Шановні учасники конференції!
Гадаю, не помилюсь, коли скажу: сам факт проведення такого представницького й авторитетного заходу, та ще й напередодні Дня місцевого самоврядування, вже є доброю ознакою. Звісно, попереду ще надзвичайно багато роботи для того, щоб органи місцевого самоврядування стали альфою і омегою всіх аспектів організації повноцінної й ефективної з точки зору економічного і духовно-психологічного стану людини життєдіяльності регіонів.
Та, оглядаючись на кілька років назад, не можна не помітити, як зросли масштаби діяльності органів місцевого самоврядування, як усе сміливіше і наполегливіше ради беруться до виконання назрілих завдань найрізноманітнішого характеру.
Під цим кутом зору, переконаний, конференція виявиться корисною для всіх учасників. Адже йдеться не про отримання адміністративних настанов, а, найперше, - про вільний і конструктивний обмін набутим досвідом діяльності за складних соціально-економічних умов. За умов, коли часом доводиться під тиском обставин приймати непопулярні рішення, або ж вимушено вступати в малоплідні дискусії з тими, хто проявляє чимало схильності до популізму, але зовсім мало - до сталої і наполегливої праці.
Сподіваюся також, що конференція сприятиме напрацюванню нових орієнтирів місцевого і територіального розвитку, а відтак - удосконаленню місцевого самоврядування та більш предметному визначенню шляхів законодавчого і ресурсного забезпечення демократичного поля на місцях. Попереду ще адміністративна реформа. З часом назріють й інші перетворення. Але за всіх обставин місцеве самоврядування має лише набувати нових можливостей для вдосконалення демократії у суспільстві та державі, чимраз ставати ближче до народу.
Оцінюючи сучасну організацію місцевого самоврядування та державної влади, розмірковуючи над їх удосконаленням, слід враховувати як власну цивілізаційно-культурну традицію, так і зарубіжний досвід. В Україні завжди були сильні регіони, а отже, й сильні місцеві органи влади. На часі - максимальне узгодження інтересів регіонів з загальнодержавною стратегією розвитку.
Економічне пожвавлення повинне працювати однаковою мірою на всі соціальні верстви верстви населення і на всі регіони країни. Адже, ставши на шлях власного державотворення, ми написали на своїх знаменах, серед іншого, й таке: демократизація і гуманізація суспільних відносин, підвищення ролі місцевих рад, захист законних прав та інтересів територіальних громад, правова держава, соціально орієнтована економіка.
Як бачите, ареал діяльності надзвичайно широкий. Для кожного знайдеться місце, де докласти своїх зусиль. Зрозуміло, на цьому шляху необхідно подбати про комплексний підхід до подальшого формування законодавчого поля діяльності регіональної влади.
Останнім часом надходить усе більше пропозицій щодо прийняття програми законодавчого забезпечення розвитку місцевого самоврядування. Переконаний, тут мають сказати своє вагоме слово Інститут законодавства Верховної Ради України, інші наукові та дослідницькі установи.
Шановні учасники конференції!
Кардинал Рішельє свого часу говорив: держава має інтереси, але не має принципів. Гадаю, вищий інтерес Української держави полягає в тому, щоб вона не тільки поруч з інтересами мала принципи, але щоб інтереси і принципи обов"язково співпадали, в усякому разі в тій частині, що стосується корінних потреб суспільства.
Адже саме в цьому випадку відкривається найкоротший шлях до гуманізації всіх проявів життєдіяльності суспільства, а відтак і появи нових можливостей для повноцінного життя наших громадян.
Зрештою, все, що ми робимо зараз, і що будемо робити по тому, має бути підпорядковане одній найвищій меті - створенню сприятливих умов, і матеріальних, і духовних, у тому числі і через подальший розвиток місцевого самоврядування, для життя громадян нашої держави.
Зичу вам нових зрушень та успіхів у цій украй важливій справі!
Дякую за увагу.