Члени Комітету наголосили, що програма торкається питань, які є актуальними. Адже в Україні джерела водопостачання знаходяться у незадовільному екологічному стані, застосовуються застарілі технології кондиціювання питної води, має місце зношеність основних фондів централізованих систем водопостачання та водовідведення населених пунктів тощо.
У проекті зроблена спроба деталізувати основні напрями та заходи виконання Програми стосовно охорони та раціонального використання джерел питного водопостачання, технічного переоснащення систем водопровідно-каналізаційного господарства, нормативно-правового та науково-технічного забезпечення з урахуванням вимог Європейського Союзу.
Реалізація пропозицій, які містяться у проекті, має сприяти покращенню екологічного стану питних джерел водопостачання та санітарно-епідемічної ситуації в цілому; впровадженню нових технологій та обладнання в системі водопостачання й водовідведення; зменшенню енергоємності централізованого питного водопостачання та водовідведення тощо.
Підтримуючи в цілому актуальність цієї проблеми, народні депутати акцентували увагу на необхідності конкретизації окремих положень проекту. Зокрема, для посилення інформаційно-регламентуючого навантаження розділу 4 “Напрями та заходи виконання Програми”, доцільно було б у ньому не обмежуватися відсилкою до додатку (у якому перелічені певні заходи), а безпосередньо у розділі відповідно до кожного із основних напрямів виконання Програми навести загальну характеристику заходів, що мають здійснюватися.
Варто було б звернути увагу на заходи, що мають сприяти поліпшенню екологічного стану джерел питного водопостачання, розвитку централізованого питного водопостачання у сільських населених пунктах (на цей час такі послуги надаються лише чверті сіл України) та інших напрямках, які підвищать рівень забезпечення населення питною водою належної якості.