Законопроектом (реєстр. № 3230) пропонується визначити правові та організаційні засади здійснення державного контролю за створенням, функціонуванням або використанням об´єктів, що є джерелом електромагнітного випромінювання.
Члени Комітету зазначали, що вплив на організм людини найбільш поширених видів електромагнітних коливань та їх комбінацій ще недостатньо вивчено, оскільки розвиток техніки випереджає відповідні дослідження, для проведення яких необхідні тривалі спостереження. Існуюча в Україні нормативно-правова база, за словами народних депутатів, налічує всього декілька відомчих нормативно-правових актів, що обмежує можливості реального контролю за безпечністю джерел електромагнітних випромінювань.
Однак, на думку членів Комітету, зміст законопроекту не повністю відображає його назву, мету та завдання. Більшість його статей і положень присвячені визначенню статусу, компетенції, напрямів діяльності та структури гіпотетичного Державного центру електромагнітної безпеки населення, що порушує Конституцію України та Закон "Про Кабінет Міністрів України".
Крім того, не визначено його місце в системі органів виконавчої влади та правові механізми взаємодії з іншими спеціально уповноваженими органами, зокрема, з екологічною інспекцією та санітарно-епідеміологічною службою.