Учасники слухань наголосили на винятковій важливості питання реалізації регуляторної політики в Україні як такої, що спрямована на вдосконалення правового регулювання господарських, адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання, на недопущення прийняття неефективних регуляторних актів, зменшення втручання держави у діяльність суб'єктів господарювання та усунення перешкод для розвитку господарської діяльності.
За словами голови Комітету Юрія Єханурова, в умовах трансформації української економіки, орієнтації її на економіку провідних країн світу послідовне та системне здійснення регуляторних процедур має стати одним з важливіших факторів державної політики та національної безпеки.
Ідеологія державного управління до прийняття цього закону базувалась на застарілих принципах політики “прямого захисту”. Наслідком цього стало не лише втручання держави практично у всі форми суспільних відносин, а й правове закріплення такого втручання. Ситуація ускладнювалась і тим, що через обмеженість економічного та кадрового потенціалу така політика всеохоплюючого державного регулювання сприяла корупційним проявам.
Народні депутати вважають, що фактично всі головні бар’єри сьогодні виникають та поширюються через нереформовану адміністративну систему, яка все ще пристосована лише до командно-адміністративного способу регулювання економікою.
А реформування органів влади неможливе без урахування інтересів суспільства та прискіпливої уваги з його боку до основних напрямків удосконалення економіки в цілому та ефективності витрачання державних коштів зокрема. Громада має не тільки знати, у якому напрямку розвивається державне регулювання, державна політика, але й брати активну участь у обговоренні проектів владних рішень.
Саме такий підхід і становить суть регуляторної політики. Її основна ідея полягає в аргументованій, кількісній та якісній оцінці можливих альтернатив державного регулювання, обов’язковому оприлюдненню проектів регуляторних актів та аналізі регуляторного впливу на основі всебічного розгляду зауважень та пропозицій від усіх зацікавлених груп, з подальшим відстеженням результативності прийнятих рішень.
Незважаючи на кількісні показники економічного зростання в Україні, учасники слухань констатували, що діяльність органів влади усіх рівнів, а також об’єднань громадян щодо виконання вимог зазначеного Закону на сьогодні є недостатніми.
Зокрема, за інформацією Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, лише 33 % проектів регуляторних актів, розроблюваних центральними органами виконавчої влади, супроводжуються відповідними аналізами регуляторного впливу. Тільки 17 % проектів регуляторних актів оприлюднюються з метою отримання зауважень та пропозицій від фізичних та юридичних осіб. Структурні підрозділи, на які прокладатимуться повноваження щодо реалізації державної регуляторної політики визначені дванадцятьма центральними органами виконавчої влади з майже п’ятдесяти.
З огляду на зазначене, а також з метою поліпшення впровадження норм чинного закону, учасники слухань рекомендують Верховній Раді України забезпечити, при розгляді і прийнятті проектів актів законодавства, безумовну вимогу щодо процедур оприлюднення проектів регуляторних актів та аналізу регуляторного впливу, а також обґрунтованого розгляду можливих альтернативних пропозицій.
Також Кабінет Міністрів України має забезпечити неухильне дотримання вимог законодавства щодо виконання вимог Закону України “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності” центральними та місцевими органами виконавчої влади, звертаючи особливу увагу на дотримання процедур офіційного оприлюднення проектів регуляторних актів та повноту та достовірність аналізу регуляторного впливу. Передбачити в Державному бюджеті України на 2005 та наступні роки фінансування заходів та програм щодо реалізації державної регуляторної політики.