Законопроектом (реєстр. № 2491) передбачено заборону дискримінації засуджених за ознакою раси, кольору шкіри, статі, мови, релігійних, політичних та інших переконань, національного або соціального походження, майнового стану, сімейного становища або за іншою ознакою. Також розширено право осіб, засуджених до обмеження волі, на пересування у межах виправного центру (за межами гуртожитку) без дозволу, скасовано тримання жінок у дільницях посиленого контролю. Передбачено також, що засуджені можуть отримувати правову допомогу також і від близьких родичів, збільшено кількість телефонних розмов (замість однієї розмови на місяць - встановлюються розмови без обмежень), розмір мінімальної житлової площі для засудженого до 4 кв. м., виключено вимогу щодо обов'язковості праці засудженого.
Крім того, всім засудженням надається дозвіл на отримання посилок без обмежень, а засудженим, що перебувають у колоніях з мінімальним рівнем безпеки, на отримання кореспонденції без її перегляду; також засуджений набуває право на прохання до адміністрації з питань щодо представлення до умовно-дострокового звільнення від відбування покарання чи до заміни невідбутої частини покарання більш м'яким.
Засудженим до довічного позбавлення волі збільшено кількість короткострокових побачень з одного разу на півроку, до одного на квартал.
Новелою в законопроекті є те, що особа, яка засуджена до громадських робіт або обмеження волі, у разі визнання її інвалідом першої, другої групи або у разі захворювання на тяжку хворобу, за поданням органу чи установи виконання покарань достроково звільняється судом від відбування покарання без вказування даних, які характеризують її поведінку під час відбування покарання.