У ВІВТОРОК, 28 ЛИСТОПАДА, ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ ПРОДОВЖИЛА РОБОТУ В ПЛЕНАРНОМУ РЕЖИМІ.
На початку ранкового засідання з повідомленнями, заявами, оголошеннями, внесенням пропозицій виступили уповноважені представники депутатських фракцій.
Після цього Голова Верховної Ради України О.Мороз повідомив про те, що 20 листопада нинішнього року Центральна виборча комісія зареєструвала народного депутата України, обраного 26 березня 2006 року в багатомандатному загальнодержавному виборчому окрузі, Кульчинського Миколу Георгійовича, включеного до виборчого блоку "Наша Україна".
Новообраний народний депутат склав присягу на вірність Україні.
Для включення до порядку денного було поставлено на голосування два законопроекти про Голодомор 1932-33 років в Україні, внесені Президентом України і групою народних депутатів відповідно. Включення для розгляду цих законопроектів підтримали 222 депутати.
Голова Верховної Ради України Олександр Мороз нагадав народним депутатам, що питання визначене як невідкладне. Погоджувальна рада запропонувала розглядати його сьогодні. О.Мороз наполягав на тому, щоб питання було вирішене відповідно до процедури.
Після обміну думками головуючий поставив на голосування питання про повернення до голосування щодо включення законопроектів для розгляду. 228 депутатів підтримали цю пропозицію.
Далі на голосування було поставлене питання про включення до порядку денного та прийняття рішення. 227 депутатів проголосували "за" включення законопроектів до порядку денного і прийняття рішення.
Проект закону про Голодомор 1932-1933 років в Україні, внесений на розгляд Верховної Ради Президентом України представив виконуючий обов'язки Голови Українського інституту національної пам'яті Ігор Юхновський. Він зазначив, що згідно з поданими незаперечними доказами українських істориків, голодомор в Україні було навмисно організовано сталінським режимом. На основі цих доказів події останніх місяців 32-го року та першої половини 33-го року слід трактувати геноцидом. І.Юхновський навів одне з визначень геноциду, дане Міжнародною конвенцією ООН 1948 року. "Геноцидом вважається таке діяння, яке вчиняється з наміром знищення повністю або частково якої-небудь національної етнічної, расової чи релігійної групи як такої, а саме навмисне створення для якої-небудь групи таких життєвих умов, що розраховані на повне чи часткове фізичне її знищення".
Доповідач докладно поінформував народних депутатів про те, як це робилося в Україні, навів численні факти, які свідчать, що загальнолюдські втрати України згідно з даними переписів 1926 і 1939 років склали як мінімум 8 мільйонів чоловік. У 26-му році в Україні було 31 мільйон чоловік. У 39-му році 28 мільйонів. Середній приріст в СРСР за 12 років склав 12 відсотків. Це означає, що без голодомору в Україні мало бути 36 мільйонів.
І.Юхновський наголосив: "Всьому народу нанесена страшна незаживаюча рана, подавлена гідність людини, здеформовано генетику нації. Тридцять відсотків українців цурається своєї рідної мови. Тільки вкрай здеформовані люди можуть таке забути. Ці жертви вимагають від нас акту визнання і покаяння. Це справа нашої честі і честі усього українського народу".
Доповідача ознайомив з основними тезами законопроекту. Президент України пропонує визнати голодомор 32-33 років геноцидом проти української нації. Проектом пропонується заборонити публічне заперечення факту голодомору 32-33 року геноцидом. Органи влади зобов'язані достойно поховати рештки померлих, а тим, що залишились, опікуватись. Інститут національної пам'яті як центральний орган виконавчої влади покликаний до реалізації державної політики у сфері відновлення та збереження національної пам'яті народу.
Проектом пропонується також виділити кошти для спорудження меморіалу жертв голодомору та визначити адміністративне покарання за публічне заперечення геноциду.
"Закон слід прийняти повністю. Очистимося від того страшного тягарю минулого, знімемо гріх покаянням і мир нам усім", - закінчив І.Юхновський.
Альтернативний проект закону про Голодомор 1932-1933 років в Україні представив один з авторів народний депутат Владислав Забарський. Він зазначив, що сьогодні беззаперечним є факт страшної трагедії українського народу голодомору 1932-1933 років і факт того, що ця трагедія стала наслідком злочинних дій вищого керівництва тоталітарної держави.
Разом з тим триває політична і наукова дискусія про його цілі і масштаби, а також щодо визнання голодомору геноцидом.
В.Забарський наголосив, що поняття злочину геноциду визначено нормами міжнародного права, імплементованому у національне законодавство і не може трактуватися вільно на користь будь-якої політичної сили. Сам термін складений з грецької "генос"- раса, плем'я і латинської "цидо" вбивство.
Відповідно до Конвенції про попередження злочину геноциду і покарання за нього, прийнятого Генеральною асамблеєю ООН 9 грудня 1948 року під геноцидом розуміються дії, що здійснюються з наміром знищити повністю або частково будь-яку національну, расову або релігійну групу, як таку.
Між тим, за свідченням істориків, зазначив доповідач, голод у Радянському Союзі початку 30-х років не визнавав етнічних або національних меж. Крім України, де жертви були особливо значні, голод торкнувся регіонів Середньої, Нижньої Волги, Заволжя, Уралу, Західного і Південного Сибіру, Північного Кавказу, Казахстану, Приамур'я, півдня Центрального Чорнозем'я Росії. В результаті загинули мільйони людей різного етнічного походження. Таким чином були знекровлені всі основні хлібні регіони на території СРСР.
На сьогодні головний міжнародний документ спільна заява про голодомор в Україні, підписана у листопаді 2003 року делегаціями України, Росії, Сполучених Штатів Америки, Канади, Італії та низки інших країн. Вона зареєстрована, як офіційний документ Генеральною Асамблеєю ООН. У документі вперше в історії ООН голодомор в Україні визнається трагедією, викликаною діями тоталітарного режиму. Але термін "геноцид" у ньому не використовується, - зазначив В.Забарський.
Доповідач наголосив на тому, що проблема оцінки голодомору так само, як і інших злочинів того періоду, носить не тільки моральний і правовий, але й надзвичайно гострий політичний характер. "Благородне прагнення до моральної відповідальності і відновлення історичної справедливості може використовуватися в цілях ведення багатоходової політико-ідеологічної гри, що має відношення не до історії, а до подій найсучасніших, і направлене на деморалізацію і послаблення позицій тих або інших груп в еліті суспільства", - зауважив доповідач.
Автори законопроекту вважають, що необхідно формування такого роду ідеологічної атмосфери, яка дозволить чесно засудити в Україні будь-які масові злочини, що здійснювалися як сталінським режимом, так і його супротивниками, не допускаючи при цьому гри на цій темі політичних сил, зацікавлених в конфлікті нашої країни з її сусідами.
"Важливо, щоб історична пам'ять формувалася на основі засудження будь-яких злочинів такого роду незалежно від того, хто їх здійснював і яка на сьогоднішній день ідеологічна кон'юнктура. Такий підхід дозволив би підтримати ідеологічний паритет між різними політичними силами і в той же час носив би дійсно моральний характер", - наголосив народний депутат.
Доповідач нагадав, що в Україні геноцид визнаний кримінальний злочином. Відповідно до статті 442 Кримінального кодексу України за діяння, умисно вчинені з метою повного або часткового знищення будь-якої національної, етнічної, расової чи релігійної групи шляхом позбавлення життя членів такої групи чи заподіяння їм тяжких тілесних ушкоджень чи створення для групи життєвих умов, розрахованих на повне чи часткове знищення, встановлена кримінальна відповідальність.
За словами В.Забарського, Верховна Рада є законодавчим органом, і вона не наділена правом засудження за вчинення кримінальних злочинів. Отже, визнання голодомору геноцидом поза межами кримінального процесу, передбаченого законодавством України і саме таким нормативно-правовим актом як закон, суперечить Конституції України.
Автори альтернативного проекту вважають, що сталінським режимом було вчинено злодіяння, суть якого полягала у знищенні існуючої структури сільського господарства шляхом проведення масового розкуркулювання селян, насильницького впровадження колективізації, накладання на райони України та селянські двори непомірно високих планів хлібоздачі, ізоляції великих територій в сільській місцевості у низці областей України через позбавлення селян право мати паспорт, заборони селянам права виїзду з їхніх місць проживання, наказів про арешти селян, що виїхали самовільно з сіл, оточення озброєними загонами каральних органів цілих територій, впровадження особливого режиму проживання, зокрема режиму чорних дошок.
В.Забарський повідомив, що альтернативний проект має на меті відновлення історичної справедливості завдяки надання політико-правової оцінки голодомору 1932-33 років в Україні, забезпечення належного вшанування жертв та постраждалих від голодомору, утвердження у суспільстві нетерпимості до будь-яких проявів насильства, визначення завдань державних органів та уповноваженого центрального органу виконавчої влади у цій сфері. Основним положенням альтернативного проекту є визнання голодомору 32-33 років злодіянням сталінського режиму проти людства, національною трагедією українського народу. Законопроект кваліфікує саме так цей голодомор. Він засуджує заперечення факту голодомору і кваліфікує це як наругу над пам'яттю мільйонів жертв голодомору, приниження гідності українського народу, визначає обов'язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні щодо увічнення пам'яті жертв та постраждалих від голодомору; гарантує державну підтримку у проведенні досліджень та здійснення заходів з увічнення пам'яті жертв голодомору 1932-1933 років в Україні, зобов'язує Кабінету Міністрів та Київську міську державну адміністрацію забезпечити в установленому порядку спорудження в місті Києві меморіалу до 75 роковин Голодомору.
Про рішення профільного Комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин щодо обох законопроектів доповів голова підкомітету Геннадій Удовенко. Він повідомив, що члени Комітету незалежно від політичних орієнтирів, попри різні погляди на витоки цієї трагедії, розуміючи обов'язок вшанувати пам'ять безвинних жертв у різних регіонах України, рекомендували Верховній Раді прийняти цей законопроект за основу.
Г.Удовенко нагадав, що в період з 2002 року по цей час Верховною Радою було прийнято 4 постанови, видано 4 Укази Президента України та 2 Постанови Кабінету Міністрів, пов'язані з голодомором 32-33 років. Голодомор в Україні як страшне явище геноциду визнано парламентами 11 держав. Генеральна асамблея ООН на 58-ій сесії ухвалила спеціальну заяву з нагоди 70-их роковин великого голоду в Україні, голодомору, і засудила його. За словами Г.Удовенка, це було зроблено не випадково. Адже, під час голодомору 32-33 років середня тривалість життя в Україні чоловіка становила 8 років, жінки 10 років.
"Нам правда про Голодомор потрібна. Вже не стільки нам, скільки тим мільйонам українців, які безневинно загинули, та нашим нащадкам. Ми повинні завжди пам'ятати, якою ціною давалася свобода та незалежність нашої держави" - наголосив Г.Удовенко.
Голова підкомітету повідомив, що Комітет не мав можливості розглядати альтернативний законопроект. За словами Г.Удовенка, у ньому зміни стосуються двох головних речей: вилучено формулювання щодо визнання голодомору геноцидом та вилучена заборона заперечення факту голодомору та адміністративна відповідальність за нього.
Доповідач попросив народних депутатів підтримати рішення Комітету і прийняти законопроект, внесений Президентом України за основу.
Г.Удовенко відповів на запитання народних депутатів, які зокрема. цікавилися і тим, чому саме зараз розглядається цей законопроект, а не став предметом внесення і обговорення рік тому, півтора роки, два роки тому?
Г.Удовенко відповів, що не були виконані рекомендації Парламентських слухань Верховної Ради, які відбулися ще в 2003 році. Тоді Кабінету Міністрів було доручено розробити і внести на розгляд Верховної Ради законопроект про визнання голодомору 32-33 року геноцидом.
Верховна Рада чотири рази під час парламентських слухань, під час спеціального засідання 3 травня 2003 року визнала голодомор геноцидом українського народу. Але закону не було.
Тому і Президент України відповідаючи на заклики Верховної Ради, підготував такий проект.
Про позиції депутатських фракцій щодо законопроектів доповіли їх представники. Промовці з фракцій "Наша Україна", БЮТ і СПУ підтримали прийняття президентського законопроекту, погодившись з тим, що голодомор потрібно визнати геноцидом проти українського народу.
Проти прийняття закону з таким формулюванням висловився представник фракції КПУ. Народний депутат О.Голуб нагадав, що страшний голод 32-33 років це трагедія мільйонів людей: українців, казахів, євреїв, росіян, поляків, інших націй і народностей. 26 січня 1990-го року Центральний комітет Компартії України прийняв постанову про голод 32-33-х років на Україні та публікацію, пов'язаних з ним архівних документів. Комуністи визнали та засудили насильницькі методи колективізації та згубну для селянства хлібозаготівельну політику, які в сукупності з небувалою засухою та неврожаєм призвели до тієї страшної катастрофи.
Президентський законопроект фракція КПУ вважає неконституційним, юридично неграмотним та таким, що побудований на неправдивих фактах.
О.Голуб зазначив: "за суттю законопроект може спричинити і вже спричиняє в Україні ланцюгову реакцію протистояння у суспільстві. Воно призведе до напруження міждержавних стосунків між Росією та Україною".
Фракція КПУ закликала не підтримувати законопроект, внесений Президентом, як такий, який суперечить Конституції, порушує права і свободи людини вільно думати та висловлювати свої думки, як такий, що загрожує національній безпеці України.
Фракція також вважає за необхідне поставити питання про імпічмент Президента України В.Ющенка.
Представник фракції Партії регіонів зазначив, що фракція визнає голодомор фактом масового знищення, але при цьому немає юридичних підстав вести мову про геноцид у міжнародному розумінні цього слова.
Фракція СПУ підтримала ініціативи, пов'язані зі збереженням історичної пам'яті з об'єктивним висвітленням минулого. Водночас, як зазначив представник фракції Я.Мендусь, навколо прийняття законопроекту створюється штучний ажіотаж. Він запитав: "Чому в оточенні Президента важливі державні питання ініціюються у порядку совкової штурмівщини під якусь дату?"
Я.Мендусь висловив надію, що законопроект про голодомор буде прийнятий і Верховна Рада проголосує за цей законопроект і поставить крапку на спекуляціях навколо цієї теми.
Він також наголосив на тому, що фракція СПУ вважає голодомор трагедією всього українського народу. "За своїми наслідками це був геноцид. Українська держава має продемонструвати об'єктивність в питанні збереження історичної правди. Було б доречно, якби також позачергово Верховна Рада розглянула законопроекти і щодо інших трагічних сторінок в історії нашого народу", - зазначив народний депутат.
Голова Верховної Ради України О.Мороз, підбиваючи підсумки обговорення, звернувся до парламенту з кількома пропозиціями та міркуваннями. Він повідомив, що під час вчорашньої розмови з Президентом Президент погодився із внесенням тих змін до законопроекту, котрі підготовлені О.Морозом. Перше це стосується доповнення до преамбули щодо співчуття народам інших країн, які входили раніше до СРСР, які понесли жертви внаслідок голодомору.
За його словами, це повністю знімає проблему про те, що проти когось приймається цей закон. Він приймається для вшанування пам'яті наших жертв. Це знімає будь-які домисли щодо претензій до сусідів, підтверджує правду про злодіяння стосовно не лише українського селянства, а і проти Кубані, Поволжя, Молдови, Білорусі, Казахстану і різних регіонів тодішнього Союзу.
О.Мороз також поінформував про інші уточнення, які він вважає цілком коректними. Він пояснив, що заміна слова "нація" словом "народ" випливає з конституційного визначення і відповідає суті питань. Зняття статті про статус Українського інституту національної пам'яті і доручення щодо цього Кабінету Міністрів відповідає конституційному положенню про функції уряду. Парламент не має права їх перебирати на себе. З точки зору юридичної техніки доцільнішим є і весь зміст Прикінцевих положень, де зосереджена увага на дорученні Кабінету Міністрів про внесення змін до законів, які приводять у відповідність із Законом про визначення Голодомору.
О.Мороз зазначив, що не тільки нинішня дискусія, а й весь масив інформації про голодомор, так само як про репресії та інші історичні факти, називають спільну причину того лиха сталінський режим. "Яка ж його основна сутність? - Диктатура, одноосібна влада". О.Мороз нагадав про це "ревним ініціаторам ревізії політреформи". Він зазначив, що одноосібний режим уже зменшив населення України на рівні втрат у роки Великої Вітчизняної війни. Не треба сподіватися, що аж через 70 років треба чекати оцінки цього злочинного факту. Він є тепер. "Єдиний порятунок, вихід із тупика це розвиток демократії, це продовження реформи системи влади, створення європейської моделі управління. Хто не розуміє такої потреби, той не здатен робити висновки з історії власного народу. Для того й трагедія голодомору використовується як підстава для політичних спекуляцій, як політична тусовка на прахові безвинних жертв. Змушений так говорити під враженням окремих висловлювань на офіційних заходах в суботу, на спробах дискредитувати Верховну Раду, на деяких сьогоднішніх виступах і позиціях депутатів", - наголосив О.Мороз.
Голова Верховної Ради України наголосив, що народні депутати не можуть голосувати за цей закон кількістю в 230, 250 чи 300 голосів. "Ми повинні проголосувати всі. Парламент не повинен замовчувати правду, не має право, це принизливо для депутата".
Після цього дві фракції СПУ і Партії регіонів наполягли на перерві. Після її закінчення слово від фракцій було надано народному депутатові Євгену Кушнарьову. Він наголосив на тому, що народні депутати повинні прийняти таке рішення, яке б визначило єдність не тільки цієї парламентської зали, але й забезпечило шлях до об'єднання всієї української нації.
"Ми єдині і у визнанні факту голодомору, і у засудженні того режиму, який спричинив це людське горе. Ми єдині у тому, що держава нищила людей, не зважаючи на їх національність в різних куточках країни, в першу чергу намагаючись поставити на коліна селянство, яке не бажало підкорятися шляху колективізації.
Отже, саме тому, і спираючись на відповідну резолюцію Організації Об'єднаних Націй 1948-го року, ми вважаємо, що використання терміну "геноцид" в тому сенсі, як це викладено в цій резолюції, а саме "знищення людей за національною, расовою або релігійною ознакою" не може бути в прямій постановці використано в цьому законі", - зазначив Є.Кушнарьов.
Фракція Партії регіонів наполягає на тому, аби знайти компроміс у цьому залі. У такому випадку, оскільки це слово вже набуло широкого вжитку, і переважна більшість наших громадян не знайомі з редакцією резолюції ООН і не розуміють цих тонкощів. Є.Кушнарьов запропонував доповнили цей закон статтею номер один: "У цьому законі терміни використовуються у такому значенні: геноцид злодійські дії тоталітарно-репресивного сталінського режиму, спрямовані на масове знищення частини українського та інших народів СРСР, у результаті штучного голодомору 32-33 років".
Фракція також пропонує у преамбулі цього закону у другому абзаці прибрати останню частину, де йде посилання на звернення Всесвітнього форуму українців і звернення громадян.
Є.Кушнарьов зазначив, що при врахуванні пропозицій фракції у законопроекті, фракція Партії регіонів могла б підтримати його.
Оскільки ані в першій редакції, ані в другій редакції, які запропоновані для розгляду, цього немає, фракція Партії регіонів вважає, що треба направити на доопрацювання і перший, і другий законопроекти, доопрацювати їх негайно і після цього нову редакцію поставити на голосування.
Після цього О.Мороз наголосив: "Ми сьогодні обов'язково приймемо цей закон, де буде визначення відносно того, що це був геноцид проти українського народу". Він запропонував проголосувати законопроект відразу після 16-ої години, доопрацювавши його з урахуванням обговорення і гарантуючи визначення, які є.
Секретар Регламентного комітету В.Оплачко звернув увагу, що при включенні до порядку денного цього питання картки 5 народних депутатів, які відсутні в залі, проголосували цими картками "за", а вони знаходяться в лікарні, у відрядженні, у відпустці. Це картки народних депутатів Лук'яненка, Бондаренка, Короля, Стретовича, Рябеки, також відсутні в залі Тимошенко, Безсмертний, Порошенко, Кучеренко, яких немає, але картки їх проголосували "за".
Він вимагав заблокувати їхні карточки, не дати фальсифікувати голосування.
Це повідомлення було взято до уваги.
Головуючий оголосив перерву на вимогу фракцій БЮТ і "Наша Україна".
Консультації щодо обговореного питання продовжилися і після закінчення часу на перерву.
Перший заступник Голови Верховної Ради України Адам Мартинюк оголосив ранкове засідання закритим.
На вечірньому засіданні народні депутати продовжили дискусію щодо проекту закону про Голодомор 1932-33 років в Україні.
Про підсумки консультацій фракцій "Наша Україна" і БЮТ поінформував народний депутат Сергій Головатий. Він поінформував, що під час взятої перерви фракції уважно, глибоко і ретельно обговорювали пропозиції, висловлені від депутатської фракції Партії регіонів народним депутатом Кушнарьовим.
Позиція фракцій стосовно визначення поняття "геноцид" така: Верховна Рада не може вдатися до такої дії, вона не має на це права, оскільки визначення поняття "геноцид" як юридичної категорії міститься у Женевській конвенції 1948-го року. Воно регламентоване, деталізоване. Україна є учасницею цієї Конвенції, і вона в односторонньому порядку не може дати визначення цієї юридичної категорії, яка є юридичним поняттям міжнародного кримінального права. Або вона повинна вийти з цієї Конвенції і дати своє власне тлумачення, або має залишитися, як є. Тому фракції не можуть прийняти цю пропозицію.
Партія регіонів також пропонувала, щоб була згадка про народи СРСР, і в пошуку компромісу, примирення, фракції "Наша Україна" і БЮТ врахували цю ідею. Вона міститься у передостанньому абзаці преамбули, де йдеться про те, що це були дії тоталітарного репресивного сталінського режиму, спрямовані на масове знищення частини українського та інших народів колишнього СРСР.
Ще одна пропозиція фракції Партії регіонів стосувалася вилучення слова "забороняється". Фракції пропонують замінити слово "забороняється" на те, що це є протиправна дія, на юридичну кваліфікацію такої протиправності.
Головуючий повідомив народних депутатів, що їм розданий проект з поправками народного депутата О.Мороза та інших. У цьому проекті, про що передбачені ті уточнення і редакційні зміни, які були розповсюджені зранку. Вони показані вже в одному тексті цього скороченого за обсягом закону. Знайдений коректний компроміс у другій статті цього проекту закону, а зміст дефініції "геноцид" як представляли депутати із Партії регіонів розміщений у преамбулі, який політично дає оцінку цьому явищу, не порушуючи Конституцію, за якою документи міжнародного права, які ратифіковані і прийняті, або участь в яких приймала Україна, є нормами внутрішнього законодавства.
Таким чином, зазначив головуючий, народні депутати відхилятися від цих вимог не можуть. У проекті також змінені норми, які стосуються функцій Кабінету Міністрів, а раніше вони обмежувалися і через закон визначалися статус і роль Інституту пам'яті, тепер це віднесено до функції Кабінету Міністрів.
За підсумками голосування законопроект про Голодомор 1932-33 років в Україні, внесений Президентом, не набрав необхідної кількості голосів для прийняття. За нього проголосували 198 депутатів. Альтернативний законопроект підтримали 193 депутати. Після цього на голосування було поставлено законопроект з внесеними до нього змінами. 233-ма голосами Верховна Рада прийняла його в цілому.
Верховна Рада ратифікувала Угоду між Кабінетом Міністрів України та Радою Міністрів Боснії та Герцеговини про міжнародні автомобільні перевезення.
Далі розглядалися законопроекти за скороченою процедурою.
За основу і в цілому був прийнятий закон про внесення змін до Закону України "Про телекомунікації" (щодо переліку загальнодоступних телекомунікаційних послуг). Закон передбачає приведення окремих положень Закону України "Про телекомунікації" у відповідність із нормами законодавства Європейського Союзу. Зокрема, в ньому визначаються правові засади доступу споживачів до загальнодоступної телекомунікаційної послуги, вимоги щодо універсального доступу до такої послуги.
За основу було прийнято проект закону про внесення зміни до деяких законодавчих актів України (щодо попередження несанкціонованого прослуховування телефонних розмов). Змінами уточнюються чинні редакції законодавчих актів в частині недопущення протиправного прослуховування телефонних розмов та зняття інформації з каналів зв'язку, у тому числі стільникового (мобільного) зв'язку.
Верховна Рада прийняла за основу проект закону про внесення зміни до статті 75 Закону України "Про виконавче провадження". Проектом пропонується визначити порядок реалізації у ході виконавчого провадження майна, яке не реалізовано протягом місяця після його переоцінки, а також майна, продаж якого на прилюдних торгах, аукціонах неможливий або недоцільний у зв'язку із значним ступенем його зносу та деяких інших видів майна, реалізація якого у загальному порядку суттєво ускладнена.
Далі народні депутати розглянули і відхилили Постанову про виконання рішень Європейського суду з прав людини.
На пропозицію авторів перенесено було розгляд проекту закону про внесення змін до Закону України "Про судоустрій України" щодо забезпечення касаційного розгляду цивільних справ.
За основу був прийняті два проекти законів про внесення змін до статті 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення і про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення.
За основу було також прийнято проект закону про внесення змін до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (щодо впорядкування роботи Фонду).
Верховна Рада ухвалила Постанову про посилення охоронних заходів щодо збереження культурних цінностей.
Народні депутати розглянули два проекти Постанови про відзначення 100-річчя з дня народження видатного вченого-селекціонера, автора всесвітньо відомих сортів озимої пшениці, академіка Василя Миколайовича Ремесла. За підсумками голосування було ухвалено Постанову без вилучень, зроблених профільним Комітетом з питань культури і духовності.
Наприкінці вечірнього засідання до порядку денного було включено проект Постанови про внесення змін до порядку денного другої сесії Верховної Ради України п'ятого скликання (щодо включення додаткових питань).
На цьому вечірнє засідання завершилося.
Наступне пленарне засідання Верховної Ради відбудеться у середу, 29 листопада.