У СЕРЕДУ, 18 СІЧНЯ, ВОСЬМА СЕСIЯ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ ЧЕТВЕРТОГО СКЛИКАННЯ ПРОДОВЖИЛА РОБОТУ В ПЛЕНАРНОМУ РЕЖИМІ.
Голова Верховної Ради України Володимир Литвин на початку ранкового засідання поінформував про результати роботи Верховної Ради на пленарному засіданні 17 січня. Розглянуто 16 питань порядку денного. За результатами розгляду: прийнято чотири закони, сім законопроектів прийнято за основу, п'ять законопроектів направлено на доопрацювання, шість законопроектів відхилено.
В.Литвин поінформував про зміни у складі депутатських фракцій і груп, зокрема, про вихід народного депутата Миколи Жулинського з фракції "Наша Україна" та його входження до фракції ПППУ.
Далі головуючий виголосив депутатські запити.
Із заявами, повідомленнями, внесенням пропозицій виступили уповноважені представники депутатських фракцій.
Після цього народні депутати розглядали питання для включення до порядку денного та прийняття рішення проекту закону про внесення до деяких законодавчих актів України змін, що стосуються приведення законодавства України у відповідність з нормами СОТ.
Законопроект не було включено для розгляду. Представник уряду звернувся до народних депутатів з проханням підтримати законопроект, який вносить зміни до декількох законів, при чому ці зміни носять технічний характер і важливі для того, щоб успішно підготуватися Україні до вступу до Світової організації торгівлі. Однак, звернення представника уряду залишилося поза увагою народних депутатів.
Повторна спроба включити цей законопроект для розгляду також була безрезультатною.
Не включені були до розгляду кілька раніше не підтриманих законопроектів. Всі вони з так званого "сотівського пакету законопроектів". Зокрема, не включені були проекти законів: про внесення змін до Закону України "Про банки і банківську діяльність" (щодо філій іноземних банків); про скасування заборони експорту (вивезення) брухту легованих чорних металів, брухту кольорових металів та напівфабрикатів з їх використанням; про внесення зміни до статті 1 Закону України "Про вивізне (експортне) мито на відходи та брухт чорних металів"; про внесення змін до Закону України "Про вивізне (експортне) мито на живу худобу та шкіряну сировину".
Представники фракцій пояснили свої позиції: чому вони не голосували або голосували за включення цих законопроектів для розгляду.
Не включені були до порядку денного ще два законопроекти: про акціонерні товариства; про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів з питань приватизації відкритого акціонерного товариства "Укртелеком".
Далі народні депутати включили і розглянули у першому читанні проект закону про внесення змін до Закону України "Про тимчасову заборону приватизації пам'яток культурної спадщини" (щодо об'єктів житлового фонду). Проектом пропонується заборонити приватизовувати пам'ятки культурної спадщини до затвердження Верховною Радою України переліку пам'яток, які не підлягають приватизації. Необхідність затвердження такого переліку визначено в статті 18 Закону України "Про охорону культурної спадщини".
Голова Комітету з питань культури і духовності Лесь Танюк зазначив, що Кабінет Міністрів до цього часу не забезпечив подання на розгляд Верховної Ради відповідного законопроекту.
Профільний Комітет вважає, що законопроект можна прийняти за основу з подальшим його доопрацюванням і внесенням на розгляд у другому читанні. Л.Танюк наголосив, що при доопрацюванні треба врахувати два важливих моменти: щодо чіткішого визначення відповідальності власників житла за збереження пам'яток культурної спадщини, що приватизуються, тому що там не врахована проблема охоронного договору, який передбачає умови збереження та відповідальності за неналежне збереження пам'ятників, і визначити терміни подачі Кабміном проекту закону про затвердження переліку пам'яток культурної спадщини, які не підлягають приватизації.
Законопроект було прийнято за основу 240-ми голосами.
Наступний законопроект про внесення змін до Закону України "Про металобрухт" (щодо переробних підприємств та їх приймальних пунктів) не було включено до порядку денного для розгляду. Депутати мотивували небажання голосувати за включення проекту для розгляду тим, що вони не виступають проти того, щоб ішли нормальна торгівля металолом, а виступають проти того, що за цим існують певні тіньові фірми, з якими треба боротися.
Пропонувалося це питання докладно обговорити уряду з парламентом. Уряд має показати повну схему руху металолому, бо все-таки існує група, яка збирає металолом, яка самостійно його продає на зовнішній ринок замість того, щоб передавати внутрішнім переробникам. Тому на цьому ринку треба навести порядок.
Верховна Рада прийняла за основу у першому читанні наступний проект закону про внесення змін до статті 1 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" (щодо споживчої кооперації). Він спрямований на приведення частини третьої статті першої Закону України "Про патентування певних видів підприємницької діяльності" у відповідність до Конституції України.
Діюча редакція статті 1 чинного закону створила ситуацію, коли право щодо звільнення від купівлі споживчим товариством торгового патенту ставиться податківцями в залежність від членства споживчої кооперації в Укоопспілці, що суперечить статтям 36, 42 Конституції України. Згідно з цими статтями ніхто не може бути примушений до вступу в будь-які об'єднання громадян, чи обмежений в правах на належність чи неналежність до політичних партій, або громадських організацій. Всі об'єднання громадян рівні перед Законом.
Як зазначив доповідач, народний депутат Володимир Пак, ненормальною є ситуація, коли одне споживче товариство звільнено від придбання патенту, а іншого заставляють його купувати. Закон України "Про споживчу кооперацію" передбачає, що споживчі товариства можуть на добровільних засадах об'єднуватися у місцеві спілки, у центральну спілку споживчих товариств України і мають право вільного виходу з них. Отже, право споживчого товариства не купувати торговий патент не може залежати від членства споживчого товариства у центральній спілці.
За словами доповідача, більшість споживчих товариств, які не входять до Укоопспілки, уже захистили в судах своє право не купувати торговий патент.
Збереження ж нині діючого неконституційного та недосконалого формулювання частини третьої статті першої Закон України "Про патентування” може призвести до нових судових спорів між споживчими товариствами та податківцями.
Законопроект було прийнято за основу 259-ма голосами.
За скороченою процедурою народні депутати розглянули проекти законів про внесення змін до Водного кодексу України і про відшкодування за рахунок держави матеріальної шкоди громадянам, які потерпіли від злочину.
Проектом закону про внесення змін до Водного кодексу України пропонується поліпшити управління водними ресурсами, створити методологічну основу реалізацію басейного принципу управління, що підтверджено досвідом розвинутих країн.
Крім того, необхідність внесення змін до Водного кодексу України викликана змінами в чинному законодавстві України, що відбулися протягом останніх років, особливо в екологічному та земельному.
Зміни до Водного кодексу України враховують правові норми низки законів України, що були прийняті Верховною Радою. До тексту Водного кодексу України включені нові статті щодо визначення пріоритетів державної водної політики, повноважень центральних та місцевих органів виконавчої влади, суб'єктів та об'єктів водних відносин, а саме: реалізація водного принципу управління, забезпечення виконання у рамках міжурядових договорів, скоординованих дій з країнами, що мають спільні з Україною водозбірні басейни, спрямованих на поліпшення якості води і таке інше. У законопроекті виділені питання надання в оренду земель Водного фонду і питання, пов'язані з захистом водних об'єктів від забруднення.
Законопроект про відшкодування за рахунок держави матеріальної шкоди громадянам, які потерпіли від злочину, передбачає підвищення гарантій прав громадян, потерпілих від злочину, шляхом надання їм соціальної допомоги у вигляді відшкодування матеріальної шкоди за рахунок держави. Закон передбачає певні умови, згідно з якими, якщо ці умови виконані, то громадянин має право звернутися і отримати відповідне відшкодування у розмірі не більше 100 мінімальних зарплат.
Закон ускладнює умови отримання відшкодування шкоди. Це зроблено для того, щоб не було спроби нажитися за рахунок держави.
На цьому ранкове засідання завершилося.
Вечірнє засідання розпочалося з розгляду проекту закону про статус великих міст.
За словами автора законопроекту народного депутата Станіслава Косінова, від сталого розвитку великих міст, де чисельність мешканців перевищує 1 млн. населення, залежить рівень соціально-економічного розвитку нашої держави. Такі міста мають значну розвинуту економічну, соціальну інфраструктуру, величезний промисловий, технічний, кадровий, культурний потенціал, що дозволяє їм істотно впливати на всі соціально-економічні процеси в Україні.
Проект закону містить сім розділів, у яких визначаються загальні положення, організаційно-правова основа здійснення місцевого самоврядування та виконавчої влади у великих містах, посадові особи органів місцевого самоврядування та виконавчої влади, її функції та повноваження, матеріальна та фінансова основа місцевого самоврядування, гарантії забезпечення статусу великих міст, відповідальність органів і посадових осіб місцевого самоврядування та виконавчої влади, особливості взаємодії органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади у великих містах з іншими органами влади, підприємствами, представництвами та прикінцеві положення, у яких передбачені механізми вдосконалення бюджетного процесу України.
Профільний Комітет з питань державного будівництва і місцевого самоврядування рекомендував Верховній Раді відхилити законопроект, як такий, що суперечить Конституції та законам України. Основним Законом не передбачено існування великих міст, як елемента системи адміністративно-територіального устрою України.
За результатами голосування законопроект було відхилено.
Далі народні депутати розглянули два законопроекти про внесення змін до деяких законодавчих актів (щодо посередництва з працевлаштуванням за кордоном).
Перший із законопроектів було прийнято за основу 311-ма голосами. Він передбачає, що всі правові відносини, які виникли на території України, а також пов'язані з наданням посередницьких послуг з працевлаштування за кордоном, будуть регулюватися виключно юридичними особами – суб'єктами господарювання.
Водночас, юридична особа, яка має намір надавати такі послуги, зобов'язана отримати ліцензію у відповідних органах. Разом з тим, орган ліцензування має право проводити планові і позапланові перевірки дотримання ліцензіатом відповідних умов.
При порушенні юридичною особою ліцензійних умов орган, який видав ліцензію, має право анулювати видану ним ліцензію і накласти на юридичну особу штраф.
Наступним проектом закону про внесення зміни до Кодексу законів про працю України та скасування Закону України "Про призначення розміру збитків, завданих підприємству, установі, організації розкраданням, знищенням (псуванням), недостачею або втратою дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та валютних цінностей" пропонувалося скасувати частину четверту статті 135-3 Кодексу законів про працю України та припинити чинність Закону України "Про визначення розміру збитків, завданих підприємству, установі, організації розкраданням, знищенням (псуванням), недостачею або втратою дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та валютних цінностей".
За словами автора законопроекту народного депутата Леоніда Черновецького, зазначені закони містять норми, які себе не виправдали і не є справедливими та суперечать засадам ринкової економіки, потрібно скасувати.
Народні депутати під час розгляду проекту зауважили, що скасування законодавчих норм призведе до ненадходження коштів до Державного бюджету. Згідно з чинним законодавством 80 відсотків коштів, отриманих бюджетними установами і організаціями за здані у вигляді брухту відходи золота, платини, металів платинової групи, дорогоцінне каміння, 50 відсотків коштів, отриманих бюджетними організаціями за здане у вигляді брухту і відходів срібла перераховуються до загального фонду Державного бюджету України.
Законопроект за підсумками голосування було відхилено.
Проектом закону про внесення змін до Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям" (щодо врахування матеріально-побутових умов сімей, які володіють земельною ділянкою), який народні депутати розглянули далі, пропонувалося законодавчо врегулювати невідповідності та недосконалості чинного законодавства щодо забезпечення прав дітей із малозабезпечених сімей, що мешкають у сільських регіонах.
Йдеться, зокрема, про те, що відповідно до Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям" у призначенні соціальної допомоги може бути відмовлено, якщо у власності чи у володінні малозабезпеченої сім'ї є земельна ділянка площею понад 0,6 гектара. Проте, відповідно до пункту 10 порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, затвердженого Кабінетом Міністрів, передбачено, що за наявності таких обставин соціальна допомога може бути призначена на підставі обстеження матеріально-побутових умов сім'ї.
На практиці на місцях ця норма не завжди виконується. Багато нарікань від малозабезпечених сімей надходить з приводу відмовлення у призначенні соціальної допомоги, якщо у володінні сім'ї є земельна ділянка площею понад 0,6 гектара. Навіть тоді, коли така земельна ділянка по незалежних від сім'ї причинах не приносить доходу.
Обмеження надання державної соціальної допомоги таким сім'ям, на думку автора законопроекту народного депутата Лілії Григорович, є соціально необгрунтованим і неприйнятним, оскільки зазначена ділянка може дати сім'ї певну кількість продуктів, однак не може приносити щомісячний стабільний дохід, як, скажімо, друга квартира, якою володіє сім'я.
Тому депутат запропонувала законодавчо врегулювати питання надання державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, які мають земельну ділянку площею понад 0,6 гектара, однак опинилися в скрутних життєвих обставинах. Такі сім'ї будуть мати гарантоване право на забезпечення при призначенні державної соціальної допомоги.
Закон було прийнято за основу і в цілому з уточненням, що він набере чинності з 1 січня 2007 року.
Після цього дві фракції - і СДПУ(о) наполягли на перерві. Народний депутат Віктор Слаута виголосив заяву стосовно неголосування фракції "Регіони України" по законопроектах щодо вступу України до СОТ на ранковому засіданні.
Фракція Партії "Регіони України" заявила: приєднання до СОТ на запропонованих умовах неприйнятне для України, як суверенної держави. У заяві наголошено: "Ми не противники приєднання в принципі. Але потрібно вибороти найвигідніші для України умови".
Фракція Партії регіонів також вимагала від уряду терміново розглянути ситуацію, що склалася в АПК, задовольнити нагальні потреби товаровиробників для проведення весняно-польових робіт.
Наприкінці засідання народні депутати розглянули проект закону про внесення змін до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності". Проектом пропонувалося обмежити чотирьохкратним розміром граничну суму виплати одноразової допомоги постраждалим на виробництві у разі стійкої втрати працевлаштування. Це положення зараз знаходиться на розгляді у Конституційному Суді України.
Прийняття закону сприятиме збільшенню одноразової страхової виплати потерпілим на виробництві до великих розмірів. Наприклад, при середній зарплаті тисячу гривень, якщо стійка втрата працездатності 70 відсотків, людина зможе одноразово отримати 70 тисяч гривень.
На думку народних депутатів, законопроект потребує суттєвого доопрацювання, оскільки він не визначає джерел фінансування додаткових видатків і збільшення навантаження на фонд оплати праці. Законопроект також зменшує заробітну плату і видатки на профілактику і зменшення нещасних випадків.
Законопроект 257-ма голосами було направлено на повторне перше читання.
На цьому вечірнє засідання завершилося.