Відкриваючи конференцію, голова Комітету Наталія Королевська зазначила, що "метою заходу є актуалізація переваг членства України в СОТ для розвитку малого і середнього бізнесу, зокрема, їх потенційних можливостей участі в міжнародній торгівлі". За її словами, "необхідно також активізувати роботу влади і бізнесу з метою підготовки як підприємств, так і місцевих органів влади до діяльності в умовах членства в СОТ".
Н.Королевська вважає, що перспективи, які відкриваються перед Україною з отриманням членства в СОТ є "достатньо широкими", наголосивши, що Світова організація торгівлі надала нашій країні п'ятирічний перехідний період для адаптації окремих норм національного законодавства до вимог СОТ.
На конференції, зокрема, зазначалося, що у зв'язку з вступом до СОТ, Україна має поліпшити торгівлю з 151 країною світу. Крім цього, "такий крок веде до зменшення тарифних і нетарифних обмежень на доступ українських товарів на ринки країн - членів СОТ, а також придбання офіційного статусу переговорного процесу щодо створення зони вільної торгівлі з ЄС". Очікується й зростання доходів державного бюджету від зовнішньоекономічної діяльності та додаткове щорічне збільшенню експорту продукції на 7-10% (від 1,5-4 млрд. дол.) тощо.
На думку учасників заходу, "для того, щоб отримати якомога більше вигод від вступу до СОТ, Україні слід реалізувати низку регуляторних реформ". При цьому наголошувалося, що ключовим чинником успіху є конкурентоспроможність українського бізнесу на світовій арені. Але якщо Україна найближчим часом не змінить власне законодавство, вважають виступаючі, національні виробники порівняно з іноземними "працюватимуть в дискримінаційному регуляторному середовищі".
На конференції наголошувалося: бар'єром для розвитку вітчизняного бізнесу є те, що система технічного регулювання України не гармонізована до вимог СОТ та ЄС. Це означає, що виробники, які експортують свою продукцію, "мають виконувати як сучасні міжнародні, так і застарілі українські вимоги". Зокрема, українські вимоги суперечать базовим принципам СОТ щодо добровільного характеру стандартів, пріоритету міжнародних стандартів перед вітчизняними, впровадження технічних бар'єрів у торгівлі виключно за виникнення загрози для споживачів, визнання інших систем оцінки відповідності, які базуються на принципах СОТ.
Було акцентовано увагу й на основних проблемах регуляторної політики: величезна кількість документів, необхідних для ведення бізнесу, тривалі терміни та складні процедури отримання документів; висока вартість регуляторних процедур.
Для вирішення цієї проблеми, вважають підприємці, необхідно затвердити перелік дозвільних документів на рівні закону. Зазначалося, що необхідні норми містяться у проектах законів "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (щодо стандартизації та обов'язкової сертифікації), (реєстр. №1363) та "Про ринковий нагляд", (реєстр. №1365).
На думку учасників конференції, запропоновані реформи будуть корисні як малому, так і великому бізнесу, споживачам та державі, оскільки мають призвести до: зменшення споживчих витрат завдяки скасуванню невиправданих видатків для бізнесу; звільнення додаткових коштів для розвитку бізнесу; прискорення впровадження нових технологій та інновацій; успішної інтеграції України до світової економіки (СОТ, Зона вільної торгівлі з ЄС).
За підсумками обговорення було вирішено узагальнити висловлені пропозиції та врахувати окремі з них у законотворчій роботі.