У Верховній Раді України зареєстровано проект закону про засади охорони здоров'я в Україні, внесений народним депутатом Раїсою Богатирьовою.
Цей проект визначає правові, організаційні, економічні та соціальні засади охорони здоров'я в Україні і регулює суспільні відносини у цій сфері з метою забезпечення гармонійного розвитку фізичних і духовних сил, високої працездатності, довголітнього активного життя громадян, усунення факторів, що шкідливо впливають на їх здоров'я, попередження і зниження захворюваності, інвалідності та смертності, поліпшення спадковості.
За словами автора, необхідність розробки даного законопроекту зумовлена реальними політичними та соціально-економічними процесами. Р.Богатирьова зазначила, що ресурси охорони здоров'я практично вичерпані і без рішучого здійснення реформи галузі втримати контроль за станом здоров'я населення, насамперед за інфекційними захворюваннями та хворобами, що зумовлюють більшу частку смертності та інвалідізації осіб працездатного віку, що досягли критичної межі, буде не можливо.
Законопроект передбачає й такі цілі державної політики в галузі охорони здоров'я як забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення, переорієнтацію охорони здоров'я на суттєве посилення заходів з попередження захворювань, запобігання інфекційним захворюванням, зниження ризиків для здоров'я людини, що пов'язані з забрудненням та шкідливим впливом факторів довкілля; вирішення проблем гігієни та безпеки праці тощо.
Пропонуються також заходи реформування галузі шляхом розроблення державних комплексних та цільових програм охорони здоров'я населення; визначення пріоритетів медичної допомоги та обґрунтування переліку і обсягу гарантованого рівня безоплатної медичної допомоги громадянам у державних і комунальних закладах охорони здоров'я; розвиток первинної медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини; створення системи забезпечення і контролю якості надання медичної допомоги на основі розроблених показників якості; удосконалення порядку акредитації закладів охорони здоров'я та атестації медичних і фармацевтичних працівників.
Джерелами фінансування охорони здоров'я мають бути кошти державного та місцевих бюджетів, кошти загальнообов'язкового державного соціального медичного страхування та добровільного медичного страхування, кошти накопичувальних фондів територіальних громад і благодійних фондів, благодійні внески та пожертвування юридичних і фізичних осіб, кошти, одержані за надання платних медичних послуг, а також інших джерел, не заборонених законодавством.
Державно-комунальна модель передбачає створення двох секторів медичної допомоги: сектора загальнодоступної медичної допомоги та сектора додаткових можливостей у сфері охорони здоров'я.