У заході взяли участь народні депутати, представники міністерств і відомств, наукових установ, громадських та міжнародних організацій, вчені, політики, журналісти.
Відкриваючи засідання, голова Комітету
О.Зарубінський зазначив, що "проблема депортованих за національною
ознакою, є однією з найболючіших, успадкованих Україною від колишнього
СРСР". За його словами, вони "є численною категорією жертв політичних
репресій", тому виникла необхідність підготовки окремого законопроекту, в
якому врегульовувалися б шляхи відновлення їхніх прав.
О.Зарубінський наголосив, що з 1996 року Кабінет Міністрів неодноразово подавав на розгляд парламенту відповідний проект закону, однак з різних причин він до цього часу не прийнятий. Він також поінформував присутніх, що до Закону "Про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою", ухваленого парламентом у 2004 році, Президент України застосував вето.
Учасники засідання зазначали, що облаштування осіб, які повертаються з місць депортації, здійснюється за рахунок самих репатріантів, коштів, виділених українською стороною, допомоги міжнародних недержавних організацій. Всі інші держави - учасниці Бішкекської угоди, усунулися від участі у фінансовому забезпеченні репатріації цих осіб.
На засіданні акцентувалась увага на тому, що сьогодні уряд реалізує Програму розселення та облаштування депортованих кримських татар і осіб інших національностей, що повернулися на проживання в Україну, їх адаптації та інтеграції в українське суспільство на період до 2010 року.
Однак, на думку учасників круглого столу, на практиці застосування нормативних актів щодо реалізації запланованих державою заходів натикається на низку проблем, пов´язаних, насамперед, з відсутністю законодавчого акта, який став би правовим підґрунтям для здійснення державної політики в цій сфері.
Про це засвідчують, підкреслювали члени Комітету, зокрема, результати проведеного Рахунковою палатою аудиту щодо ефективності використання коштів, виділених з Державного бюджету на розселення та облаштування в Автономній Республіці Крим депортованих кримських татар та осіб інших національностей, які були депортовані з території України.
Згідно з аудитом, зазначали народні депутати, існують не лише недоліки піл час використання бюджетних коштів, а й прогалини в законодавстві, що зумовили ці порушення. Зокрема, відсутність законодавчого унормування питання набуття статусу депортованих осіб за національною ознакою призводить до того, що органи державної влади на місцях самостійно визначають з числа депортованих осіб одержувачів державних послуг тощо.
Крім того, підкреслювали члени
Комітету, неузгодженість дій органів виконавчої влади призводить до неналежного
виконання або взагалі до невиконання визначених державою заходів щодо
соціальної адаптації та інтеграції в українське суспільство депортованих
осіб.
На засіданні було також обговорено законопроект "Про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою" (реєстр. №3142), внесений на розгляд парламенту Кабінетом Міністрів. Документом пропонується встановити порядок визначення та позбавлення статусу осіб, депортованих за національною ознакою, засади і принципи державної політики, повноваження органів державної влади та органів місцевого самоврядування стосовно відновлення їхніх прав. Учасники заходу висловили низку зауважень до нього. Зокрема, зазначалося, що він не встановлює ніяких зобов'язуючих норм для виконавчих органів, котрі відповідальні за реалізацію його положень. Передусім це стосується строків розгляду звернень, виділення земельних ділянок, надання матеріальної допомоги тощо.
Представники наукових установ вважають, що уряд повинен відкликати цей законопроект, натомість розробити новий, який врахував би пропозиції громадських та міжнародних організацій, Верховного комісара ОБСЄ у справах національних меншин та інших владних структур.
Голова Комітету наголосив, що потрібно розробити законопроект, який мав би підтримку в парламенті, був реалістичним та сприяв би розв'язанню накопичених проблем.
За підсумками обговорення, ухвалено рішення узагальнити висловлені пропозиції та зауваження, які будуть враховані в законодавчій роботі Комітету.