Відкриваючи засідання, голова Комітету Ігор Калєтнік, зокрема, зазначив: "важливою умовою результативної антикорупційної діяльності є удосконалення нормативної бази для проведення процесуальних дій". При цьому він наголосив, що на "ґрунтовні законодавчі пропозиції з цих питань парламент все ще очікує".
За його словами, Комітет надаватиме "перевагу законодавчому важелю щодо превенції корупції та її криміналізації, питанням покращання антикорупційної освіти й розвитку відповідних інституцій".
Заступник голови Комітету, голова робочої групи з доопрацювання пакета антикорупційних законопроектів Микола Джига акцентував увагу на трьох документах: про засади запобігання та протидії корупції, про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо відповідальності за корупційні правопорушення і про відповідальність юридичних осіб за вчинення таких правопорушень.
Серед головних завдань М.Джига вбачає: "аналіз ризику корупції та впровадження ефективних видів практики, спрямованої на запобігання корупції у публічній і приватній сферах; свідоме розуміння необхідності криміналізації корупції та одночасне якісно нове реформування процесуального законодавства й силових правоохоронних органів; налагодження плідної міжнародної співпраці, побудованої виключно на фахових ділових засадах тощо".
У доопрацьованому Комітетом проекті, зазначив народний депутат, поняття "корупція" визначається як "використання особою повноважень та пов´язаних з цим можливостей з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, або відповідно обіцянка, пропозиція чи надання неправомірної вигоди такій особі, або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй повноважень та пов´язаних з цим можливостей".
На слуханнях йшлося також про те, що Комітет "відстоюватиме положення Кримінальної конвенції про боротьбу з корупцією щодо криміналізації цього явища, але буде всіляко підтримувати позарепресивну складову протидії і практичну діяльність, спрямовану на запобігання корупції".
На думку народних депутатів, окремі положення цього проекту декларують важливу позицію про впровадження принципів професійної етики осіб, уповноважених на виконання функцій держави і органів місцевого самоврядування.
Законопроектом пропонується передбачити, що "спеціально уповноваженими суб´єктами, які безпосередньо здійснюють у межах своєї компетенції заходи щодо виявлення, припинення та розслідування корупційних правопорушень, є визначені законом підрозділи Міністерства внутрішніх справ і Служби безпеки, а координацію діяльності з питань протидії корупції здійснює Генеральна прокуратура України". Водночас, Міністерство юстиції визначено відповідальним за формування державної антикорупційної політики, реалізацію антикорупційної стратегії та координацію діяльності центральних органів виконавчої влади з цих питань.
За підсумками роботи було ухвалено відповідні рекомендації. В них, зокрема, йдеться про те, що "розпочата у 1995 році в Україні боротьба з корупцією не відповідає реальному стану розповсюдження цього негативного явища".
На думку членів Комітету, "фактично безсистемною залишається робота компетентних органів про реалізацію рекомендацій Групи держав проти корупції (ГРЕКО) та рекомендацій, прийнятих у рамках Стамбульського плану дій щодо боротьби з корупцією Антикорупційної мережі Організації економічного співробітництва і розвитку для країн Східної Європи і Центральної Азії".
Учасники слухань наголошують на необхідності внесення на розгляд парламенту для прийняття у другому читанні доопрацьованого проекту закону про засади запобігання та протидії корупції. Народні депутати вважають за потрібне розширити основні завдання Міжвідомчого науково-дослідного центру з проблем боротьби з організованою злочинності, спрямувавши їх на проблеми протидії корупції.
Висловленні учасниками слухань пропозиції та зауваження будуть враховані Комітетом під час подальшої робоиі над законопроектами.