Голова Комітету у закордонних справах Олег Білорус, який головував на сьогоднішньому засіданні, відзначив важливість роботи, яку проводять міжпарламентські групи дружби для розвитку відносин між Україною та країнами-членами Євросоюзу, оскільки "для Європейської інтеграції України підтримка національних парламентів країн-членів ЄС та їх вплив на уряди цих країн є дуже важливим".
На конференції зазначалось, що Україна проходить період динамічної трансформації відносин з ЄС, кінцева мета якого політична асоціація та економічна інтеграція. Промовці наголошували на тому, що "Нова посилена угода між Україною та ЄС має закласти довгострокову перспективу для відносин нашої держави з Євросоюзом, стати основою для повноправного членства України в ЄС, оскільки Україна є не сусідом Європи, а її невід'ємною частиною". Українські парламентарії зазначали, що "Україна готова використовувати Європейську політику сусідства (ЄПС) лише як набір практичних інструментів у наближенні до Євросоюзу та критеріїв членства у ньому". У виступах підкреслювалося, що "перший крок до цього диференціація ЄПС з виокремленням її Східного виміру".
Учасники конференції закликали ЄС якнайшвидше започаткувати двосторонній діалог з подальшої лібералізації візового режиму, визначили важливість питання соціального захисту українських громадян, які тимчасово працюють у державах-членах ЄС.
У виступах наголошувалося на тому, що "Україна потрібна Європі як потужний контрибутор регіональної та глобальної безпеки, зокрема, через участь в миротворчих операціях під егідою ЄС Україна готова рухатись до повноцінного залучення до Спільної політики безпеки та оборони".
На конференції обговорювалось також питання створення Зони вільної торгівлі (ЗВТ) між Україною та ЄС, шлях до якого відкрився після вступу України до Світової організації торгівлі. На думку учасників конференції, "створення та функціонування ЗВТ стане практичним інструментом поступової інтеграції України до внутрішнього ринку ЄС". Окрім того, зона вільної торгівлі має передбачати не просто технічні поступки у відкритті ринків, а й глибоку та всеохоплюючу адаптацію українського законодавства до законодавства ЄС.
Учасники конференції також звертали увагу на те, що у галузі енергетичної безпеки Європи Україна має унікальні можливості транспортувати до Центральної і Західної Європи близько 180 млрд. кубометрів газу на рік. А також відповідально ставиться до ролі країни-транзитера, є одним з ініціаторів утворення Балто-Чорноморсько-Каспійської енерготранзитної спільноти. Внеском України у забезпечення енергетичної безпеки ЄС є також робота з продовження до Плоцька і Гданська нафтопроводу Одеса-Броди, який транспортуватиме каспійську нафту до європейських країн.
Парламентарії підтримали пропозицію щодо започаткування традиції проводити таку міжнародну конференцію щорічно.