Законопроектом (реєстр. №1118) пропонується встановити обов´язок державного виконавця здійснювати перевірку відомостей, що містяться у кожному виконавчому документі, після відкриття виконавчого провадження шляхом направлення запиту до органів, які видали відповідний виконавчий документ.
Члени Комітету висловили низку зауважень до законопроекту. Зокрема, зазначалося, що він суперечить суті виконавчого провадження, яке відповідно до статті 1 Закону "Про виконавче провадження" є завершальною стадією судового провадження та примусовим виконанням рішень інших органів (посадових осіб), наділяючи державну виконавчу службу не притаманними їй контролюючими функціями.
Народні депутати також наголошували, що статтею 19 цього закону передбачено вимоги до виконавчого документа. Зокрема, цей документ повинен підписуватися уповноваженою посадовою особою і скріплюватися печаткою. Дані реквізити, підкреслювали члени Комітету, ставляться для підтвердження справжності документа і їх державний виконавець зобов´язаний перевіряти при надходженні виконавчого документа до виконання.
Зверталася увага й на те, що відповідно до статті 24 закону державний виконавець повинен у триденний строк з дня надходження до нього виконавчого документа винести постанову про відкриття виконавчого провадження і не пізніше наступного дня надіслати її копію органу (посадовій особі), який видав виконавчий документ.
На думку народних депутатів, додаткова перевірка відомостей за всіма виконавчими документами, що надходять на виконання до державної виконавчої служби є недоцільною, оскільки це лише призведе до затягування строків та погіршення стану примусового виконання рішень.
Крім того, вказувалося на те, що законопроектом запропоновано закінчення виконавчого провадження з підстав, які не пов´язані з виконанням боргових зобов´язань, зокрема, визнання факту не підтвердження відомостей у виконавчому документі, що встановлюється державним виконавцем за результатами запиту до суб´єкта видання рішення. А це, вважає Комітет, "суперечить меті та змісту виконавчого провадження, а також конституційним принципам і засадам. Насамперед, щодо обов´язковості виконання рішення суду на всій території України та стосовно визнання головним обов´язком держави утвердження і забезпечення прав і свобод людини (стаття 3,124 Конституції України)".