Законопроектом (реєстр. №2181) пропонується привести термін "стандарт" цього закону у відповідність з визначенням аналогічного терміну міжнародної Угоди про технічні бар'єри в торгівлі. Цією Угодою стандарти визначаються як добровільні, а технічні регламенти - як обов'язкові.
Члени Комітету зазначали, що українським законодавством добровільність стандартів вже визнана. Зокрема, відповідно до чинного Закону "Про стандартизацію", наголошувалося на засіданні, "стандарт" - це документ, розроблений на основі консенсусу та затверджений уповноваженим органом, що встановлює призначені для загального і багаторазового використання правила, інструкції або характеристики, які стосуються діяльності чи її результатів, включаючи продукцію, процеси або послуги, дотримання яких є необов'язковим. Стандарт може містити вимоги до термінології, позначок, пакування, маркування чи етикетування, які застосовуються до певної продукції, процесу чи послуги".
Крім того, статтею 9 Закону "Про підтвердження відповідності", підкреслювали народні депутати, визначено, що "із введенням в дію технічних регламентів центральний орган виконавчої влади з питань оцінки відповідності офіційно публікує перелік національних стандартів, добровільне застосування яких може сприйматись як доказ відповідності продукції вимогам технічних регламентів. Виробник чи постачальник також має право підтвердити відповідність продукції вимогам технічних регламентів іншими, ніж відповідність стандартам, шляхами, передбаченими цими регламентами".
Зверталася увага й на те, що згідно з Законом "Про безпечність та якість харчових продуктів" стандарти на харчові продукти не містять вимог щодо безпечності харчових продуктів, а якість продукції підтверджується декларацією виробника у спосіб визначений Законом "Про підтвердження відповідності".
Таким чином, вважають члени Комітету, прийняття цього законопроекту не тільки гармонізує термінологію цього закону з міжнародною, але й приведе її у відповідність з нормами чинних законів України.
Народні депутати також погодилися із застереженням Головного науково-експертного управління апарату Верховної Ради України стосовно норм Прикінцевих положень Закону "Про стандартизацію" щодо чинності вимог державних та інших стандартів, які будуть залишатися обов'язковими до прийняття відповідних технічних регламентів та інших нормативно-правових актів, які регулюють ці питання.