Розглянувши законопроект (реєстр. №3155), члени Комітету дали доручення секретаріату доопрацювати і внести його на розгляд парламенту у другому читанні з урахуванням окремих положень проекту закону (3155-1), а також зауважень і пропозицій суб'єктів права законодавчої ініціативи.
Обидва законопроекти визначають принципи, правові, організаційні, фінансові засади і механізми функціонування загальнообов'язкового державного соціального медичного страхування.
Підкомітет з питань державного соціального страхування, розвитку соціального партнерства та діяльності об'єднань громадян сторін соціального партнерства пропонує врахувати окремі норми законопроекту, внесеного народними депутатами С.Бульбою, Л.Григорович, В.Карпуком, Л.Стасів (реєстр. № 3155-1) під час підготовки до другого читання проекту закону про загальнообов'язкове державне соціальне медичне страхування, внесеного народними депутатами України Я. Сухим, Л. Денисовою, С. Шевчуком, М. Мельничуком (реєстр. № 3155).
За словами народних депутатів, впровадження загальнообов'язкового державного соціального медичного страхування є невідкладною потребою для забезпечення громадян належним медичним страхуванням, яке, відповідно до статті 25 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, є одним з п'яти видів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Водночас Комітет звертає увагу, що положення законопроекту про загальнообов'язкове державне соціальне медичне страхування (реєстр. №3155) значною мірою сформовані з врахуванням ризиків, які існують за умов запровадження загальнообов'язкового державного соціального медичного страхування. Так, для адміністрування соціального медичного страхування проект передбачає можливість використання вже сформованої адміністративної структури - Фонду обов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, на основі поєднання зазначених видів страхування, що забезпечить зменшення видатків на адміністрування.
На думку членів Комітету, з метою виконання вимог статті 142 та 143 Конституції України та статті 67 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" щодо самостійності вирішення напрямів використання коштів місцевого бюджету органами місцевого самоврядування доцільно у Прикінцевих положеннях законопроекту передбачити зміни до Бюджетного кодексу стосовно компенсації з Державного бюджету України витрат органів місцевого самоврядування, що виникають внаслідок прийняття зазначеного проекту.
Комітет наголошує на необхідності більш активної участі держави та органів місцевого самоврядування у фінансуванні видатків на охорону здоров'я через систему загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також врегулювання на законодавчому рівні організаційно-правових засад діяльності постачальників медичної допомоги, передусім, визначення їх статусу та порядку взаємовідносин із страховиком та застрахованими особами.
Комітет звертає увагу, що законопроектом (реєстр. №3155-1) передбачено створення окремої структури, а саме - Фонду медичного страхування, що об'єктивно призведе до значного збільшення витрат на організаційні моменти та дублювання ряду функцій по страхуванню здоров'я, які покладено на сьогодні на Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, зокрема по відновленню здоров'я застрахованих осіб і членів їх сімей, дітей, у тому числі профілактичного плану. Крім того, потреба в медичному обслуговуванні та наданні допомоги у зв'язку з непрацездатністю для працюючих осіб в більшості випадків виникає при настанні одного й того ж страхового випадку.
На відміну від альтернативного законопроекту (реєстр.№3155), який передбачає визначення щорічної базової програми медичної допомоги та оплату медичної допомоги, авторами законопроекту (реєстр. №3155-1) пропонується здійснювати фінансування постачальників медичних послуг шляхом оплати медичних послуг (ст.30,31 проекту).
На думку членів Комітету, законопроект потребує суттєвого доопрацювання в частині нормопроектувальної техніки (статті 9, 12, 28, 29 тощо).
Водночас, народні депутати звертають увагу на те, що на сьогодні не створено належної законодавчої бази щодо захисту прав пацієнтів, яка має передувати впровадженню обов'язкового медичного страхування.