Конвенцією (реєстр. № 0007) передбачається незастосування строків давності притягнення до кримінальної відповідальності або виконання вироків у зв´язку зі злочинами проти людяності та найсерйозніших порушень законів і звичаїв війни.
Положення Конвенції стосуються, зокрема, злочинів, зазначених в Конвенції Організації Об´єднаних Націй про запобігання злочину геноциду й покарання за нього 1948 року, а також у чотирьох Женевських конвенціях 1949 року про поліпшення долі поранених і хворих в діючих арміях; про поліпшення долі поранених, хворих та осіб, які зазнали корабельної аварії, із складу збройних сил на морі; про поводження з військовополоненими та про захист цивільного населення під час війни.
Стаття 1 Конвенції встановлює зобов´язання держав вжити таких законодавчих та інших заходів, які є необхідними для забезпечення незастосування строків давності притягнення до кримінальної відповідальності або виконання вироків у зв´язку з викладеними у Конвенції злочинами.
Стаття 2 передбачає, що Конвенція застосовується до діянь, вчинених після набуття нею чинності стосовно відповідної Договірної держави або вчинених до такого набуття чинності, у тих випадках, коли строк давності ще не минув.