У СЕРЕДУ, 20 ВЕРЕСНЯ, ВІДБУЛОСЯ ПЛЕНАРНЕ ЗАСІДАННЯ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ.
На початку ранкового засідання народні депутати виступили із заявами, повідомленнями, пропозиціями.
Приступивши до розгляду питань порядку денного, народні депутати обговорили проект закону про внесення змін до Кодексу адмінстративного судочинства України щодо початку діяльності апеляційних адміністративних судів. Голова Комітету з питань правосуддя Сергій Ківалов доповів про те, що внесення змін до Кодексу адмінстративного судочинства України щодо початку діяльності апеляційних адміністративних судів обумовлене тим, що з 1 вересня цього року в державі зупинився апеляційний розгляд адміністративних справ. Діючі Загальний господарський і апеляційний суди більше не повноважні розглядати ці справи, а уповноважені на це адміністративні апеляційні суди досі не можуть розпочати роботу. Результатом є масове порушення прав громадян на апеляційний розгляд адміністративних справ, яке триває вже півмісяця і має бути негайно припинене.
Тому Комітет з питань правосуддя пропонує схвалити законопроект, яким у Кодексі адміністративного судочинства змінюється всього одне речення: "Кінцевою датою початку роботи апеляційних адміністративних судів визначити 1 липня 2007 року замість 1 вересня 2006 року". За словами С.Ківалова, це надає час, необхідний для завершення формування апеляційної ланки адміністративних судів відповідно до закону і водночас гарантує право громадян на апеляційний розгляд їх справ протягом перехідного періоду.
Верховна Рада ухвалила за основу, а потім і в цілому закон про внесення змін до Кодексу адмінстративного судочинства України щодо початку діяльності апеляційних адміністративних судів 382-ма голосами "за".
Наступний законопроект про внесення змін до статті 265 Кримінального кодексу України (щодо незаконного поводження з радіоактивними матеріалами) було знято з розгляду і направлено на доопрацювання. Народні депутати підтримали рішення профільного комітету про необхідність доопрацювання цього законопроекту.
Розглянувши і обговоривши проект закону про внесення змін до статті 69 Кримінального кодексу України, народні депутати відправили його на повторне перше читання. Автор законопроекту народний депутат Володимир Мойсик пояснив, що з 1 вересня 2001 року набув чинності новий Кримінальний кодекс і злочини поділені на чотири категорії: невеликої тяжкості, середньої тяжкості, тяжкі і особливо тяжкі злочини. Стаття 69 Кримінального кодексу України передбачає можливість застосування покарання від найнижчої межі, яка передбачена законом, за особливо тяжкі злочини, за тяжкі і середньої тяжкості. І не передбачає такої можливості до злочинів невеликої тяжкості.
Конституційний Суд роз'яснив, що це є порушенням Конституції і ідеології кримінального права. Тому законопроектом пропонується доповнити статтю 69 нормою, що покарання від найнижчої межі може бути застосовано і до злочинів невеликої тяжкості.
В ході обговорення до законопроекту не було висловлено жодного зауваження, однак, частина депутатів не підтримала його. Як пояснив представник фракції Партії регіонів народний депутат Михайло Чечетов, депутати з його фракції не голосували, оскільки є законопроект, внесений урядом. Тому необхідно розглянути обидва законопроекти і приймати рішення щодо обох.
Повернувшись до розгляду раніше не підтриманих питань, народні депутати включили до порядку денного і розглянули проект Постанови про проведення парламентських слухань на тему: "Стан підготовки вступу України до Світової організації торгівлі (СОТ), проблеми та перспективи".
Профільний комітет з питань економічної політики, який ініціює парламентські слухання, мотивував їх проведення тим, що в українському суспільстві давно дискутується це питання. Воно набуло неоднозначного політичного резонансу, і тому парламент не може залишатись осторонь при вирішенні нагальних питань для забезпечення узгоджених пропозицій та механізмів входження України до Світової Організації Торгівлі.
У ході обговорення цього питання народні депутати погоджувалися з тим, що необхідно ще раз розглянути умови, на яких Україна вступає до СОТ, адже вона знаходиться практично на фінішній прямій (99% з них виконані, залишилося ухвалити близько 20 законів та провести переговори з кількома країнами).
Разом з тим промовці ставили питання конкретно: слухання мають пояснити суспільству, що "ми здобуваємо і що ми втрачаємо" від вступу до СОТ, чи вступ до СОТ це зрада національних економічних інтересів чи це здобуття якихось преференцій?
Верховна Рада прийняла Постанову про проведення парламентських слухань на тему: "Стан підготовки вступу України до Світової організації торгівлі (СОТ), проблеми та перспективи" 18 жовтня 2006 року.
Після перерви у засіданні Голова Верховної Ради України Олександр Мороз оголосив про те, що 19 вересня 2006 року Центральна виборча комісія зареєструвала народними депутатами України по багатомандатному загальнодержавному виборчому округу від блоку політичних партій "Наша Україна" Олексія Козаченка і Володимира Шкляра.
Олексій Козаченко і Володимир Шкляр склали присягу перед Верховною Радою на вірність Україні.
Далі народні депутати розглядали питання ратифікації.
Проект закону про ратифікацію Європейської конвенції про громадянство представив перший заступник міністра закордонних справ Володимир Огризко. Він зазначив, що ця Конвенція визначає принципи і правила, які держави-учасниці мають дотримуватися у питаннях громадянства фізичних осіб та закладає основу і правову базу для співробітництва між державами в цій галузі. Мета Ради Європи та інших держав, які підписали цю Конвенцію полягає у тому, щоб досягти більшого єднання між його членами саме в цій галузі. Конвенція проголошує принципи запобігання безгромадянству, заборони дискримінації та поважання прав людини, які на законних підставах постійно проживають за межами держави-учасниці.
Приєднання України до Конвенції, наголосив доповідач, сприятиме розвитку правових принципів, які стосуються громадянства та їхньому запровадженню у нашому законодавстві. Це також дасть можливість запобігати випадкам безгромадянства і сприяти міжнародному співробітництву між національними органами різних держав. Підписання Конвенції, її ратифікація відповідає національним інтересам нашої держави, оскільки продемонструє, що Україна визнає і поважає норми європейського права.
Після всебічного обговорення Верховна Рада ратифікувала Європейську конвенцію про громадянство 411-ма голосами.
Ратифіковано було і Конвенцію про охорону підводної культурної спадщини. Представляючи законопроект про ратифікацію Конвенції, міністр культури і туризму Ігор Ліховий зазначив: необхідність в її ратифікацію викликана тим, що останнім часом дуже активно ведеться робота на підводних пам'ятках без дозволу міністерства культури і туризму і центрального органу виконавчої влади. 19 організацій ведуть цю роботу і таким чином наносять збитки підводній культурній спадщині.
Народні депутати підтримали ратифікацію Конвенції, хоча і висловлювали сумніви щодо того, що в Україні є повну інформація про підводні пам'ятки. Депутати поцікавилися у міністра: чи проводилася робота щодо упорядкування чи складання реєстру таких пам'яток, щоб розуміти, що "саме ми захищаємо".
Міністр пообіцяв після ратифікації Конвенції активізувати цю роботу і значно поліпшити її.
Народні депутати підтримали ратифікацію 408-ма голосами.
Ратифіковано було Конвенцію про охорону архітектурної спадщини Європи. Предметом правового регулювання закону про ратифікацію Конвенції є усі будівлі і споруди, що мають непересічне історичне, мистецьке, наукове, соціальне значення: архітектурні ансамблі, однорідні групи міських або сільських будівель, визначні місця: створені спільно людиною та природою, частково забудовані ділянки, які мають чітко визначені характерні й однорідні риси, характеризуються спільністю чітких територіальних ознак.
Конвенція передбачає правові процедури охорони архітектурної спадщини Європи, серед яких заходи, необхідні для запобігання спотворенню, руйнуванню або знищенню об'єктів нерухомої культурної спадщини, що охороняються.
Конвенція про охорону архітектурної спадщини Європи містить додаткові заходи, які передбачають, зокрема, забезпечення державними органами надання фінансової допомоги для підтримки в належному стані та реставрації архітектурної спадщини, що знаходиться на їх території, відповідно до національної, регіональної та місцевої компетенції та в межах наявних коштів.
Народні депутати у ході обговорення підтримали ратифікацію Конвенції і зазначали, що приєднання до цієї Конвенції буде спонукати до розробки закону про охорону архітектурної спадщини.
Верховна Рада ратифікувала Конвенцію про контакт з дітьми. Ратифікацію підтримали 408 народних депутатів.
На пропозицію профільного Комітету у закордонних справах було перенесено розгляд проекту закону про ратифікацію Статуту Організації за демократію та економічний розвиток ГУАМ.
Наприкінці ранкового засідання народні депутати ратифікували Протокол, що вносить зміни до Європейської конвенції про боротьбу з тероризмом. Це рішення було підтримано 417-ма голосами.
Протокол є одним з документів, прийнятих у рамках Ради Європи з метою забезпечення відповідності боротьби з тероризмом основними принципам захисту прав людини. Він розширює список злочинів, які не можуть вважатися політичними злочинами з метою екстрадиції, і водночас визначає як підстави для відмови у видачі існування ризику, що видана особа буде піддана катуванню, до неї буде застосовано покарання у вигляді смертної кари або, за певних умов, довічне позбавлення волі без можливості дострокового звільнення. Положеннями Протоколу вносяться зміни до Європейської конвенції про боротьбу з тероризмом, які дозволять державам, які не є членами Ради Європи, приєднатися до Конвенції.
На цьому ранкове пленарне засідання завершилося.
У другій половині дня народні депутати працювали у комітетах.
Наступне пленарне засідання відбудеться у четвер, 20 вересня.