Законопроект визначає організаційні, правові та економічні засади створення та ведення єдиної системи обліку та ідентифікації осіб, які постійно проживають в Україні.
Законопроектом встановлюється порядок формування інформаційного фонду Єдиного реєстру та реєстрації інформації про особу - шляхом внесення органами реєстрації у вигляді електронних записів відомостей, отриманих від відповідних державних органів та безпосередньо від фізичної особи. При цьому фізичній особі надається саме право реєструвати інформацію про місце свого постійного проживання та самостійно його визначати, а не фактичний обов'язок. Таким чином проектом закону пропонується створити умови для повної реалізації усім фізичним особам, що на законних підставах знаходяться на території України, відповідно до Конституції України, проживати за вибраним на власний розсуд місцем проживання. У цьому полягає головна відмінність запропонованої реєстрації фізичної особи за місцем постійного проживання за "заявочним" принципом від існувавшого "дозвільного" принципу інституту прописки.
Члени Комітету вважають, що суттєвим недоліком проекту є відсутність у ньому чітко визначених прав і обов'язків органів реєстрації персональних даних та адміністратора Єдиного реєстру, механізму взаємодії цих органів між собою, порядку оновлення даних Реєстру та здійснення контролю за доступом до його інформаційного фонду, порядку проведення конкурсу на заміщення адміністратора Єдиного реєстру.
Поза увагою проекту залишено досить актуальну проблему щодо реєстрації беспритульних. У проекті відсутні визначення деяких понять, що у ньому вживаються, наприклад, "персональні дані", "унікальний програмно-технічний ключ-ідентифікатор".
Також запропоновані проектом визначення таких понять, як "особи без громадянства" та "іноземні громадяни" відрізняються від їх визначень, що містяться у Законі України "Про громадянство України".
Звернуто увагу й на те, що реалізація положень проекту потребує витрат із Державного бюджету України, однак супровідні документи до нього не містять пропозиції щодо їх покриття, що є порушенням Регламенту Верховної Ради України.
Однак, зазначили народні депутати, разом з цим, існує необхідність регламентувати законодавчим шляхом діяльність, пов'язану з нагромадженням персональних даних і забезпеченням їхнього використання за призначенням в інтересах прав людини і національної безпеки держави.
Необхідність прийняття зазначеного законопроекту є вимогою часу та продиктована необхідністю в існуванні інституційного механізму, який би максимально ефективно сприяв реалізації громадянами своїх конституційних прав та був направлений на приведення реєстраційної системи фізичних осіб до європейських норм.
Представлений законопроект покликаний бути важливим засобом забезпечення додержання конституційних прав усіх осіб, що на законних підставах перебувають на території України, й виступатиме як основа одержання, систематизації та зберігання інформації про фізичних осіб в інтересах як окремо визначеної особи, так і в загальнонаціональних інтересах усієї країни.