Під час обговорення йшлося про те, що "розвиток природно-заповідної справи на основі системного врахування природоохоронних, економічних, соціальних та інших інтересів суспільства, а також міжнародних зобов´язань держави є одним з найважливіших пріоритетів довгострокової державної політики України".
Голова Комітету А.Семинога зауважив, що "факти порушень вимог законодавства при відведенні земельних ділянок для господарської діяльності, в тому числі на особливо цінних землях (курорти, землі природоохоронного, сільськогосподарського та лісогосподарського призначення тощо) створюють загрозу безповоротної втрати для суспільства особливо цінних земель, ландшафтів, історико-культурних об´єктів, біорізноманіття".
Гарантією збереження унікальних і типових природних ландшафтів, скорочення темпів втрати біорізноманіття, на думку членів Комітету, "є створення науково обґрунтованої системи територій та об´єктів природно-заповідного фонду".
На засіданні Комітету наголошувалося, що сьогодні в Україні 7 тисяч таких територій і об´єктів займають загальну площу близько 2,8 млн. гектарів, що становить лише 4,7 відсотка території держави. У порівнянні з країнами Європи цей показник заповідності менший в середньому майже у чотири рази.
За словами А.Семиноги, "питання затвердження Загальнодержавної цільової екологічної програми розвитку заповідної справи є вкрай актуальним і Комітет одним з головних напрямів у своїй діяльності вбачає сприяння створенню законодавчих засад для розвитку заповідної справи, вдосконалення системи управління територіями та об´єктами природно-заповідного фонду".
Комітет вирішив звернутися до Кабінету Міністрів з пропозицією прискорити подання до Верховної Ради України законопроекту про затвердження Загальнодержавної цільової екологічної програми розвитку заповідної справи.