Законопроектом (реєстр. №2845) пропонується закріпити на законодавчому рівні правові, соціальні, економічні та організаційні засади функціонування системи установ соціальної реабілітації для дітей-інвалідів із патологіями психічного стану та опорно-рухового апарату.
Члени Комітету вказували, що "відповідно до норм законів "Про охорону дитинства" та "Про реабілітацію інвалідів в Україні" "дитина-інвалід - це особа віком до 18 років (повноліття) зі стійким розладом функцій організму, зумовленим захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами розумового, або фізичного розвитку, що призводить до обмеження нормальної життєдіяльності та викликає необхідність надання їй соціальної допомоги і захисту".
Однак, наведені в законопроекті визначення дитини-інваліда не відповідають вимогам чинного законодавства, як й інші запропоновані терміни. "А це може ускладнити реалізацію положень нормативно-правових актів, що регулюють суспільно-правові відносини в цій сфері", - вважають народні депутати.
Зазначалося також, що реалізація, зокрема, положення законопроекту щодо створення установ соціальної реабілітації дітей-інвалідів, потребуватиме додаткових витрат із Державного бюджету. Проте, механізми залучення цих коштів не визначені, що є порушенням вимог статті 27 Бюджетного кодексу України.
Крім того, відокремлення авторами законопроекту категорії дітей-інвалідів лише з патологіями психічного стану та опорно-рухового апарату порушує права на належну соціальну реабілітацію дітей-інвалідів, що мають інші захворювання. Адже перед законом усі діти-інваліди мають бути рівними, незалежно від наявної в них патології.