Сінгапурський договір розроблено з метою кодифікації сучасних тенденцій у сфері охорони інтелектуальної власності.
До Договору додаються Правила про право товарних знаків, які стосуються порядку регулювання будь-яких адміністративних вимог, питань або процедур щодо Договору і містять Типові міжнародні форми повідомлень.
Договір та Правила застосовуються не лише до зримих, а і до всіх типів позначень, з яких можуть складатися знаки згідно з правом Договірної сторони (держави або міжурядової організації), та включають формальності щодо представлення усіх типів знаків, що містять зримі позначення (та їх певних форм, зокрема голографічних, кольорових, позиційних чи рухових знаків) і незримі позначення.
Окрім того, у Договорі розширено види засобів і форм передачі заявки на знаки та іншої інформації щодо заявки чи реєстрації знаків, які може вибирати Договірна сторона. Зокрема, вона може визначити чи приймати повідомлення на папері, в електронній формі або в будь-якій іншій формі.
Відповідний законопроект зареєстровано за №0123.