Голова Комітету А.Семинога наголосив, що "співпраця Комітету з Національною комісією з радіаційного захисту населення України дасть можливість спільно вирішувати наґальні питання захисту людини і довкілля від можливої неґативної дії радіаційного чинника".
Заступник голови НКРЗУ М.Омельянець. окреслив перспективи діяльності Комісії. За його словами, вона діє на громадських засадах і її члени не отримують матеріальної чи фінансової винагороди. Він також зазначив, що "робляться спроби підпорядкувати Комісію органам державного управління". На його думку, "якщо це станеться, то відкриваються можливості для того, щоб скеровувати її діяльність на вирішення відомчих інтересів". Запорукою закріплення незалежності Комісії може бути лише підпорядкованість її Верховній Раді України, - наголосив він.
На засіданні йшлося й про те, що "завдяки діяльності Комісії країна має законодавство, яке можна визнати таким, що відповідає високим вимогам захисту людини і навколишнього середовища від можливої негативної дії іонізуючого випромінювання". Зокрема, країна має сучасні Норми радіаційної безпеки (НРБУ-97), Основні санітарні правила забезпечення радіаційної безпеки України (ОСПЗРБУ-2005), різні гігієнічні нормативи тощо.
На засіданні наголошувалося також, що НКРЗУ поки що "не домоглася перерахунку доз опромінення населення внаслідок аварії на ЧАЕС та створення регламентів перегляду меж зон радіоактивного забруднення і переліку населених пунктів, віднесених до радіоактивно забруднених".
У підсумку обговорення Комітет вирішив підтримати організаційні засади діяльності Комісії, викладені у проекті закону (реєстр. № 1347) про внесення змін до Закону "Про захист людини від впливу іонізуючого випромінювання". З метою підвищення ефективності діяльності, народні депутати вважають за доцільне внести уточнення та доповнення до Положення про НКРЗУ, розглянути питання про оновлення складу Комісії тощо.