У ЧЕТВЕР, 19 СІЧНЯ, ВІДБУЛИСЯ ЧЕРГОВІ ПЛЕНАРНІ ЗАСІДАННЯ ВОСЬМОЇ СЕСIЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ ЧЕТВЕРТОГО СКЛИКАННЯ.
Голова Верховної Ради України Володимир Литвин на початку засідання повідомив про смерть народного депутата України Володимира Єщенка, який помер на 57-му році життя.
Народні депутати хвилиною мовчання вшанували пам'ять колеги.
Далі головуючий поінформував про результати роботи Верховної Ради на засіданні 18 січня. Розглянуто дев'ять питань порядку денного. За результатами розгляду: п'ять законопроектів прийнято за основу, один законопроект направлено на доопрацювання, три законопроекти відхилено.
В.Литвин повідомив про проведення засідання Погоджувальної ради об 11-ій годині за участю керівників, уповноважених представників депутатських груп і фракцій, представника Президента, представника уряду.
Після цього народні депутати приступили до розгляду питань порядку денного. Спочатку вони включили до порядку денного і розглянули три проекти законів про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" (щодо соціального захисту дітей війни).
Автори двох законопроектів пропонували відмінити пункт 17 статті 77 чинного закону, що означає введення в дію закону з 1 січня 2006 року у повному обсязі. При цьому додаткові витрати складуть 12 мільярдів гривень.
Пропозиції щодо внесення деяких змін третім законопроектом означатиме, що у поточному році буде діяти два закони: один базовий закон у повному обсязі і стаття 110 Закону "Про Державний бюджет". На думку представника уряду, це призведе до розбалансування Пенсійного фонду і до непередбачених наслідків у бюджеті.
Комітет з питань бюджету запропонував відхилити всі три законопроекти, запропонувавши Верховній Раді дати доручення уряду протягом двох днів прийняти рішення відносно запровадження пільг, так, як це передбачено законом, з першого січня поточного року.
Народні депутати в ході обговорення підтримали прийняття цих законопроектів, що дозволить, на їх думку, відновити соціальну справедливість по відношенню до кількох мільйонів дітей війни, які чекають на запровадження встановлених законом соціальних пільг. Вони також пропонували вказати, що цей закон розповсюджується на тих, хто відноситься до категорії малозабезпечених.
У підсумку за основу, а потім і в цілому було прийнято перший закон, авторами якого є народні депутати Олександр Мороз і Михайло Степанов.
Далі народні депутати включили і розглянули два законопроекти про внесення змін до Закону України "Про вибори народних депутатів України". Першим з них пропонувалося збільшити час на голосування з 7-ої години ранку до 23-ої години 26 березня 2006 року під час виборів до Верховної Ради і місцевих рад. Внесення такої норми запропонувала Центральна виборча комісія, зважаючи на велику кількість учасників передвиборчих перегонів, великі розміри бюлетенів і проведений аналіз, що на виборчих дільницях до половини людей фізично не зможуть проголосувати.
Другий законопроект стосується двох основних позицій. Одна з них розробляє положення, які стосуються виборів у містах, які мають всередині себе ще інші ради. Це в першу чергу стосується Автономної Республіки Крим, де всередині міст є інші міста, а також села і селища, і система проведення виборів у різних цих адміністративних одиницях різна: у містах – це пропорційні вибори, у селах і селищах – мажоритарні вибори. І тому виникає ситуація, при якій треба врегулювати ці положення. Зокрема, стосовно подань партій, подань партій до виборчих комісій, пропозицій стосовно кандидатів.
Законопроект дає право міським керівним органам політичних партій у такому випадку подавати кандидатів, як до міського рівня міста обласного підпорядкування, так і до рівня міст інших, які входять і знаходяться на території цієї адмінодиниці, сіл і селищ. Таким чином законопроект спрямований на спрощення системи.
Перший законопроект було прийнято з пропозицією профільного Комітету з питань державного будівництва і місцевого самоврядування про проведення виборів 26 березня з 7-ої до 22 години.
Законопроект про внесення змін до законодавчих актів України щодо забезпечення реалізації виборчих прав громадянина було відхилено.
Народні депутати не включили для розгляду наступний проект закону – про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо служби безпеки дорожнього руху).
Верховна Рада розглянула у другому читанні і прийняла в цілому закони: про внесення змін до Закону України "Про карантин рослин"; узгоджений закон про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо ліцензування); про дитяче харчування; про внесення змін до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (щодо допомоги на дітей одиноким матерям); про тимчасові слідчі та спеціальні комісії Верховної Ради України; про мораторій на підвищення цін і тарифів на житлово-комунальні послуги та спожиті у побуті природний газ і електроенергію, послуги громадського транспорту (крім таксі); про внесення змін до Закону України "Про телекомунікації" (щодо безоплатного отримання рахунків за надані послуги); про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення і Кримінального кодексу України (щодо узгодження питань відповідальності).
Прийнятим Верховною Радою законом про тимчасові слідчі та спеціальні комісії Верховної Ради України буде врегулювано створення і діяльність 3 видів комісій, серед яких спеціальна тимчасова слідча комісія з розслідування справи про усунення з посади президента в порядку імпічменту.
Також серед тимчасових комісій – слідча комісія Верховної Ради з розслідування питань, що представляють громадський інтерес і слідча комісія, що займається підготовкою і попереднім розглядом питань з доручення Ради, у тому числі доробкою проектів законів.
Відповідно до закону, комісія з імпічменту президента створюється за підтримкою не менше 226 депутатів, до неї включаються спеціальний прокурор і спеціальні слідчі.
При наявності підстав слідча комісія складає висновок про обвинувачення президента, що підписують спеціальні прокурор і слідчі, голова і секретар комісії.
Другий вид комісії - слідча комісія створюється за умови, якщо за це проголосувало не менш 150 депутатів Ради.
Ця слідча комісія має право вимагати необхідну інформацію від органів влади і місцевого самоврядування, викликати і заслуховувати осіб, безперешкодно входити на підприємства й установи, залучати для розслідування співробітників СБУ, МВС, податкової міліції й інших правоохоронних органів.
Після розгляду звіту комісії Рада може прийняти рішення про відправлення матеріалів до Генпрокуратури, Президентові, прем'єр-міністрові або опублікувати матеріали в пресі.
Рішення про створення третього виду комісії - спеціальної комісії приймається у випадку підтримки не менш 226 депутатами, при цьому в комісії повинна дотримуватися пропорція представництва від кожної фракції.
Далі було знято з розгляду проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України, пов'язаних з проведенням експерименту у житловому будівництві на базі холдингової компанії "Київміськбуд".
Верховна Рада скасувала прийнятий у першому читанні проект закону про внесення змін до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" (щодо фонду).
Народні депутати повторно розглянули кілька прийнятих законів із пропозиціями Президента України. У новій редакції було прийнято Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" щодо оподаткування спадщини" з уточненням, що він вступає у дію з 1 січня 2007 року.
У новій редакції з пропозиціями Президента також було прийнято Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо стимулювання виробництва бензинів моторних сумішевих", Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сфери телекомунікацій та користування радіочастотним ресурсом України", Закон України "Про внесення змін до статті 8 Закону України "Про порядок направлення підрозділів Збройних Сил України до інших держав".
Верховна Рада направила на доопрацювання проект закону про ратифікацію Гарантійної угоди (Проект впровадження швидкісного руху пасажирських поїздів на залізницях України) між Україною та Європейським банком реконструкції і розвитку.
Загальна вартість проекту становить 200 мільйонів доларів США, у тому числі позика банку 120 мільйонів доларів. Проектом передбачається закупівля сучасних пасажирських вагонів. На це планується витратити 47 мільйонів доларів, колійної техніки – 29 мільйонів доларів. А також будівництво Бескидського тунелю – 40 мільйонів доларів.
Народні депутати висловили до законопроекту низку зауважень, у зв'язку з чим законопроект потребує доопрацювання.
Ратифіковано було Угоду між Кабінетом Міністрів України та Урядом Словацької Республіки про передачу відповідальності за забезпечення обслуговування повітряного руху та про експлуатацію міжнародного аеропорту Ужгород; Рішення Ради глав урядів Співдружності Незалежних Держав про Правила митного контролю за переміщенням за митний кордон товарів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; Угоду між Урядом України та Урядом Республіки Гамбія про сприяння та взаємний захист інвестицій.
На цьому ранкове засідання завершилося.
На початку вечірнього засідання перший заступник Голови Верховної Ради Адам Мартинюк поінформував про результати засідання Погоджувальної ради, яка закінчилася безрезультатно.
Народні депутати розглянули за скороченою процедурою низку законопроектів. Першим з них – проектом закону про особливості введення в цивільний оборот об'єктів права інтелектуальної власності, створених з використанням коштів державного та/або місцевих бюджетів, спеціальних та державних фондів спеціального призначення - пропонувалося створити правові умови для підвищення конкурентноздатності економіки України. Проект закону розроблений з урахуванням існуючого світового досвіду в цій сфері та досвіду України з наукової та інноваційної діяльності.
Законопроект не розповсюджується на об'єкти інтелектуальної власності, створених за рахунок власних коштів підприємств та організацій. Проектом визначені термінологія, перелік об'єктів щодо яких здійснюється державне регулювання, суб'єкти правовідносин цієї сфери, а також повноваження органів державної влади, механізм розподілу прав ОІВ на стимулювання діяльності створення цих об'єктів, охорони прав, а також особливості експорту-імпорту прав на ОІВ, оподаткування прибутку від передачі прав на об'єкти інтелектуальної власності. Зокрема, визначено, що політику у цій сфері визначає Кабінет Міністрів. Функції державного регулювання покладаються на уповноважений орган виконавчої влади у сфері інтелектуальної власності, визначені функції цього уповноваженого органу. Прописано також, що підставами для виникнення майнових прав держави є фінансування цих робіт. Виключні права держава набуває тільки на об'єкти інтелектуальної власності, які належать чи до сфери національної безпеки і оборони України чи, коли держава у повному обсязі бере на себе фінансування створення, виробництва та реалізацію цих об'єктів. Визначено, що у всіх інших випадках виключне майнове права на об'єкти інтелектуальної власності належать організаціям-виробникам на підставі договорів з установами.
Народні депутати в ході обговорення підтримали прийняття законопроекту, який вдосконалює правовий механізм, регулювання відносин у сфері інтелектуальної власності.
У виступах зазначалося, що в Україні є досить непогане законодавство у цій сфері, але воно добре працює тільки по відношенню до тих об'єктів інтелектуальної власності, які виконуються і розробляються за рахунок приватних коштів. А те, що торкається за рахунок державних коштів, коштів Державного бюджету, врегульовано не зовсім достатньо.
Законопроект було прийнято за основу 275-ма голосами.
Наступним проектом закону про внесення доповнень до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України (щодо відповідальності за незаконне фінансування судових органів) пропонувалося встановити кримінальну відповідальність посадових осіб органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб за фінансування у будь-якій формі судових органів поза Державним бюджетом.
У ході обговорення зазначалося, що законопроект спрямований на встановлення надійної перепони на шляху протизаконного фінансування судових органів. Він встановлює відповідальність лише за позабюджетне фінансування судових органів. Але підтримка судових органів може здійснюватись і в іншій формі, формі різного роду передач оргтехніки, надання послуг, проведення ремонту тощо. І це треба врахувати в законі.
Зазначалося також, що чинне законодавство передбачає можливість отримання судовими органами матеріальної допомоги згідно Закону України "Про благодійництво та благодійні організації". Однак, у разі прийняття проекту, може виникнути колізія між його нормами та нормами зазначеного закону. І це треба врахувати при підготовці його до другого читання.
Профільний Комітет з питань правової політики не підтримав прийняття законопроекту, оскільки питання абсолютно чітко врегульовано в чинному законодавстві.
За підсумками голосування законопроект було відхилено.
Після цього дві фракції - БЮТ і Єдина Україна" наполягли на оголошенні перерви або наданні слова для заяви. Народний депутат Андрій Шкіль заявив, що фракції вимагають включення до порядку денного і розгляду проекту постанови про загрозу національній безпеці України у зв'язку з не кваліфікованими діями органів виконавчої влади по забезпеченню споживачів України природним газом.
Народні депутати включили проект постанови до порядку денного, а згодом розглянули його.
Далі розглядався проект закону про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України (щодо права обвинуваченого). Автор законопроекту народний депутат Степан Гавриш, представляючи законопроект, наголосив, що він має на меті лібералізацію українського правосуддя, яке до цього часу носить обвинувальний характер, найчастіше виконуючи функцію замовника слідства, яке використовує надзвичайно часто репресивні заходи для того, щоб не тільки виконувати функцію боротьби зі злочинністю, але й виконувати дуже часто політичні замовлення.
За словами депутата, Україна займає п'яте місце у світі по чисельності засуджених після Сполучених Штатах Америки, Росії, Казахстану і інших країн на 100 тисяч громадян України. Це дозволяє говорити про те, що Україна продовжує політику, яка ініціювалася при Радянському Союзі, коли кримінальними заходами виховувалося суспільство.
С.Гавриш також повідомив, що одночасно утримання одного українського засудженого обходиться державі у 12 доларів, в той час, коли у Швеції ця сума складає 150-200 доларів, у Великій Британії за 2 тисячі євро. Це свідчить, що таким чином "ми маємо кожного другого засудженого хворим на туберкульоз і інші складні хвороби, ми маємо деформовану націю, при якій практично кожний четвертий найближчим часом може так чи інакше бути пов'язаний з українською пенітенціарною системою".
Законодавча пропозиція складається з трьох частин. Перша частина пов'язана з тим, що у змінах до Цивільно-процесуального кодексу пропонується запровадити таку ситуацію, при якій засуджений мав би право на лікування поза межами пенітенціарного закладу у випадку, коли його хвороба є тяжкою і не може бути вилікувана в місцях позбавлення волі. За словами доповідача, часто цією проблемою користуються правоохоронні органи, які розслідують кримінальну справу, для того, щоб скористатися складним становищем арештованого і використовують це з метою отримання доказів.
Дві інших пропозиції пов'язані із введенням судової застави і домашнього арешту. Зокрема, законопроектом пропонується доповнити Кримінально-процесуальний кодекс України таким новим видом запобіжного заходу, як домашній арешт, а також запровадити механізм, за яким при прийнятті рішення щодо запобіжного заходу у вигляді взяття під варту суд за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, підсудного застосовуватиме судову заставу.
В ході обговорення народні депутати підтримали ідею законопроекту. Водночас висловлювалися думки, що запровадження домашнього арешту і судової застави є несвоєчасним, оскільки проект не містить фінансового обгрунтування. Запровадження судової застави потребує чіткого механізму її застосування. Були висловлені інші зауваження і пропозиції.
Законопроект було прийнято за основу 233-ма голосами.
Після цього народні депутати розглянули проект Постанови про загрозу національній безпеці України у зв'язку з діями органів виконавчої влади по забезпеченню споживачів України природним газом.
Представник профільного Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки народний депутат Ігор Насалик доповів рішення Комітету, який рекомендував Верховній Раді звільнити із займаних посад міністра палива та енергетики Івана Плачкова та голову правління НАК "Нафтогаз України" Олексія Івченка.
Обговорення питання було тривалим. Народні депутати висловили зауваження до роботи Кабінету Міністрів в цілому і до роботи міністра палива та енергетики та голови правління НАК "Нафтогаз", зокрема. Вони звинуватили голову правління НАК "Нафтогаз" у тому, що він з перевищенням службових повноважень підписав "Соглашение об урегулировании отношений в газовой сфере" між ВАТ "Газпром" (Російська Федерація), НАК "Нафтогаз України" (Україна) та компанією "РосУкрЕнерго АГ" (Швейцарія), яке спрямоване на фактичну заміну міжурядових угод і Контракту між Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" та ВАТ "Газпром" про обсяги і умови транзиту російського природного газу через територію України на період з 2003 по 2013 роки.
Наголошувалося, що всі причетні до підписання цієї угоди особи "здали національні інтереси і мають понести за це відповідальність".
Представники проурядових фракцій стали на захист уряду, який "своєчасно зробив продумані, і, можливо, вимушені під тиском до певної міри, але максимально можливі в тих умовах кроки".
Народні депутати також запропонували доповнити проект постанови ще одним пунктом про звільнення із займаної посади виконувача обов'язки міністра юстиції України Сергія Головатого за те, що "він здав інтереси України, юридично не забезпечив виконання відповідних судових рішень".
Після обговорення в ході голосування було змінено назву Постанови на "Про некваліфіковані дії органів виконавчої влади із забезпечення споживачів України природним газом". Це рішення підтримали 240 депутатів.
Постанова була прийнята в цілому 246-ма голосами з уточненнями. Зокрема, у текст внесено таке уточнення: "Верховна Рада України, розглянувши ситуацію, що склалася із забезпеченням у 2006 році газом населення у соціально-побутовій сфері та промисловості, підкреслює, що в результаті некваліфікованих дій з боку урядовці реальною є загроза того, що Україна, її економіка і населення, зазнають значних втрат".
З тексту Постанови було вилучено пункт перший, в якому давалася оцінка підписаній угоді та додано пункт про звільнення Сергія Головатого від виконання обов'язків міністра юстиції.
На цьому вечірнє засідання завершилося.