Завданнями закону (реєстр. № 2181) є встановлення правових засад щодо збереження інфраструктури фізкультурно-оздоровчої та спортивно-масової роботи за місцем навчання, роботи, проживання та відпочинку населення.
Президент України вважає що між положеннями прийнятого закону існують суперечності, які, зокрема, полягають у тому, що одним із них не допускається закриття та перепрофілювання закладів фізичної культури і спорту, баз олімпійської та параолімпійської підготовки, фізкультурно-оздоровчих і спортивних споруд, лікувально-фізкультурних закладів, що перебувають у державній та комунальній власності, а іншим - дозволяються їх ліквідація місцевими органами державної влади та органами місцевого самоврядування за погодженням з центральним органом виконавчої влади з фізичної культури і спорту. Це, вважає Президент України, не відповідає статті 49 Конституції України, за якою держава дбає про розвиток фізичної культури і спорту і на практиці може призвести до зловживань і порушень прав громадян на зайняття фізичною культурою і спортом. З метою усунення зазначеного протиріччя Президент України пропонує пункт 2 статті 2 закону вилучити.