У СЕРЕДУ, 18 ЖОВТНЯ, ВІДБУЛОСЯ ПЛЕНАРНЕ ЗАСІДАННЯ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ.

На початку ранкового засідання народні депутати виступили із заявами, повідомленнями, пропозиціями.

Про участь Постійної делегації Верховної Ради України у Парламентській асамблеї Ради Європи у Четвертій частині сесії 2006 року доповів керівник Постійної делегації Віталій Шибко. Він, зокрема, повідомив про те, що Асамблея обрала своїм віце-президентом заступника Голови Постійної делегації Верховної Ради України у ПАРЄ Сергія Головатого, а Моніторинговий комітет ПАРЄ на своєму засіданні призначив його доповідачем з питань вступу Чорногорії до Ради Європи.

В.Шибко поінформував народних депутатів про проведені членами Постійної делегації в ПАРЄ зустрічі: з Президентом Асамблеї Ван дер Лінденом, з Генеральним Секретарем Ради Європи Террі Девісом, з Комісаром Ради Європи з прав людини Хамем Бергом і заступником керівника секретаріату Європейської комісії щодо запобігання тортурам Майєром. В ході розмови з головою Політичного комітету ПАРЄ Аташем було поінформовано про домовленість Голови Верховної Ради України та Президента ПАРЄ щодо проведення наступного року в Україні одного з виїзних засідань Політичного комітету ПАРЄ.

Керівник Постійної делегації ззаначив, що українська делегація приймала активну участь в обговоренні питань, які розглянула ПАРЄ.

Приступивши до розгляду питань порядку денного, народні депутати обговорили пакет законопроектів, пов'язаних із запобіганням та протидією корупції, які вніс на розгляд Верховної Ради Президент України. Доповідав міністр юстиції Роман Зварич. На початку виступу він наголосив на тому, що запропоновані Президентом до розгляду законопроекти є "цілісним пакетом і відхилення хоча б одного з них означатиме відхилення всього пакету". "Ініціативи глави держави разом з ухваленою ним Концепцією подолання корупції в Україні під назвою "На шляху до доброчесності" є життєво необхідними для нашої держави у ситуації, коли корупція стала, на жаль, способом її існування", - зазначив доповідач.

Р.Зварич повідомив, що за різними рейтингами міжнародних організацій Україна залишається однією з найкорумпованіших держав світу. Їй вдалося піднятися в цих антикорупційних рейтингах аж на 6 позицій за останній рік з 125 - до 119.

Згідно з дослідженнями, організованими Міністерством юстиції, корупція для наших громадян є на другому місці серед їх проблем, після низької заробітної плати. Так само і для підприємців корупція є найбільшою проблемою після високих податків. З іншого боку, більша половина населення згідна давати хабарі і більше того, готова платити за корупцію, - наголосив доповідач.

Міністр юстиції прокоментував рішення профільного парламентського комітету з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією щодо усіх законопроектів, внесених Президентом України на розгляд парламенту. У нього викликала здивування велика кількість зауважень, висловлених Комітетом до проектів 127. З них лише десять є слушними, зауважив доповідач. Всі інші мають суто технічний характер. "Взагалі складається враження, що автори висновків не розуміють запропоновану законопроектами сучасну антикорупційну ідеологію і не бажають відійти від застарілого репресивного підходу до шляхів подолання корупції", - підсумував доповідач.

Далі Роман Зварич представив перший з "антикорупційного пакету" законопроект - про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо відповідальності за корупційні правопорушення. Проектом пропонується удосконалити законодавство України з питань притягнення до кримінальної і адміністративної відповідальності осіб за вчинення корупційних діянь та інших правопорушень, пов'язаних з корупцією.

Основними завданням проекту є:

- приведення кримінального законодавства та законодавства про адміністративну відповідальність у відповідність до положень Конвенції ООН проти корупції від 31 жовтня 2003 року і проекту закону про засади запобігання та протидії корупції;

- розширення суб'єктного складу шляхом встановлення відповідальності осіб, які не мають статусу державного службовця, але виконують делеговані їм державою публічні функції влади (приватний аудитор, приватний нотаріус, експерт, адвокат, арбітражний керуючий тощо);

- диференціація кримінальної відповідальності службових осіб, шляхом виділення в окрему категорію суб'єктів злочинів у сфері службової діяльності - осіб, які виконують організаційно-розпорядчі чи адміністративно-господарські обов'язки у юридичній особі приватного права незалежно від організаційно-правової форми;

- окреслення кола корупційних злочинів та інших корупційних правопорушень, з урахуванням ознак, визначених у положеннях проекту закону про засади запобігання та протидії корупції (зокрема, незаконне збагачення, незаконне одержання подарунка, порушення вимог щодо декларування приватних інтересів тощо).

Доповідач наголосив, що прийняття законопроекту створить належне правове забезпечення запобіганню та протидії корупції в нашій державі відповідно до норм міжнародного права, вимог ООН, Ради Європи та інших міжнародних організацій.

Після представлення міністром юстиції першого законопроекту Голова Верховної Ради України Олександр Мороз зауважив, що з такими зауваженнями Науково-експертного управління і профільного Комітету, як правило, проект відправляється на доопрацювання. В даному випадку мова йде про те, що його треба відправити Президенту.

О.Мороз запропонував або взяти на перше читання і самим потім доопрацьовувати ці проекти, або прийняти рішення про доручення профільному Комітету в першому читанні повторно підготувати для розгляду документи без повернення його Президенту. Щодо ратифікації конвенцій, які Верховна Рада мала розглядати після президентських законопроектів, то головуючий запропонував ратифікувати їх і передбачити введення в дію тільки після прийняття цих законів.

Про рішення профільного Комітету з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією щодо представлених Президентом України законопроектів доповів Голова Комітету Микола Джига.

Члени Комітету, відзначили, що корупція в Україні є однією з проблем, яка потребує невідкладного розв'язання. Вона становить значну загрозу демократії, реалізації принципу верховенства права, соціальному прогресу, національній безпеці, становленню громадянського суспільства.

За словами М.Джиги, керівництво держави добре розуміє це і визнає, що корупція є пріоритетною проблемою, що вимагає прийняття комплексних і серйозних контрзаходів. Одним із них є удосконалення законодавства у сфері запобігання та протидії корупції.

Вітаючи законодавчу ініціативу Президента України, народні депутати-члени Комітету під час розгляду вказаних законопроектів разом з тим відзначили, що значна кількість положень внесених на розгляд Верховної Ради законопроектів має значні змістовні вади і викликає серйозні заперечення. На їхню думку, прийняття цих положень може створити загрозу справедливості і принципу верховенства права, порушити права, свободи та законні інтереси окремих фізичних та юридичних осіб.

Тому профільний Комітет зауважив, що законопроекти підлягають поверненню на доопрацювання. М.Джига підтримав пропозицію Голови Верховної Ради щодо ратифікації конвенцій з питань протидії корупції та відправлення законопроектів на доопрацювання на повторне перше читання.

Далі Роман Зварич доповів наступний проект з представлених Президентом України - про засади запобігання та протидії корупції. Він підготовлений з урахуванням стану справ, що склався у сфері боротьби з організованою злочинністю і корупцією, та з метою більш ефективного забезпечення захисту громадян від злочинних посягань, запобігання втратам держави і суспільства від дій правопорушників, рішучого усунення ганебних явищ, які гальмують розвиток економіки, становлення ринкових відносин і формування громадянського суспільства, сприяють створенню негативного іміджу України за її межами, а також дальшого удосконалення діяльності правоохоронних та інших органів щодо подолання злочинності і корупції.

Законопроект спрямований на гармонізацію українського законодавства з міжнародними нормами та правовими стандартами, що регулюють всі аспекти попередження та протидії корупції, визначення єдиного підходу до розуміння сутності корупції, різновидів її проявів, законодавчого врегулювання юридичної відповідальності за вчинення корупційних діянь.

Проектом розширено перелік суб'єктів корупційних правопорушень, визначено перелік осіб, які прирівняні до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або органів місцевого самоврядування.

Крім того, відповідно до цього закону до відповідальності можуть притягуватись і посадові особи суб'єктів господарювання всіх форм власності, фізичні та юридичні особи за надання матеріальних та нематеріальних благ (переваг, пільг, послуг) особам, уповноваженим на виконання функцій держави та особам, прирівняним до осіб, уповноважених на виконання функцій держави.

Проектом передбачається розподіл органів, що здійснюють заходи запобігання та протидії корупції, які поділяються на спеціально уповноважені органи та інші органи.

Крім того, проектом пропонується покласти на Раду національної безпеки і оборони України координацію і контроль діяльності органів виконавчої влади щодо запобігання та протидії корупції.

Доповідач наголосив, що прийняття закону дозволить уникнути звинувачень щодо масштабів корупції в Україні та зображення нашої країни як однієї з найбільш корумпованих у світі.

Президент третім законопроектом пропонує визначити підстави відповідальності юридичних осіб за корупційні правопорушення, визначити правопорушення, за які пропонується притягувати до відповідальності юридичних осіб, а саме:

- пропонування або дача хабара посадовій, службовій особі державного органу або органу місцевого самоврядування;

- підкуп особи, яка не є посадовою, службовою особою державного органу або органу місцевого самоврядування, але виконує надані законом владні повноваження;

- комерційний підкуп.

Як стягнення за вчинення корупційного правопорушення проектом пропонується застосовувати штраф у розмірі кратному до розміру предмета правопорушення, обмеження у здійсненні певного виду господарської діяльності чи ліквідацію юридичної особи.

Проектом також визначається, що справи про корупційні правопорушення юридичних осіб розглядатимуться місцевими загальними судами, а порядок провадження у цих справах регулюватиметься цим законом.

Голова Верховної Ради України Олександр Мороз сказав про те, що у нього складається враження, що зараз штучно розігрується конфлікт між Президентом і парламентом. За словами О.Мороза, причини для конфлікту ніякої немає. "Ми "за" прийняття цього закону, але ми хочемо, щоб цей закон був досконалим, щоб він не руйнував Кримінальний і Кримінально-процесуальний кодекси та інші документи", - зазначив головуючий.

О.Мороз запропонував три законопроекти, які треба допрацьовувати, направити на підготовку до першого читання, але не до Президента, а в профільний комітет. Дати доручення підготувати з урахуванням зауважень Науково-експертного управління і винести на перше читання, а конвенції ратифікувати із відсилкою на те, що вони вводяться в дію після прийняття цих законів.

На вимогу двох фракцій слово для заяви було надано народному депутатові Геннадію Удовенку. Фракція "Наша Україна" заявила про необхідність якнайшвидшого ухвалення Верховною Радою законопроектів, необхідних для завершення набуття Україною членства у Світовій організації торгівлі ще до кінця 2006 року.

Голова Верховної Ради України О.Мороз у відповідь на висловлені зауваження на адресу Верховної Ради у зволіканні з прийняттям цих законопроектів, зазначив, що вони є безпідставними. За його словами, всі законопроекти щодо вступу до СОТ, після того як уряд подасть їх до Верховної Ради, можуть бути прийняті до 1 грудня. Ставити завдання прийняти ці законопроекти до 27 жовтня "це фантастика", - зазначив О.Мороз.

Після перерви у засіданні народні депутати обговорили усі законопроекти. Вони в основному висловлювалися за прийняття конвенцій проти корупції та доопрацювання внесених Президентом законопроектів. При цьому були висловлені суттєві зауваження до положень законопроектів.

Промовці висловлювали думки, що "ці закони не відповідають ні задекларованим позиціям, ні нагальним потребам українських спецслужб для боротьби з цим зухвалим злом".

Деякі промовці, зокрема, говорили про те, що розробники законопроектів "підставили" Президента, законопроекти підготовлені на низькому фаховому рівні. Вони зазначали, що такий підхід у питаннях боротьби з корупцією суспільству не потрібен.

Народні депутати зверталися до міністра юстиції із запитанням: куди поділися два мільйони доларів, виділених на розробку антикорупційних законопроектів?

Р.Зварич відкинув звинувачення у привласненні цих грошей. Він заявив, що ці законопроекти розроблялися у департаменті Міністерстві юстиції України і виключно в департаменті Міністерства юстиції України.

За підсумками голосування переважною кількістю голосів усі три законопроекти були направлені на доопрацювання у профільний Комітет з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією для підготовки на повторне перше читання.

Далі народні депутати розглядали питання ратифікації. Міністр юстиції Роман Зварич доповів проект закону про ратифікацію Конвенції Організації Об'єднаних Націй проти корупції. Метою прийняття акта є надання згоди на обов'язковість для України Конвенції.

Доповідач зазначив: "Проблеми, які породжуються корупцією, створюють серйозну загрозу для стабільності й безпеки суспільства та підривають демократичні інститути й цінності, завдають шкоди стійкому розвитку правопорядку. Саме тому, недопущення та викоренення корупції - це обов'язок всіх держав. Для забезпечення ефективності зусиль у цій галузі держави повинні співробітничати одна з одною. Базою для такого співробітництва є Конвенція".

Положення Конвенції передбачають вжиття кожною державою-учасницею заходів, які, з урахуванням її правових принципів, можуть бути необхідними для встановлення відповідальності юридичних осіб за участь у злочинах, визнаних такими згідно із Конвенцією.

Ратифікація Конвенції сприятиме утвердженню позитивного іміджу України як держави, в якій створюється сприятливий політичний клімат для широкомасштабного взаємовигідного співробітництва з усіма країнами, у тому числі й з питань протидії корупції та іншими правопорушеннями, безпосередньо пов'язаними з корупцією.

Далі Р.Зварич доповів наступний законопроект про ратифікацію Кримінальної конвенції про боротьбу з корупцією. Метою цієї Конвенції є посилення співробітництва держав у боротьбі з корупцією, вироблення міжнародних кримінально-правових стандартів у цій сфері та спільної політики, спрямованої на захист суспільства від цього негативного явища, включаючи розробку відповідного законодавства та вжиття відповідних превентивних заходів.

Конвенція спрямована на створення правових умов, необхідних для співробітництва нашої держави з іншими державами у боротьбі та запобіганні корупції. Положеннями Конвенції передбачено вжиття таких законодавчих та інших заходів, що можуть знадобитися для вирішення питання боротьби з корупцією в кожній державі-учасниці.

Конвенцією визначено, що корупція загрожує принципам демократії, верховенства права, захисту прав людини, економічному та соціальному розвитку, стабільності демократичних інститутів. Положення Конвенції передбачають вирішення питань у сфері боротьби з корупцією як в публічному, так і у приватному секторі.

Міністр юстиції представив ще один законопроект про ратифікацію Додаткового протоколу до Кримінальної конвенції про боротьбу з корупцією. Положеннями Протоколу передбачені заходи, яких необхідно вжити на національному рівні для встановлення у своєму законодавстві кримінальної відповідальності за ряд злочинів, пов'язаних із професійною діяльністю арбітрів та присяжних засідателів.

Доповідач звернувся до народних депутатів з проханням ратифікувати всі три конвенції.

Під час обговорення народні депутати висловили низку застережень до представлених законопроектів.

За підсумками голосування Конвенція Організації Об'єднаних Націй проти корупції, Кримінальна конвенція про боротьбу з корупцією та Додатковий протокол до Кримінальної конвенції про боротьбу з корупцією були ратифіковані переважною кількістю голосів із застереженнями, що вони будуть введені в дію після приведення законодавства у відповідність з цими конвенціями і прийняття законів, які розглядалися вище.

Міністр юстиції Р.Зварич далі представив проект закону про приєднання України до Угоди про привілеї та імунітети Міжнародного кримінального суду. Він зазначив, що приєднання України до Угоди про привілеї та імунітети Міжнародного кримінального суду має стати одним з наступних кроків нашої держави на шляху до членства у Римському статуті та забезпечити необхідне сприяння притягненню Судом до відповідальності осіб, які вчинили найсерйозніші злочини, що викликають занепокоєння міжнародного співтовариства.

Згідно з положеннями Угоди держави зобов'язуються забезпечити Міжнародному кримінальному суду такі привілеї та імунітети на своїй території, які є необхідними для досягнення його цілей.

Угода встановлює не лише недоторканість документів, приміщень, майна, фондів і активів Суду, звільнення від податків і мита, але й передбачає, що держави-члени Угоди надають привілеї та імунітети на своїй території особам, що беруть участь в роботі Асамблеї і засіданнях Суду.

Угода також встановлює порядок відмови від привілеїв та імунітетів, які надаються на її підставі державами-учасницями щодо своїх представників або Судом відносно свого персоналу та інших осіб, що беруть участь у засіданнях Суду.

Угода визначає, що будь-яка держава під час приєднання до Угоди може повідомити про надання обмеженого кола привілеїв та імунітетів суддям, прокурору і його заступникам, секретарю і його заступникам, адвокатам, свідкам, потерпілим, експертам, та іншим особам, присутність яких потрібна в місці роботи Суду, якщо вони є громадянами цієї держави або постійно проживають у цій державі.

Верховна Рада прийняла закон про приєднання України до Угоди про привілеї та імунітети Міжнародного кримінального суду 383-ма голосами.

Верховна Рада ратифікувала Монреальську та Пекінську Поправки до Монреальського протоколу про речовини, що руйнують озоновий шар.

Прийняття Монреальської поправки передбачає виконання трьох основних вимог: запровадження ліцензування експорту та імпорту речовин всіх додатків (А, В, С, Е) до Монреальського протоколу; заборону (через рік після прийняття) імпорту і експорту бромистого метилу з країн або в країни, що не ратифікували Копенгагенські поправки та заборону поставок відновлених холодоагентів з країн, що не виконують вимоги Монреальського протоколу щодо виробництва ОРР. Перше зобов'язання Україною вже реалізовано.

Пекінська поправка встановлює повне припинення виробництва та споживання бромхлорметану (речовина додатку С, група ІІІ), та запроваджує контроль за виробництвом гідрохлорфторвуглеводнями (ГХФВ) (речовини додатку С, група І), до яких, зокрема, відноситься широко розповсюджений холодоагент ГХФВ 22. Перша вимога стосується контролю за досить рідко вживаною хімічною речовиною, яка не використовується в Україні. Друга вимагає введення контролю за виробництвом ГХФВ, якого в Україні не існує.

На сьогодні до Монреальської поправки приєдналося 123 країни, а до Пекінської 86. Останнім часом цей процес інтенсивно розвивається не тільки на глобальному, але й на регіональному рівні. Доповідач зазначив, що приєднання України до Монреальської та Пекінської поправок доцільне та вкрай необхідне, оскільки, по перше, Україна успішно виконає свої основні міжнародні зобов'язання за Монреальським протоколом, по - друге, приведе у відповідність законодавство у сфері захисту озонового шару до законодавства Європейського Союзу (на сьогодні ЄС ратифіковано всі чотири поправки), по-третє, унеможливить введення економічних санкцій (заборону ввезення) щодо вкрай важливих для економіки України речовин.

Поправки до Монреальського протоколу про речовини, що руйнують озоновий шар були ратифіковані 403-ма голосами народних депутатів.

Наприкінці засідання Голова Верховної Ради України поінформував про входження народних депутатів Тамари Єгоренко і Петра Петрика до складу депутатської фракції Партії регіонів.

На цьому ранкове засідання завершилося.

Наступне пленарне засідання Верховної Ради відбудеться у четвер, 19 жовтня.

Повернутись до публікацій

Версія для друку