Cьогодні відбулася спільна прес-конференція Голови Верховної Ради України Володимира Литвина та Маршалка Сейму Республіки Польща Марека Боровського з нагоди урочистого відкриття першої сесії Міжпарламентської асамблеї України та Республіки Польща.
На запитання журналістів щодо участі України та Польщі у відбудові інфраструктури Іраку, спікер українського парламенту зазначив, що, приймаючи рішення про направлення українських миротворців, безумовно не йшлося про участь у розділенні пирога. "Ми керувалися зовсім іншими критеріями, закладеними у документах, запропонованих Радою національної безпеки і оборони", - сказав В.Литвин. - І додав " Ми розраховуємо лише на таку частку, яка дасть змогу покрити витрати на утримання миротворчого контингенту".
У свою чергу М.Боровський зауважив, що польська сторона має значний досвід у відбудові інфраструктури. "До речі, автомагістраль від Кувейту до Багдада побудована польськими фахівцями, мабуть ще за часів ПНР", - повідомив він. .
На запитання журналістів з приводу того, що в деяких державах, як приміром, Польща і Франція не прийнято таких засадничих документів, як хартія регіональних мов, або мов меншин та закон про національні меншини, і чи можуть ці держави у зв'язку з цим називатися демократичними, маршалок польського Сейму відповів, - "Ви самі відповіли на своє запитання, адже хто назве Францію недемократичною державою?".
Водночас він повідомив, що в Польщі функціонують школи з навчанням мовами національних меншин, діють товариства, тобто права меншин враховуються і, безумовно, такий закон буде прийнято.
"Кожен народ, кожна нація має у своїй історії світлі і темні сторінки. І сила народу полягає саме в тому, що йому не соромно говорити правду", - сказав М.Боровський .
Щодо Волинських подій, він наголосив: "злочини скоювали ті, хто приймав накази. Нині йдеться про те, щоб ми могли схилитися над тими могилами, могли перегорнути цю сторінку".
У свою чергу Голова Верховної Ради України сказав, що у ставленні до України ЄС користується подвійними стандартами. "Схоже на те, що Євросоюз розібрався з усіма країнами і залишилася лише Україна. Закликають продовжити моніторинг України до президентських виборів, потім продовжать до парламентських виборів, щоб для всіх була робота", - зазначив він, і нагадав, що Верховною Радою було прийнято узгоджений проект Європейської хартії регіональних мов, або мов меншин, хоча, на його думку, перший варіант був краще збалансований.
Спікер польського парламенту на запитання журналістів, як він оцінює візит і Асамблею загалом, відповів, - "Польща вважає Україну своїм стратегічним партнером. Співробітництво відбувалося на традиційному рівні, а Парламентська асамблея є дещо більшим форумом. Польща має парламентську асамблею тільки з Литвою, що діє впродовж кількох років і значно допомогла зміцнити контакти між нашими державами. Сьогодні ж було показано документи, які окреслюють той шлях, яким ми хочемо йти. Завдяки співпраці ми будемо більше знати, ніж до цього, буде більше натиску на уряди з боку парламентів для прийняття взаємоузгоджених рішень".
На запитання, якою Польща бачить свою участь у реалізації проекту "Одеса - Броди" М.Боровський наголосив, що Польща зацікавлена цим проектом. "Ми розуміємо, що головне рішення - це рішення і української сторони, і сторони постачальника, і потенційних отримувачів. Польща в свою чергу заохочує ЄС до цього співробітництва", - сказав він.
Голова Верховної Ради України сказав, що одне з наріжних питань в нашій державі - це питання енергоносіїв.
"Але потрібно визначитися передовсім нам, що ми хочемо, і перестати смішити світове співтовариство своїми дискусіями, бо питання вже перейшло в демагогію. Тоді буде зацікавленість інвесторів, коли буде вироблене єдине рішення", - наголосив В.Литвин.
Відповідаючи на запитання, чи підтримає Польща Україну , якщо та звернеться до світової спільноти зі скаргою з приводу ведення Росією будівництва дамби до острова Тузла, М.Боровський зазначив, що може відповісти на це запитання лише тоді, коли така скарга існуватиме з чітко сформульованими обгрунтуваннями.
"Наразі на тих знаннях, на тій інформації, котрою я на сьогодні володію, можу лише сказати, що ситуація дуже дивна. Україна стверджує, що будується перемичка, що з'єднує російську територію з островом Тузла, а Росія заявляє, що проводить зміцнення берегової лінії.Я переконаний, що Україна добре знає про що говорить. Сподіваюсь це питання буде врегульоване на двосторонньому рівні", - наголосив М.Боровський.
"Якщо сусід будує паркан до сусіда, то вони принаймні домовляються, аби не завдати шкоди, уникнути конфліктів, адже це питання моралі. Будемо сподіватися, що в цій ситуації обійдеться без скарг, бо ми з Росією є стратегічними партнерами, і питання це, я наголошую, передовсім моральне, а не політичне" - вважає В.Литвин.
Голова ВР України повідомив, що завтра буде заслухано інформацію РНБО, МЗС, Мінекології та прикордонної служби, і парламентський комітет у закордонних справах має напрацювати до завтрашнього пленарного засідання узгоджений варіант проекту заяви, в якій міститиметься звернення до Державної Думи РФ з приводу ситуації, що склалася у зв'язку з будівництвом, розгорнутим Росією у Керченській протоці.
В.Литвин розповів також, що мав розмову зі спікером Держдуми РФ Геннадієм Селєзньовим, і, за його словами, мабуть у зв'язку з мабутніми виборами в Росії "не вникають у те, що відбувається на їхній території". "Але ми не можемо мовчки спостерігати за тими діями, які зачіпають наші державні інтереси. Знову спрацював синдром, - щоб не все сказати, не висловити свою позицію, знову спрацьовує правило "всім сподобатись", - зауважив Голова Верховної Ради України.
Під час спільної прес-конференції сторони дійшли згоди, що співробітництво на тристоронньому (сьогодні під час першої сесії парламентської українсько-польської асамблеї як спостерігачі були присутні представники Литви) і на двосторонньому рівні, започатковане сьогодні, відповідатиме як історичним традиціям, так потребам сьогодення.