Законопроектом (реєстр. №2451) спрямований на вдосконалення законодавства з питань архітектури та містобудування з метою додержання вимог будівельних норм та дотримання встановленого законодавством порядку надання та погодження вихідних даних на проектування, прийняття об'єктів в експлуатацію, здійснення експертного контролю за впровадженням інвестиційних програм і проектів будівництва.
У ході підготовки законопроекту до другого читання надійшло 49 зауважень та пропозицій від суб'єктів права законодавчої ініціативи, з яких 11 були враховані повністю, частково або редакційно.
Зокрема, члени Комітету з питань фінансів і банківської діяльності В.Горбаль та Т.Довгий, висловили сумнів щодо доцільності запровадження норми утримання інспекцій Держархбудконтролю за рахунок коштів замовників (забудовників) шляхом зарахування їх на спеціальний рахунок Державного бюджету. Вони уточнили, що "мова йде про 0,10,3 відсотка від вартості будівельно-монтажних робіт, що не може якось помітно вплинути на вартість будівництва". За словами народних депутатів, така схема фінансування органів державного архітектурно-будівельного контролю дозволить утримувати необхідну чисельність інспекторів у залежності від обсягів будівництва у даному регіоні і забезпечить проведення повноцінного і постійного контролю за будівництвом.
На думку заступника голови Комітету Василя Берташа, при впровадженні норм цього закону втричі зменшуються терміни видачі дозвільних документів. За його словами, "якщо раніше проходження експертизи потребувало три і більше місяців, то скоротивши цей термін втричі і запровадивши "єдине" вікно для забудовників ми зможемо зменшити вартість будівництва на 1,5%".
На думку Комітету запровадження єдиної вертикалі дозволить унеможливити порушення з боку інспекторів, які раніше були підконтрольні місцевим органам влади і не завжди могли відстоювати свою позицію.
Комітет вважає, що створення виконавчої вертикалі Державного архітектурно-будівельного контролю та покладання функцій проведення державної експертизи інвестиційних програм і проектів будівництва на спеціалізовану державну експертну організацію, на що спрямовано законопроект, матиме позитивні суспільно-громадські наслідки завдяки суттєвому обмеженню на місцевому рівні суб'єктивних факторів впливу на вирішення питань містобудівного розвитку, посилення захисту державою прав споживачів будівельної продукції, забезпечить баланс державних та місцевих інтересів в питаннях розвитку територій і регіонів, а також створить дієвий експертний контроль інвестиційних програм і проектів будівництва, скоротить терміни здійснення державної експертизи та здешевить вартість її проведення.