується пункт 7 статті 51 доповнити словами: “Авансове перерахування платежів постачальнику товарів, робіт, послуг здійснюється відповідно до умов взятого бюджетного зобов‘язання у розмірі до 30 відсотків загального обсягу місячних асигнувань у разі відсутності за цим постачальником простроченої дебіторської заборгованості.”
Внесення змін до ст.55 Кодексу обгрунтовується необхідністю реалізації державних цільових програм і заходів у цілому спектрі поставлених завдань, зокрема, необхідністю поряд із забезпеченням закладів охорони здоров‘я лікарськими засобами вирішити питання зміцнення матеріальної бази установ (здійснення капітальних видатків).
Пропонується з переліку видатків, які відповідно до ст.88 здійснюються з бюджетів сіл, селищ, міст районного значення, вилучити видатки на дільничні лікарні.
Дільничні лікарні надають стаціонарну медичну допомогу населенню окремих населених пунктів, виконуючи фактично функції відділень центральних районних лікарень, однак видатки на їх фінансування здійснюються не з районних бюджетів, а з сільських, селищних бюджетів цих населених пунктів. Таким чином, видатки на охорону здоров‘я в розрахунку на одного мешканця цих територій значно менші ніж на решті території району, чим порушується принцип справедливості і неупередженості бюджетної системи України.
За поданням МОЗ пропонується внести зміни до ст. 89, 90 Глави 14 “Розмежування видатків між бюджетами” Кодексу відповідно до розмежування функцій закладів охорони здоров‘я за видами лікувально-профілактичної допомоги, які визначено статтею 35 Основ законодавства України про охорону здоров‘я.
Внесення змін до ст. 93 Кодексу щодо передачі видатків на виконання делегованих державних повноважень дозволить врегулювати розмежування сфери відповідальності за організацію надання медичної допомоги населенню між органами виконавчої влади, державними адміністраціями та органами міського самоврядування, що дасть можливість скерувати фінансові потоки за місцем наданої медичної допомоги хворим, усунути дублювання функцій між закладами охорони здоров‘я різних рівнів.