Голова Комітету Леонід Іванченко, зокрема, зазначив, що з 2005 року питання міграції, що розглядаються ОБСЄ, було віднесено до приоритетних, оскільки ця проблема стосується більшості держав – учасниць цієї організації.
З доповіддю "Виконання прийнятих в ОБСЄ зобов'язань" виступив парламентарій з Франції Ролан Блюм. "Таке явище як міграція за своїм характером стає більш різноплановим і складним, а тому потребує всебічного розгляду і, відповідно, міжвимірного підходу на національному, регіональному і міжнародному рівнях", - зазначив він.
Потік нелегальних мігрантів на середземноморському і африканському узбережжі в 2006 році, вважає парламентарій, "є ілюстрацією серйозного виклику, з яким стикаються держави – учасниці ОБСЄ". Водночас, наголошувалось на тому, що розміри міграційних процесів різко зросли останнім часом. Так, згідно з даними Організації Об'єднаних Націй, кількість міжнародних мігрантів виросла з 155 мільйонів в 1990 році до 191 мільйона в 2005 році. Міграційні потоки розповсюджуються нерівномірно - головним чином до Європи.
Серед основних причин міграції було названо передусім економічні. За оцінками ООН, 540 мільйонів людей на землі живуть менше ніж за 1 долар США в день. Така бідність призводить до високого рівня безробіття й необхідності мігрувати в пошуках роботи для того, щоб вижити і забезпечити сім'ю. В розвинутих країнах міграція спричинена іншими факторами, які здебільшого також відносяться до економічних, наприклад, бажанням службового росту чи отримання вищої зарплати тощо.
За цими економічними причинами, йшлося також на засіданні, приховуються й історичні чи політичні фактори. Так, політичні кризи, війни змушують населення шукати притулок. Зокрема, після війни на Балканах велика кількість біженців знайшли притулок у Західній Європі. Албанці з колишньої Югославії мігрували до Греції та Італії.
Ролан Блюм наголосив на важливості міждержавного співробітництва і зупинився на ролі ОБСЄ в питаннях міграції. На його думку, необхідно прийняти стратегію управління міграційними потоками і ліквідувати незаконну міграцію.
Можливі два види міграційної політики, які можуть застосовуватись одночасно: намагатися попередити або обмежити міграцію, забезпечивши безпеку, або якомога краще управляти нею, щоб оптимізувати і розвивати партнерські стосунки й діалог. Боротьба з нелегальною міграцією має сенс лише в тому випадку, якщо вона сприяє співробітництву з країнами походження і транзиту. Саме тому країни, які приймають мігрантів, розробляють двосторонні угоди і заохочують співробітництво між поліцією і прикордонниками.
Учасники засідання зазначали, що "Міграція повинна стати чинником розвитку, тобто обов'язково адаптуватися до економічних умов. Для цього можна використовувати нові підходи, зокрема, відповідним чином спрямовувати міграційні потоки та розвивати партнерські відносини з країнами їх походження чи транзиту". Йшлося також про підвищення ефективності контролю за міграційними потоками.
До проекту відповідної резолюції, яка має бути проголосована завтра на засідання Комітету, надійшло 32 поправки.