З метою віднесення до платників фіксованого сільськогосподарського податку селекційних центрів, підприємств, об'єднань з племінної справи у тваринництві, законопроектом (реєстр. №3152) пропонується включати до продукції їх власного виробництва племінні (генетичні) ресурси придбані для осіменіння маточного поголівґя тварин в інших господарствах з племінної справи у тваринництві.
На засіданні Комітету зазначалося, що відповідно до Закону "Про фіксований сільськогосподарський податок", для платників фіксованого сільськогосподарського податку сума, одержана від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, має перевищувати 75 відсотків загальної суми валового доходу. У випадку, якщо вона становитиме менше 75 відсотків таке підприємство зобовґязане сплачувати податки у наступному звітному періоді на загальних підставах.
З метою визнання платниками фіксованого сільськогосподарського податку селекційних центрів, підприємств, об'єднань з племінної справи у тваринництві, проектом пропонується змінити для них умови визначення обсягу продукції власного виробництва. Зокрема, пропонується враховувати не тільки виробництво власної генетичної продукції, а й обсяги генетичної продукції, що придбавається цими ж підприємствами у інших господарств з племінної справи у тваринництві.
Необхідність прийняття такого рішення обґрунтовується виключно особливими умовами роботи у цій сфері,
Підтримуючи в цілому необхідність державної підтримки підвищення якості генетичного потенціалу в галузі тваринництва та збереження системи племінної справи у цій галузі, члени Комітету вважають за необхідне врегулювати також питання визначення загального валового доходу платника ФСП, отриманого від продажу іноземної валюти. Згідно із Законом "Про оподаткування прибутку підприємств", доходом від реалізації іноземної валюти є позитивний результат у вигляді різниці між сумою доходу, отриманого від продажу такої валюти та сумою, за якою вона обліковувалася на дату продажу валюти, тобто курсова різниця.
Голова Комітету П.Порошенко вважає (про це йдеться у поданні Комітету про прийняття законопроекту за основу), що на практиці при розрахунку цієї питомої ваги до загального валового доходу контролюючі органи зобов’язують включати дохід у вигляді виручки, отриманої від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва в іноземній валют. А також дохід, отриманий від продажу цієї валюти (без урахування наявної вартості валюти, яка обліковувалася у платника ФСП на дату продажу такої валюти), що призводить до необґрунтованого подвійного збільшення суми загального валового доходу. Таким чином, сільськогосподарські товаровиробники - платники ФСП штучно позбавлені можливості збільшувати обсяги доходів з метою розширення обсягів виробництва. Подібна проблема існує й при продажу основних фондів.
На думку членів Комітету, доцільно було б для цих підприємств зменшити максимальний обсяг реалізованої продукції власного виробництва, а не включати до доходу придбані та реалізовані племінні генетичні ресурси у інших селекційних центрах.
Комітет планує ці питання врегулювати під час підготовки законопроекту до другого читання.