Члени Постійної делегації Верховної Ради України у Парламентській асамблеї Ради Європи прокоментували Резолюцію «Функціонування демократичних інституцій в Україні», ухвалену Асамблеєю 19 квітня 2007 року.
ПАРЄ наполягає, що будь-які дострокові вибори мають відбуватися на підставі законів, закликає принципово ставиться до імперативного мандату та чекає на висновки Конституційного Суду України, зазначив керівник Постійної делегації Верховної Ради України у ПАРЄ Віталій Шибко.
За його словами, в цілому документ збалансований та виважений. Європейські законодавці, переконаний В.Шибко, з розумінням поставилися до внутрішньополітичної ситуації в Україні і намагалися знайти шляхи мирного врегулювання конфлікту.
«Європейська практика виключає правовий нігілізм. Все має відбуватися виключно на підставі законів», - підкреслив керівник делегації.
На думку В.Шибка, цей документ переконливо засвідчує, що якщо ми «бажаємо жити в цивілізованій державі, бути країною-членом Ради Європи, розуміємо свої за це відповідальність і зобов`язання», то маємо дотримуватись загальних правил демократії, що існують на сьогодні в Європі.
Разом з тим, В.Шибко зазначив, що йому «прикро, що члени Постійної делегації протягом роботи квітневої сесії займалися суто українським питанням» і «не приділяли уваги тим загальноєвропейським темам», які обговорювалися протягом роботи форуму. А це, зокрема, питання захисту прав людини, стану демократії в Європі, підготовка Меморандуму про співпрацю Ради Європи та Європейського союзу. І це, за його словами, поки що свідчить про те, що українські парламентарі не беруть участі у вирішенні цих проблем. У цьому контексті український політик дав зрозуміти, що «якщо представники українського парламенту і надалі будуть опікуватися виключно своїми питаннями, то наша держава і надалі відсторонюватиметься від цивілізованого світу».
Член Постійної делегації Сергій Головатий, у свою чергу, вважає Резолюцію надзвичайно конструктивною і практичною. ЇЇ цінність, сказав він, полягає у тому, що «вона збалансована, і Асамблея не стала ні на одну із сторін». У документі витриманий нейтралітет до сторін конфлікту, підкреслив він.
Водночас Резолюція, зазначив український політик, чітко робить наголос на «необхідності рішення Конституційного Суду для розв´язання цієї політичної кризи, для розв´язання юридичного спору». У документі, за його словами, йдеться про звернення Асамблеї до Венеціанської комісії, аби та проаналізувала діюче законодавство для проведення дострокових виборів і надала свої висновки і рекомендації щодо удосконалення виборчого законодавства. «Резолюція це документ, який органи влади будь-якої країни, яка поважає себе і організацію, бере до уваги і дотримується», - підкреслив С.Головатий.
Член Постійної делегації Петро Симоненко зазначив, що вже «не раз стикався з тим, що ПАРЄ, розглядаючи гострі питання, ховається за загальнодемократичні формулювання». За його словами, практично щорічно ПАРЄ повертається до розгляду справ в Україні з приводу резонансних подій на кшталт сьогоднішньої внутрішньополітичної ситуації.
Разом з тим, Конституція України, сказав П.Симоненко, «визнана ПАРЄ як основний документ, який дає можливість нашій країні рухатися в напрямку парламентської демократії». Парламент України, зазначив український законодавець, є складовою ПАРЄ, і «було б дивно взагалі розглядати ситуацію на підтримку незаконного знищення парламенту України», що є інститутом публічної демократії. «Це і є тією головною тезою, що красномовно проходить через весь текст Резолюції», - сказав він. На переконання П.Симоненка, поки Україна не стане державою, «міцною з точки зору законності і права, її постійно будуть використовувати». Україна, зауважив він, попала у перехрестя геополітичних інтересів контролю енергоносіїв, і підсумував: «За цим ховається велика політика і справжні наміри».
Член Постійної делегації Раїса Богатирьова переконана, що «документ політично нейтральний і збалансований». У Резолюції, вважає вона, враховані всі ключові позиції, які «висловлювали українські парламентарії протягом останніх днів на політичних групах і у комітетах Асамблеї». На думку координатора парламентської більшості, найголовніше, що «документ виступив на підтримку позиції верховенства права, виконання рішення Конституційного Суду». При цьому Р.Богатирьова зазначила, що всім політичним силам «потрібно шукати компроміс» за столом переговорів, шляхом мирного врегулювання проблеми. «Рішення Конституційного Суду, без сумніву, мусить бути імперативом для всіх політиків, і, в першу чергу, для лідерів держави», - заявила Р.Богатирьова і додала: «Саме це і є рекомендацією ПАРЄ для українського політикуму, аби вийти із досить складної ситуації».
«Резолюція є результатом достатньо збалансованого підходу ПАРЄ до ситуації в Україні», - заявив член Постійної делегації Григорій Немиря. Проте, вважає він, цей документ «буде предметом інтерпретації з боку політиків на користь тієї чи іншої політичної сили». На його погляд, ключовий момент Резолюції полягає у тому, що дострокові парламентські вибори є головним і конструктивним компонентом політичного компромісу. З іншого боку, зауважив Г.Немиря, «документ повністю відповідає принципам верховенства права», оскільки, вважає він, там йдеться про необхідність виконання Указу Президента, «поки суд не визнав його нечинним». При цьому, переконаний український парламентарій, Резолюція зауважує, що «коріння нинішньої політичної кризи полягає у конституційній реформі 2004 року». Аналізуючи Резолюцію, Г.Немиря підкреслив: «ПАРЄ проаналізувала глибинні причини політичної кризи. Виходити із кризи треба мирним шляхом домовленостей по напрямках переформатування Конституції».
На переконання доповідача Моніторингового комітету ПАРЄ Г.Северінсен, «те, що відбувається у Києві це не демократія, що переживає кризу, а це криза у рамках демократії». Створено новий політичний порядок, але країна прийшла до цього, не створивши систему стримань і противаг, зазначила вона. «Українським лідерам досі не вдалося створити інститути, яким довіряв би народ. Крім того, політична культура і мораль на низькому рівні.», - вважає Г.Северінсен. Доповідач переконана, що вихід із ситуації полягає «у зміцненні основних принципів, вирішенні тих проблем, які призвели до кризи, налагодження конструктивного діалогу, чіткому дотриманні законності». При цьому, підкреслила вона, всім сторонам конфлікту треба «погодитися з рішенням Конституційного Суду, оскільки це незалежний орган, вища інстанція, у компетенції якої вирішення ухвалення рішень щодо конституційних питань».