Голова Комітету Т.Бахтеєва наголосила, що питання, які порушено у проектах представлених концепцій є актуальними та важливими як для галузі охорони здоров`я України в цілому, так і для охорони здоров`я кожної людини, а також потребують реалізації та державної підтримки.
Головний позаштатний спеціаліст МОЗ України зі спеціальності "Гематологія", автор програми С.Видиборець, зазначив, що "метою проекту концепції розвитку Служби крові України є сприяння реалізації державної політики в галузі охорони здоров´я, забезпечення концентрації фінансових, кадрових ресурсів та матеріально-технічних засобів, наукового потенціалу щодо вирішення проблеми розвитку цієї служби". А також координація діяльності центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, органів охорони здоров´я, установ, закладів і організацій усіх форм власності та ініціація реформування цієї служби шляхом удосконалення нормативно-правової бази та організаційних засад.
Доповідач розкрив проблемні питання Служби крові, які сьогодні існують в Україні та стосуються вирішення низки завдань, пов´язаних із взяттям, переробкою, зберіганням, реалізацією донорської крові, її компонентів і виготовлення з них препаратів.
С.Видиборець підкреслив, що надзвичайно гостро стоїть питання інфекційної безпеки компонентів донорської крові та виготовлених з неї препаратів. На його думку, ефективне функціонування Служби крові є важливим не тільки для постійного безперебійного забезпечення лікувально-профілактичних закладів компонентами та препаратами крові в обсягах, необхідних для надання повноцінної медичної допомоги хворим на тяжкі гострі та хронічні захворювання, але й у контексті ступеню готовності держави до реагування у разі надзвичайних ситуацій, зокрема стихійних лих, техногенних катастроф тощо.
Члени Комітету також наголошували, що застарілі засади функціонування трансфузіології, зменшення кількості донорів, зношеність виробничого обладнання, зниження виробничих показників діяльності закладів Служби крові, недостатність забезпечення лікувальної мережі якісними препаратами крові у повному обсязі та номенклатурі, підтверджують гостру необхідність реорганізації цієї служби.
На думку народних депутатів, реформування Служби крові необхідно здійснювати з урахуванням стратегічного курсу України на інтеграцію до європейських інституцій, зокрема європейського політичного, інформаційного, економічного та правового простору. Крім того, реалізація заходів програми дозволить ініціювати реформування та створення передумов до широкомасштабних змін Служби крові в України, зокрема удосконалити необхідну нормативну та законодавчу базу, розробити сучасні стандарти в трансфузіології, сформувати централізовану інфраструктуру управління Службою крові.
Переходячи до розгляду проектів концепцій "Програми створення централізованих регіональних клініко-діагностичних лабораторій за принципом мережі" та "Програми забезпечення сімейного лікаря адекватними та швидкими методами лабораторної діагностики" Т.Бахтеєва підкреслила, що "клінічна лабораторна діагностика практичної ланки охорони здоров`я України потребує перегляду відповідно до підходів та вимог сучасності". Це, на її думку, стосується якості лабораторної діагностики, рівня підготовки спеціалістів, матеріально-технічної бази лабораторій.
Доповідач проектів концепцій програм, головний позаштатний спеціаліст МОЗ України зі спеціальності "Клінічна біохімія, клінічна лабораторна діагностика, лабораторна імунологія та генетика лабораторна" Г.Луньова зазначила, що раціональна організація високотехнологічної лабораторної допомоги у всьому світі реалізується через централізацію. Централізація, додала вона, це найбільш перспективний напрям підвищення ефективності лабораторної служби і направлена на підвищення якості надання спеціалізованої медичної допомоги.
На думку медичних працівників, створення централізованих регіональних клініко-діагностичних лабораторій за принципом мережі (центральна лабораторія і кілька філій, де виконуються взяття біоматеріалів і ургентні дослідження) має істотні переваг у порівнянні з попереднім підходом, що дозволяє ефективно вирішувати існуючи проблеми. Зокрема, зміцнити матеріально-технічну базу за рахунок встановлення високотехнологічного устаткування і забезпечення витратними матеріалами і контрольними зразками, що призведе до істотно скорочення витрат з розрахунку на 1 дослідження і підвищення аналітичних характеристик досліджень; розширити діапазон досліджень; підвищити їх якість шляхом запровадження системи гарантування якості лабораторних досліджень; скоротити терміни обстеження хворих і загальні терміни їх перебування в стаціонарі; скоротити відтік кадрів з лабораторної служби.
За підсумками обговорення, Комітет ухвалив рішення підтримати концепції цих програм. Вирішено також направити їх до Міністерства охорони здоров`я для опрацювання та подальшого внесення їх до Верховної Ради України.