Зокрема, змінами до статті 21 Договору надається право органам юстиції обох держав у невідкладних випадках вживати заходи для захисту прав неповнолітньої дитини або її майна.
Стаття 33 Договору викладена у новій редакції, відповідно до якої в інтересах неповнолітньої дитини для врегулювання правовідносин між батьками та дітьми застосовується законодавство держави, громадянином якої є неповнолітня дитина, але може бути застосоване законодавство держави, на території якої дитина проживає, якщо це найбільше відповідає інтересам дитини. Так само в інтересах неповнолітньої дитини розгляд цих питань можливий у судах як однієї, так й іншої держави.
Також Договір доповнено новою статтею 33а, яка визначає умови встановлення чи припинення опіки або піклування над неповнолітньою дитиною, а також суд, компетентний при постановленні рішення щодо цих справ.
Відповідний проект закону (реєстр. №0048) зареєстровано у Верховній Раді України.