Законопроектом (реєстр.№2022) пропонується внести зміни до законів "Про охорону прав на зазначення походження товарів" та "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг". Ці зміни спрямовані на приведення українського законодавства у відповідність до норм Угоди про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності, що є однією з угод СОТ.
Зокрема, зміни до Закону "Про охорону прав на зазначення походження товарів" передбачають доповнити його положенням стосовно того, що "назва географічного місця вважається назвою місця походження товару у разі, коли сировина для виробництва товару походить з іншого географічного місця, ніж географічне місце виробництва товару, якщо географічне місце виробництва (видобування) сировини визначене, існують спеціальні умови виробництва такої сировини та встановлено контроль за їх дотриманням".
Також пропонується надати правову охорону як назві місця походження товару чи географічному зазначенню походження товару, так і традиційній географічній або негеографічній назві, яка використовується для позначення товару.
Водночас, пропонується відмовитись від надання правової охорони кваліфікованому зазначенню походження товару, що є "тотожним або схожим настільки, що його можна сплутати із знаком для товарів і послуг, права на який є визнаними в Україні, за умови, що, зважаючи на репутацію, відомість та тривалість використання цього знаку, така правова охорона може ввести в оману споживачів щодо ідентичності товару".
В проекті також уточнюється, які документи мають подавати іноземці для отримання правової охорони на заявлене зазначення походження товару в Україні.
Відповідно до змін до Закону "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" пропонується внести положення, згідно з яким "порушенням прав власника свідоцтва вважається також використання без його згоди в доменних іменах знаків та позначень", а також "знак може бути визнаний добре відомим незалежно від реєстрації його в Україні".