У СЕРЕДУ, 29 ЛИСТОПАДА, ВІДБУЛОСЯ ЧЕРГОВЕ ПЛЕНАРНЕ ЗАСІДАННЯ ДРУГОЇ СЕСІЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ П'ЯТОГО СКЛИКАННЯ.
На початку ранкового засідання народні депутати виступили із заявами, повідомленнями, внесенням пропозицій.
Про участь Постійної делегації Верховної Ради України у 27-му пленарному засіданні Міжнародної Асамблеї держав-учасниць СНД та інших заходах Асамблеї (15-17 листопада 2006 року) поінформував народних депутатів керівник делегації Петро Симоненко.
Далі, включивши до порядку денного, народні депутати розглянули проект закону про орієнтовний перелік об'єктів права державної власності, що підлягають приватизації у 2007 році. Представляла законопроект Голова Фонду державного майна Валентина Семенюк. Вона повідомила, що Державна програма приватизації сьогодні знаходиться у Кабінеті Міністрів. Уряд планує внести її на розгляд Верховної Ради наступного тижня. Але для виконання державного бюджету на 2007 рік і соціальних програм, потрібно прийняти перелік об'єктів на приватизацію.
В.Семенюк сказала, що її постійно сьогодні критикують за невиконання плану приватизації 2007 року. Рішенням судів знімаються об'єкти з приватизації. Якщо Верховна Рада затвердить перелік об'єктів на приватизацію, тоді Фонд державного майна проведе приватизацію. Це дасть можливість Фонду держмайна не бути у підвішеному стані, а також виконати план, який буде доведений для виконання державного бюджету 2007 року.
В.Семенюк повідомила, що перелік об'єктів до приватизації у 2007 році грунтується на основі висновків міністерств, які детально аналізували роботу кожної галузі з тим, щоб залучити інвестицій до тих підприємств, які будуть підлягати приватизації, оскільки держава сьогодні не має можливості підняти ці підприємства, щоб вони були конкурентноздатні на зовнішньому і на внутрішньому ринку. Перелік формувався з урахуванням пропозицій обласних, районних, міських адміністрацій. Доповідач зазначила, що є підприємства, які потребують інвестицій і додаткових коштів для того, щоб відновити роботу цих підприємств, для того, щоб наповнити бюджет України від приватизації, а також від відновлення роботи цих підприємств, щоб наповнювати і місцеві бюджети.
В додатках є відповідні переліки, які підприємства ідуть на приватизацію, а також вносяться зміни до Закону "Про приватизацію державного майна" до переліку об'єктів, які заборонені до приватизації. Вони виводяться із списку №1 і №2, в якому чітко говорить, що окремі об'єкти будуть виведені з переліку об'єктів, заборонених на приватизацію, і будуть йти на корпоратизацію з наступною підготовкою до приватизації.
В.Семенюк повідомила про створену у Фонді державного майна робочу групу. Робоча група буде аналізувати і перед кожним продажем пакету акцій, там, де у держави є менше 25 відсотків, Фонд буде показувати, як ці пакети акцій будуть продаватися і чи вони є матеріально підкріплені.
Голова Фонду наголосила на проблемі рейдерства проти ФДМ.
Відповідаючи на запитання народних депутатів, В.Семенюк зазначила, що даний перелік дає можливість упередити або захистити Фонд Державного майна і припинити ті суди, які часто зупиняють конкурс, зупиняють приватизацію, а Фонд Державного майна стає заложником невиконання плану приватизації.
Народні депутати також цікавилися у Голови ФДМ чи виключені з переліку окремі об'єкти, які є прибутковими, стратегічними.
Про рішення профільного Комітету доповів голова підкомітету Комітету з питань економічної політики Михайло Чечетов. Комітет прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді прийняти законопроект за основу. Більшість членів Комітету вважає, що прийняття проекту дозволить забезпечити виконання завдань з надходження коштів від приватизації державного майна до Державного бюджету України, встановлених Фондом державного майна України проектом закону про Державний бюджет на 2007 рік у сумі не менш як 10 млрд. гривень.
Голова Спеціальної контрольної комісії з питань приватизації Андрій Кожем'якін доповів про розгляд законопроекту на засіданні Комісії. Він зазначив, що чинне законодавство не передбачає затвердження такого переліку Верховною Радою. Це норма лише проекту закону, який навіть не внесений до парламенту. А чинним Законом України "Про приватизацію державного майна" встановлено, що до Верховної Ради одночасно з проектом Державного бюджету подаються пропозиції щодо кількості об'єктів, які підлягають приватизації, уточнені завдання з надходження коштів та напрямки їх використання.
Щодо суті проекту, то Голова Комісії зазначив, що назва законопроекту не відповідає його змісту, оскільки статтею першою пропонується внести зміни до Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації". А такі зміни, відповідно до встановленого порядку, потрібно вносити окремим законопроектом з аналогічною назвою. При цьому обов'язково надається докладне обґрунтування необхідності та доцільності виключення кожного об'єкту з переліку, як це встановлено законодавством. У даному випадку обґрунтування відсутнє. Єдиним аргументом для прийняття законопроекту наведено потребу наповнення бюджету.
У співдоповідача викликав стурбованість той факт, що перелік названо орієнтовним, що не допускається законодавчою технікою. За його словами, така назва може викликати неоднозначне тлумачення і викликає підозру про наміри уряду вносити зміни до переліку на свій розсуд. Але закони є обов'язковими для виконання і тому не можуть бути орієнтовними.
На думку народних депутатів, які входять до складу комісії, внесення на розгляд Верховної Ради списку підприємств для приватизації без попереднього схвалення змін до Закону України "Про приватизацію державного майна" та Державної програми приватизації не дає можливості спрогнозувати обсяг надходжень коштів, оскільки невідомі порядки та способи, якими буде здійснюватися приватизація.
А.Кожем'якін нагадав, що до переліку об'єктів, запланованих на приватизацію в 2007 році включено понад 300 підприємств, поданих у поточному році. 19% об'єктів перебувають у стадії банкрутства, 17% підприємств, навіть, не акціоновані. Він також сказав, що до орієнтовного переліку включено 2 казенні підприємства, які законодавством заборонено приватизувати. Є і інші норми в проекті, які суперечать законам.
За словами Голови Комісії, всі ці аргументи були наведені членам комісії в ході обговорення законопроекту. На підставі зазначеного Комісія прийняла рішення запропонувати депутатам не включати до порядку денного розгляд цього законопроекту до прийняття Державної програми приватизації. Члени Комісії вважають, що законопроект слід повернути на доопрацювання.
Під час обговорення народні депутати висловили до законопроекту свої зауваження і пропозиції. Представники фракцій антикризової коаліції виступали за прийняття законопроекту. Основним аргументом на користь ухвалення закону було наповнення державного бюджету коштами від приватизації, які підуть на виконання у тому числі і соціальних програм.
Народні депутати з фракцій "Наша Україна" і БЮТ висловлювалися за направлення законопроекту на доопрацювання. Вони зауважували, що перелік об'єктів для приватизації є орієнтовним, тобто не обов'язковим, не розуміли яким чином будуть об'єкти продаватися, скаржилися на те, що ні уряд, ні Фонд держмайна не надали відповідної інформації. Зокрема, уряд не подав проект Державної програми приватизації, не внесені відповідні зміни в законодавство, не розглянуті зміни, які повинні зробити процес приватизації більш прозорим.
Проти прийняття законопроекту висловився керівники фракції КПУ П.Симоненко. Аргументом було те, що передбачається приватизувати обленерго, а це, за його словами, знову вдарить по тарифам для населення, і знову буде ставити під сумнів організацію роботи підприємств.
Верховна Рада ухвалила в першому читанні проект закону про орієнтовний перелік об'єктів права державної власності, що підлягають приватизації у 2007 році. Це рішення підтриимали 228 із 433 народних депутатів, зареєстрованих у залі. Не голосували майже в повному складі фракції "Наша Україна" та БЮТ.
Законом передбачається приватизація 595 підприємств, за які держава планує отримати понад 10 млрд. грн. Зокрема, передбачається приватизація пакету акцій 12 обленерго, майже 75% акцій ВАТ "Росава", 98% - ВАТ "Макіївський коксохімічний завод", 100% - ВАТ "Костянтинівський металургійний завод", 100% - ВАТ "Содовий завод", 75% - ВАТ "Південний електромашинобудівний завод", 96,67% - ВАТ "Нікопольський південнотрубний завод", 100% - ВАТ "Кварцсамоцвіти", 76% - ВАТ "Холдингова компанія "Луганськтепловоз".
Крім того, законопроектом пропонується виключити з переліку об'єктів, що не підлягають приватизації, 17 об'єктів, зокрема Суднобудівний завод імені 61-го Комунара, Державне підприємство "Завод Електроважмаш", готель "Спорт" (м. Київ).
Законопроектом також передбачається вилучити 43 підприємства із переліку об'єктів державної власності, що не підлягають приватизації, але можуть бути корпоратизовані.
Зокрема, в цьому переліку Керченський судноремонтний завод, Одеський судноремонтний завод "Україна", Ізмаїльський судноремонтний завод, а також ряд видавництв в областях України, і готельний комплекс "Дніпро" (м. Київ).
Після цього Верховна Рада ухвалила Постанову про відставку Павленка Ю.О. з посади міністра у справах сім'ї, молоді та спорту. Юрій Павленко пояснив, що його позиція є незмінною. Вона полягає в тому, що він йшов в уряд, коли був підписаний Меморандум і Універсал національної єдності, яким передбачалося створення Коаліції національної єдності в Верховній Раді. Вона не була створена. Політична сила, яку представляв Ю.Павленко в уряді, "Наша Україна", перейшла в опозицію до нинішнього уряду, чим і була викликана його заява про відставку.
Далі головуючий ознайомив народних депутатів із заявою міністра охорони здоров'я Юрія Поляченка, який відкликав свою заяву від 11.10.06 року у зв'язку з незгодою із позицією партії "Наша Україна" щодо опозиційності до уряду та коаліції. Він вважає, що загальнодержавні інтереси консолідації суспільства повинні бути вище партійних. Ю.Поляченко погодився і надалі працювати в уряді для виконання програми Президента, положенню Універсалу національної єдності, законів України та програми уряду.
Ю.Павленко зазначив, що йому не соромно за те, що він робив на посаді міністра у справах сім'ї, молоді та спорту. Він подякував народним депутатам України за підтримку діяльності міністерства.
Далі народні депутати розглянули проект закону про аудит з промислової безпеки і охорони праці. Законопроект представила народний депутат Ксенія Ляпіна. За її словами, проектом пропонується суттєво підвищити загальний рівень безпеки виробництва. Він пов'язаний з діючими законами, в першу чергу із Законом "Про охорону праці". У чинному законі передбачена наявність аудиту з охорони праці. Однак, - наголосила К.Ляпіна, - за ці роки жодного разу не було прийнято закон, яким би розшифровувався зміст цього аудиту. За її словами, був певний обов'язок роботодавця, але не було вказано, яким чином він має виконати цей свій обов'язок. Цей законопроект, фактично, розшифровує зміст аудиту з питань промислової безпеки і охорони праці.
Доповідач відразу підкреслити, щоб не було непорозумінь, що згідно з проектом аудит з промислової безпеки і охорони праці в Україні є добровільним. Тобто не створюється новий обов'язок. Лише пропонується і стимулюється використання аудиту з питань охорони праці, як способу для самого роботодавця підвищити свою безпеку.
Проект закону про аудит з промислової безпеки і охорони праці було прийнято за основу 304-ма голосами "за".
Пілся цього розглядалися три законопроекти про встановлення ставок вивізного (експортного) мита на брухт чорних металів, брухт кольорових металів та напівфабрикатів з їх використанням, внесені Президентом України, групою народних депутатів і урядом.
Одним із проектів, зокрема, поданим урядом, передбачається встановлення ставки вивізного експортного мита в розмірі 30 відсотків митної вартості товарів протягом першого року з моменту вступу до СОТ з подальшим зменшенням на 3 відсотки щорічно протягом шести років.
При цьому при запропонованих ставках вивізного мита економічно доцільним буде лише експорт виробів з брухту кольорових металів, які мають високу ступінь переробки, а не просто брухт.
Крім цього, запроваджується режим, при якому експорт товарів здійснюється спеціалізованими металургійними переробними підприємствами за наявності експертного сертифікату якості.
З метою попередження зловживань з боку суб'єктів господарювання у давальницьких операціях у випадку вивезення за межі митної території України, як давальницької сировини цих товарів, це здійснюватиметься виключно за умови попередньої сплати до бюджету суми вивізного експортного мита грошима.
З метою недопущення втрат Державного бюджету України від здійснення несанкціонованих реекспортних операцій з брухтом кольорових металів передбачено вилучення цих товарів з режиму вільної торгівлі. Для недопущення зловживань при визначенні митної вартості і визначення відповідного розміру мита, що підлягає сплаті, передбачено, що Митна служба визначатиме митну вартість відповідно до порядку встановленому Кабінетом Міністрів з врахуванням діючих світових цін, зокрема, визначених на Лондонській біржі металів.
Уряд пропонує з наступного року змінити порядок справляння податку на додану вартість з операціями з брухтом кольорових металів, тобто при експорті цих товарів суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності не будуть мати можливості відшкодовувати експортний податок на додану вартість, що у свою чергу поряд зі встановленням експортного мита буде економічним стимулом реалізації металобрухту на внутрішньому ринку.
Урядовий законопроект був підтриманий Комітетом з питань економічної політики і Комітетом з питань фінансів та банківської діяльності.
Голова Комітету з питань фінансів і банківської діяльності Петро Порошенко, доповідаючи рішення Комітету, зазначив, що першим був поданий законопроект Президента, який враховує всі вимоги, які взяла на себе Україна при вступі до Світової організації торгівлі, і пропонує забезпечення відповідних ставок вивізного мита.
Після ретельного обговорення на Комітеті було запропоновано до президентського законопроекту або на етапі другого читання, або при підготовці альтернативних законопроектів до першого читання застосувати альтернативні адвалерні ставки вивізного мита, які прив'язати до світових цін на відповідні кольорові метали.
Уряд при підготовці своєї редакції законопроекту в повному обсязі врахував ті пропозиції, які висловлювали члени Комітету під час цього обговорення. За словами П.Порошенка, відмінність цих законопроектів є дуже незначною, і вони відрізняються фактично врахуванням позицій членів комітету.
Комітет запропонував прийняти за основу урядовий законопроект для того, щоб була можливість остаточно після повернення наших делегації на переговорах у Брюсселі та Сполучених Штатів Америки, остаточно визначити ту редакцію, яку може бути прийняти в першому читанні і в цілому.
Верховна Рада прийняла за основу урядовий законопроект про встановлення ставок вивізного (експортного) мита на брухт чорних металів, брухт кольорових металів та напівфабрикатів з їх використанням. Це рішення підтримали 411 депутатів.
Перенесено було розгляд проектів законів про морські порти і про внесення змін до Земельного кодексу України (щодо заборони продажу земель сільськогосподарського призначення).
За скороченою процедурою народні депутати розглянули низку законопроектів у першому читанні. За основу був прийнятий законопроект про внесення змін до Закону України "Про телекомунікації" (щодо збільшення переліку обов'язкових послуг). Ним пропонується ввести нове поняття "внутрішній роумінг по Україні", коли один оператор зобов'язаний надавати на основі договору іншому оператору такі послуги роумінгу на території України.
Друга новація, яка вводиться цим законом, стосується надання можливості користувачу зберігати номер за собою переходячи від одного оператора до іншого при його бажанні. Такі норми введені в більшості країн Європи і Америки.
Верховна Рада прийняла за основу проект закону про внесення зміни до статті 11 Закону України "Про фізичний захист ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання".
За основу, а потім в цілому було прийнято закон про внесення змін до статті 10 Закону України "Про пожежну безпеку". Прийнятий закон уточнює перелік об'єктів, на які органи державного пожежного нагляду не оформляються, визначає підстави для видачі дозволу або для прийняття рішення про відмову його видачі, встановлює термін прийняття рішень.
Законом також зменшується кількість об'єктів, які потребують дозволу на початок робіт від органів державного пожежного нагляду.
Крім того, запроваджується декларативний принцип, згідно з яким суб'єкт господарювання набуває права на впровадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності без отримання документу дозвільного характеру шляхом повідомлення адміністратора або дозвільного органу про відповідальність його матеріально-технічної бази вимогам законодавства.
Закон забезпечить спрощення процедури започаткування діяльності суб'єктів господарювання.
На пропозицію автора знято з розгляду було наступний законопроект - про внесення змін до Закону України "Про донорство крові та її компонентів" (щодо додаткових днів відпочинку).
На цьому ранкове засідання завершилося.
Наступне пленарне засідання відбудеться у четвер, 30 листопада.