У ВІВТОРОК, 1 СЕРПНЯ, ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ ПРОДОВЖИЛА РОБОТУ У ПЛЕНАРНОМУ РЕЖИМІ.
Голова Верховної Ради України Олександр Мороз, відкривши ранкове засідання, відразу оголосив перерву на вимогу двох фракцій СПУ і КПУ для проведення консультацій з узгодження спірних питань Універсалу національної єдності.
Після перерви представники від фракцій виступили із заявами, повідомленнями.
Приступивши до розгляду питань порядку денного, народні депутати розглянули проект закону про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів.
За словами доповідача - заступника міністра транспорту та зв'язку Семена Короля, який представляв законопроект, Конвенція встановлює умови відшкодування збитку, викликаного втратою чи пошкодженням вантажу, передбачає вирішення претензій і позовів, що виникають через суперечки, визначає граничний термін давнини подання позовів, встановлює відповідальність або звільняє від відповідальності перевізника. Документ містить постанову щодо перевезень, які здійснюються послідовно декількома перевізниками, розглядає випадки неплатоспроможності перевізників, відповідальних за пошкодження або втрату вантажу.
Доповідач зазначив, що прийняття закону обумовлено необхідністю збільшенню обсягу міжнародних автомобільних перевезень національними перевізниками, скорочення транспортних виплат, збільшення валютних надходжень, наближення України до міжнародних вимог та стандартів.
Доповідач також наголосив, що приєднання до Конвенції одночасно надасть Україні ряд інших переваг, а саме: стане важливим кроком у розвитку України як транзитної держави; сприятиме розвитку торгівлі та зміцненню відносин з європейськими державами; сприятиме поступовій лібералізації умов перевезень на міжнародних транспортних ринках для національних перевізників, а також розширенню та поглибленню міжнародного співробітництва України в цілому; інтеграції національного транспортного комплексу в європейську та світову транспортні системи; сприятиме скороченню строків доставки вантажів у місце призначення.
Дія Конвенції поширюється на широке коло країн, серед яких країни-члени Європейського Союзу, країни-члени Європейської економічної комісії, країни пострадянського простору.
Рішення профільного Комітету з питань транспорту і зв'язку доповів голова підкомітету народний депутат Віктор Янукович. Комітет прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді дати згоду на приєднання України до Конвенції з застереженням відповідно до пункту 1 статті 48 Конвенції, згідно з яким України не вважає себе зобов'язаною статтею 47 цієї Конвенції.
Верховна Рада прийняла Закон про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів із застереженням профільного Комітету 288-ма голосами.
Далі народні депутати повторно розглянули Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо архітектурної діяльності" з пропозиціями Президента України.
Доповідав міністр будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства Павло Качур. Він повідомив, з яких причин глава держави не підписав закон і повернув його у парламент. За його словами, Президент України звернув увагу на дві норми прийнятого закону, які не дозволяють йому підписати цей проголосований акт, як закон. Перша з них стосується частини другої першого розділу. Даною частиною вносяться зміни до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність". У законі норма звучить так: внести зміни і після слів "Академія мистецтв України" доповнити словами "Академія архітектури України".
Якщо взяти статтю 15, зазначив доповідач, до якої вносяться зміни, то це означає, що створюється новий державний орган, заснований на державній власності. Кошти на забезпечення діяльності академії щорічно визначаються у Державному бюджеті. Разом з тим, ця організація є самоврядною, сама визначає тематику досліджень, вирішення науково-господарських, кадрових і організаційних питань. Президент України звертає увагу, що цією нормою Верховна Рада прийняла рішення щодо створення державної наукової організації, що є здійсненням повноважень з управління об'єктами державної власності, які за Конституцією України належать до виключної компетенції Кабінету Міністрів.
До компетенції Верховної Ради України за Конституцією України віднесено визначення законом правового режиму власності, затвердження переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, визначення правових засад, вилучення об'єктів, право приватної власності.
Враховуючи це, а також те, що Основним законом України повноваження Верховної Ради України обмежено тим, що віднесені до її відання Конституцією України, положення Закону, який розглядається, не відповідають Конституції України.
Друга норма, на яку звертає увагу Президент України, полягає у тому, що Законом, що надійшов на підпис, передбачено право головних архітекторів та інших посадових осіб спеціально уповноважених органів містобудування та архітектури, здійснювати творчу діяльність, пов'язану з проектуванням об'єктів архітектури, які передбачені для будівництва на території діяльності цих осіб.
При цьому з чинного Закону України "Про архітектурну діяльність" вилучається положення, за яким архітектурні рішення, створені за участю цих посадових осіб, перетворюють погодження з органами містобудування та архітектури вищого рівня.
Тому Президент України пропонує цю статтю викласти в іншій редакції: якщо архітектори відповідного рівня є авторами проектів, то затвердження таких проектів підлягає органу вищого рівня.
Народні депутати після всебічного обговорення пропозицій Президента України до закону вирішили підтримати їх.
Вони також підтримали рішення профільного Комітету погодитись з пропозиціями Президента України до закону і прийняти його.
Комітет у своєму рішенні зазначив, що вітчизняне містобудівне законодавство сьогодні має значні вади, і законом робляться перші реальні спроби владнання певних суперечностей та прогалин існуючої законодавчої бази.
Прийняття закону дозволить суттєво підвищити вимоги до кваліфікації виконавців, авторів та творчих колективів, вимагає наявність відповідних ліцензій та підтвердження їх фахової спроможності.
Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо архітектурної діяльності" було прийнято з пропозиціями Президента України 309-ма голосами.
Наприкінці засідання народні депутати розглянули проект Постанови про відзначення 100-річчя від дня народження видатного українського письменника, громадсько-політичного діяча, непохитного борця за незалежність України, лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка Івана Багряного.
Під час обговорення думки щодо відзначення ювілею видатного українського письменника розійшлися. Депутати з фракцій "Наша Україна" і БЮТ висловлювалися за вшанування пам'яті І.Багряного. Депутати з фракцій Партії регіонів, КПУ та СПУ були проти.
У підсумку за проект Постанови проголосувало всього 73 депутати і він був відхилений.
На цьому ранкове засідання завершилося.
Наступне пленарне засідання Верховної Ради України відбудеться у середу, 2 серпня.