Законопроектом (реєстр. №1072) пропонується надати місцевим радам (за ініціативою територіальних громад або депутатів рад) право вирішувати питання щодо визнання регіональних мов та мов меншин поширеними на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, якщо мова використовується 17 відсотками населення цієї одиниці.
На думку членів Комітету, ця законодавча ініціатива суперечить Конституції України та не узгоджується із деякими законами України.
Частиною першою статті 140 Конституції України визначено, вказували народні депутати, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади (жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста) самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
Зверталася увага й на те, що відповідно до частини п´ятої статті 10 та пункту 4 частини першої статті 92 Конституції України порядок застосування мов визначається виключно законом.
Крім того, наголошували народні депутати, проект закону суперечить Європейській хартії регіональних мов або мов меншин, оскільки Хартія не визначає статусу регіональних мов або мов меншин, а містить перелік цілей і принципів, відповідно до яких держава бере на себе відповідні зобов´язання, спрямовані на охорону і розвиток регіональних мов або мов національних меншин.
Зазначалося також, що Хартія не пов'язує територію поширення регіональної мови або мови меншини із системою адміністративно-територіального устрою держави і не передбачає права органів місцевого самоврядування самостійно визначати порядок застосування мов.
Комітет констатує, що компетенція визнавати ту чи іншу мову на території держави як регіональну або мову національних меншини та поширювати на неї захисний режим належить виключно державі в особі Верховної Ради України (на підставі частини п´ятої статті 10 та пункту 4 частини першої статті 92 Конституції України).