Законопроект (реєстр. №1312), поданий Президентом України "спрямований на приведення норм, що визначають статус Кабінету Міністрів України вищого органу у системі органів виконавчої влади, у відповідність із Конституцією України, а також на впровадження європейських принципів у діяльність уряду".
Підтримуючи ідею проекту, члени Комітету висловили низку зауважень щодо його відповідності положенням Конституції України.
Зокрема, зазначалося, що в законопроекті поняття "Кабінет Міністрів України" та "Уряд" використовуються як синоніми (ч.1 ст.1), що, на думку народних депутатів, "є юридично невірним". Відповідно до проекту, Кабінет Міністрів України є органом, який включає як персональний, у тому числі керівний склад, так і робочі, консультативно-дорадчі та допоміжні органи. Натомість Конституцією України визначено (ч.1 ст.114), що під поняттям "Кабінет Міністрів України" слід розуміти лише його персональний склад, тобто Прем‘єр-міністра України, віце-прем‘єр-міністра, віце-прем‘єр-міністрів та міністрів.
Члени Комітету акцентували увагу на тому, що проектом "так само як і чинним законом передбачено, що посади членів Кабінету Міністрів України належать до політичних посад, а особливості проходження служби на цих посадах визначаються законом". Народні депутати зауважили, що питання проходження служби на таких посадах має бути врегульовано законодавчо. Для цього законопроекту закріплення правового статусу міністрів є однією з ключових позицій, що визначає концепцію закону. Саме тому, на думку членів Комітету, одночасного необхідно розробляти й новий Закон "Про державну службу", який визначить загальні засади проходження і припинення службових відносин для цієї категорії осіб.
На засіданні Комітету наголошувалося, що "незважаючи на те, що автори законопроекту намагаються усунути деякі недоліки чинного закону, попередній правовий аналіз проекту на відповідність нормам Конституції України, засвідчив, що його окремі положення також містять неузгодженості з Основним Законом". Зокрема, законопроект №1312 надмірно розширює коло повноважень Президента України. Окремі норми проекту потребують приведення у відповідність зі ст.113 Конституції України. Наприклад, в п.1 ч.1 ст.2 та ч.1 ст.19 слова "актів Президента" необхідно замінити словами "указів Президента".
На засіданні Комітету також вказувалося, що у рішенні Конституційного Суду України (справа про гарантії діяльності народного депутата України) КСУ констатував, "що відповідно до Конституції України повноваження Президента України вичерпно визначені Конституцією України, а це унеможливлює прийняття законів, які встановлювали б інші його повноваження". Саме тому, підкреслили народні депутати, "неприпустимим було б те, що Закон "Про Кабінет Міністрів України" наділяв Президента України правами і обов‘язками, які йому не властиві і не визначені Конституцією України".
Викликало зауваження у народних депутатів й положення проекту щодо внесення Президентом України до Верховної Ради України подання кандидатури на посаду Прем‘єр-міністра України.
Так, частина четверта статті 8 проекту надає Президенту України право не вносити подання про призначення Прем‘єр-міністром України кандидатури, визначеної коаліцією у випадку "порушення вимог Конституції України та цього Закону щодо внесення пропозиції стосовно кандидатури на посаду Прем'єр-міністра України, з інших підстав, передбачених Конституцією України, невідповідності запропонованої кандидатури вимогам до члена Кабінету Міністрів України, передбаченим цим Законом".
Така норма, підкреслили члени Комітету, суперечить положенням п.9 ч.1 ст.106 Конституції України, оскільки "Президент України не має повноваження щодо невнесення кандидатури від коаліції депутатських фракцій на посаду Прем‘єр-міністра України". Сумніви у народних депутатів також викликає формулювання підстав, за яких Президент України інформує Верховну Раду України про неможливість внесення подання щодо запропонованої кандидатури на посаду Прем‘єр-міністра України: "з інших підстав, передбачених Конституцією України". Члени Комітету вказували, що Конституція України не передбачає "інших підстав для невнесення Президентом України подання про призначення глави уряду".
Делегування Президенту України права не вносити до Верховної Ради України подання про призначення Прем‘єр-міністра України на практиці, вважають народні депутати, може призвести до того, "що протягом шістдесяти днів не буде сформовано персональний склад Кабінету Міністрів України. Як наслідок, Президент України матиме право припинити повноваження Верховної Ради України на підставі положень п.2 ч.2 ст.90 Конституції України".
Під час розгляду було висловлено й низку інших зауважень до законопроекту. За підсумками обговорення Комітет ухвалив рішення рекомендувати Голові Верховної Раді України проект закону "Про Кабінет Міністрів України" (реєстр. №1312), поданий Президентом України повернути суб‘єкту права законодавчої ініціативи без його розгляду на пленарному засіданні Верховної Ради України як такий, що суперечить положенням Конституції України.