Законом (реєстр. № 0869) встановлюється, що сторона, яка заявляє клопотання про забезпечення позову шляхом заборони вчиняти дії з державним майном або корпоративними правами держави, має зарахувати на рахунок органу приватизації гарантійний платіж (заставу) у розмірі 100 відсотків початкової вартості об´єкта приватизації, щодо якого заявляється вимога про заборону вчинення дій. В іншому випадку клопотання про забезпечення позову судами не розглядаються.
На засіданні Комітету йшлося про те, що, на думку Президента України, ці процесуальні положення є предметом регулювання не Закону "Про приватизацію державного майна", а Господарського процесуального кодексу України, яким питання щодо запобігання зловживанню запобіжними заходами вже врегульовано.
Зокрема, господарський суд може зобов´язати заявника забезпечити його вимогу заставою, достатньою для того, щоб запобігти зловживанню запобіжними заходами, яка вноситься на депозит господарського суду. Розмір застави визначається господарським судом з урахуванням обставин справи, але не повинен бути більшим від розміру заявленої шкоди. Аналогічний механізм запобігання зловживанню запобіжними заходами передбачено і в цивільно-процесуальному законодавстві.
Крім того, зазначається у пропозиціях, прийнятий закон регулює питання щодо перерахування з рахунка органу приватизації 10 (50) відсотків гарантійного платежу (застави) до Державного бюджету України у разі часткової (повної) відмови судом позивачеві у задоволенні позовних вимог, однак не регламентує порядку повернення заявникові решти коштів гарантійного платежу (застави), як не встановлює і самої можливості повернення цих коштів.
Ці норми, зазначає глава держави, не відповідають конституційним положенням щодо захисту судом прав і свобод людини і громадянина, гарантування кожному права на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, положенню Основного Закону держави, що забороняє при прийнятті нових або внесенні змін до чинних законів звужувати зміст та обсяг існуючих прав, а відтак принципу щодо відповідальності держави перед людиною за свою діяльність.
За підсумками обговорення, члени Комітету ухвалили рішення рекомендувати парламенту підтримати пропозиції Президента України і відхилити Закон "Про внесення зміни до статті 30 Закону України "Про приватизацію державного майна".