На засіданні зазначалось, що законопроектом (реєстр.№1048) передбачається можливість застосування, як виняткової міри покарання, смертної кари за умисні убивства, вчинені з особливою жорстокістю або способом, небезпечним для життя багатьох людей, або у поєднанні зі зґвалтуванням чи насильницьким задоволенням статевої пристрасті неприродним способом, або вчинені на замовлення, або вчинені за попередньої змовою групою осіб, або якщо наслідком таких злочинів стала загибель двох чи більше людей.
Законопроект, зауважили члени Комітету, підпадає під зобов´язання України в рамках Ради Європи, а саме, під дію протоколів №6 та №13 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року. Зокрема, у Висновку №190 (1995 р.) Парламентської асамблеї Ради Європи щодо заявки України на вступ до Ради Європи зазначається, що Україна має намір протягом одного року з моменту вступу підписати та протягом трьох років ратифікувати Протокол №6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод , який передбачає скасування смертної кари в мирний час.
Як відомо, зазначалось учасниками засідання, Україна вступила до Ради Європи 9 листопада 1995 року, Протокол № 6 до зазначеної Конвенції було ратифіковано Верховною Радою 22 лютого 2000 року, а 1 травня 2000 року він набрав для України чинності. Щодо Протоколу №13 до Конвенції, який стосується скасування смертної кари за всіх обставин, то його Верховна Рада ратифікувала 28 листопада 2002 року, а чинності для України він набрав 1 липня 2003 року.
Члени Комітету дійшли висновку, що положення законопроекту не відповідають міжнародним зобов´язанням України.