У СЕРЕДУ, 22 ЖОВТНЯ, В СЕСIЙНIЙ ЗАЛI ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ (В РАМКАХ РАНКОВОГО ПЛЕНАРНОГО ЗАСIДАННЯ) ПРОХОДИЛИ ПАРЛАМЕНТСЬКI СЛУХАННЯ "УКРАЇНСЬКО-РОСIЙСЬКI ВIДНОСИНИ: СУЧАСНИЙ СТАН I ПЕРСПЕКТИВИ".
Вiдкриваючи слухання, Голова Верховної Ради України Володимир ЛИТВИН пiдкреслив важливiсть теми, наголосивши, що вiдносини з Росiйською Федерацiєю - одна з ключових ланок в наших iнтеграцiйних процесах. Вiн висловив упевненiсть, що нинiшня розмова на цю тему посприяє наповненню стосункiв наших двох країн новою якiстю.
Головуючий повiдомив про участь у слуханнях групи парламентарiв Росiї, якi напередоднi провели третє засiдання Мiжпарламентської комiсiї зi спiвробiтництва Верховної Ради України та Федеральних Зборiв Росiйської Федерацiї. Присутнi в залi оплесками вiтали гостей.
На пропозицiю головуючого учасники слухань привiтали з 55-рiччям творчої дiяльностi талановитого українського поета, народного депутата України Бориса ОЛIЙНИКА.
Згiдно з рiшенням Оргкомiтету з пiдготовки та проведення парламентських слухань слово для доповiдi мав Перший вiце-прем'єр, мiнiстр фiнансiв України Микола АЗАРОВ. Спiвдоповiдав голова Комiтету Верховної Ради України у закордонних справах Станiслав СТАШЕВСЬКИЙ. За ними виступив Перший заступник Голови Ради Федерацiї Федеральних Зборiв Росiйської Федерацiї Валерiй ГОРЕГЛЯД.
У доповiдi та спiвдоповiдi було всебiчно проаналiзовано стан українсько-росiйських вiдносин. Зокрема, простежено розвиток договiрно-правової бази, перебiг постiйного полiтичного дiалогу на всiх рiвнях.
Пiдкреслювалось, що стратегiчний характер українсько-росiйських вiдносин повинен грунтуватися на обопiльному визнаннi та повазi суверенного права кожної iз сторiн на проведення зовнiшньої та внутрiшньої полiтики на основi власних нацiональних iнтересiв та цiлей державного розвитку, вiдповiдно до чинних конституцiйних та iнших норм нацiонального законодавства кожної держави, принципам та положенням Договору про дружбу, спiвробiтництво i партнерство вiд 31 травня 1997 року.
Розвиваючи вiдносини партнерства з Росiйською Федерацiєю, Україна виходить з того, що їхнiй стан має бути спрямованим на:
- забезпечення динамiчного, стабiльного та ефективного розвитку нацiональної економiки, пiдвищення рiвня життя населення України;
- розвиток добросусiдських вiдносин мiж обома державами;
- змiцнення мiжнародної та регiональної безпеки i стабiльностi.
Реалiзацiя такого пiдходу є однiєю з обов'язкових передумов для досягнення Україною стратегiчної мети - повномасштабної iнтеграцiї в європейськ та євроатлантичнi структури.
Прiоритетне значення належить торговельно-економiчному спiвробiтництву. Вiдносини в цiй сферi мають грунтуватися на принципах та нормах, що забезпечують успiшну реалiзацiю курсу на європейську та євроатлантичну iнтеграцiю України.
Україна прагнутиме до органiчного поєднання процесу iмплементацiї принципiв, норм i стандартiв Європейського Союзу з розвитком взаємовигiдного українсько-росiйського спiвробiтництва.
Розвиток вiдносин з Росiйською Федерацiєю як у двосторонньому, так i в багатосторонньому форматах буде i надалi здiйснюватися на засадах, що не суперечать процесу приєднання України до СОТ. Пiдкреслювалось, що виходячи з цього, Україна продовжуватиме докладати зусиль щодо запровадження режиму вiльної торгiвлi без вилучень та обмежень.
Досягнення цiєї мети дозволить задiяти невикористаний на сьогоднi потенцiал розвитку двосторонньої економiчної спiвпрацi.
Змiцнення режиму українсько-росiйського кордону, спрямоване на ефективне запобiгання нелегальнiй мiграцiї, торгiвлi зброєю, наркотичними речовинами, контрабандi, не повинно створювати перешкоди нарощуванню взаємовигiдних контактiв, розвитку торгiвлi, вiльному спiлкуванню громадян.
Для забезпечення нацiональних iнтересiв України стратегiчне значення має розвиток взаємовигiдного спiвробiтництва у паливно-енергетичнiй галузi, зокрема, у сферi транспортування енергоносiїв, а також сприяння ефективному i безпечному функцiонуванню трансконтинентальних транспортних коридорiв.
У поглибленнi економiчних та культурних зв'язкiв мiж Україною та Росiєю важлива роль належить розвитку та iнтенсифiкацiї прикордонного i мiжрегiонального спiвробiтництва. При реалiзацiї завдань у зазначених сферах принципово важливим є ефективне використання потенцiалу Програми економiчного спiвробiтництва мiж Україною i Росiйською Федерацiєю на 1998-2007 роки, вiдповiдних двостороннiх та багатостороннiх угод та домовленостей, застосування нових форм та механiзмiв спiвпрацi, орiєнтованих на вирiшення проблемних питань у двостороннiх взаєминах.
Позитивний клiмат в українсько-росiйських вiдносинах, їхнiй динамiчний розвиток на рiвноправних, добросусiдських засадах є одним з факторiв забезпечення стабiльностi на європейському континентi, змiцнення загальноєвропейської архiтектури безпеки, побудови Спiльного європейського економiчного простору.
Водночас зазначалось, що, незважаючи на певнi здобутки, досягнутi останнiм часом в українсько-росiйських взаєминах, їх рiвень ще далекий вiд бажаного i не може задовольнити нашу державу з точки зору її нацiональних iнтересiв.
Так, на даний час спостерiгається значне вiдставання в iмплементацiї положень Програми довгострокового економiчного спiвробiтництва, фактично не працює Координацiйна рада по її реалiзацiї, не повною мiрою виконуються рiшення Змiшаної українсько-росiйської комiсiї зi спiвробiтництва.
Здобутки в українсько-росiйському спiвробiтництвi могли б бути вагомiшими в разi, якби працювали механiзми органiзацiї роботи та контролю за виконанням досягнутих домовленостей, а також бiльш активно розв'язувалися проблеми, що перешкоджають взаємнiй торгiвлi.
Найбiльш негативно на розвиток українсько-росiйського спiвробiтництва впливають розбiжностi в порядку митного (тарифного i нетарифного) регулювання, встановлення транзитних тарифiв i режимiв, мiсцевих податкiв i портових зборiв. Усе це веде до невиправданого пiдвищення цiн на товари (послуги, роботи), перешкоджає вiльному їхньому перемiщенню, провокує поширення нелегальних форм у взаємнiй торгiвлi.
Стримуючим чинником у розвитку взаємної торгiвлi залишається блокування росiйською стороною процесу ратифiкацiї пiдписаної ще у
1994 роцi Угоди про створення зони вiльної торгiвлi держав-учасниць СНД.
Гульмуються процеси зниження iснуючих бар'єрiв i усунення штучних перешкод у взаємнiй торгiвлi, що ускладнює реалiзацiю досягнутих домовленостей на найвищому рiвнi. Тiльки за останнiй рiк у Росiї прийнято ряд нормативних актiв, що не сприяють полiпшенню торгових взаємин. До них, зокрема, можна вiднести рiшення про введення спецiального мита на поставки українських труб i крохмалю на росiйський ринок, тимчасового спецiального мита на iмпорт карамелi.
Болючим для українських товаровиробникiв, орiєнтованих на росiйський ринок, став перехiд РФ з 1 липня 2001 року на справляння непрямих податкiв у взаємнiй торгiвлi за принципом "країни призначення", за винятком енергоносiїв (нафти, природного газу, газового конденсату), у результатi чого в бiльшостi вiдповiдних пiдприємств вагому частку у собiвартостi продукцiї займають енергоносiї, зокрема, на пiдприємствах, що виробляють азотнi добрива - близько 70 вiдсоткiв, на металургiйних пiдприємствах - до 40 вiдсоткiв. Таким чином, справляння непрямих податкiв за даною схемою негативно впливає на конкурентоспроможнiсть української продукцiї. Тому, українська сторона зацiкавлена в переходi на загальноприйняту схему справляння ПДВ пiд час поставок в Україну нафти, газу та газового конденсату, а саме - застосування нульової ставки на енергоносiї.
В обговореннi доповiдi та спiвдоповiдi взяли участь народнi депутати України: Вiктор ЮЩЕНКО, Валерiй ПУСТОВОЙТЕНКО, Iван КУРАС, Нестор ШУФРИЧ, Андрiй ДЕРКАЧ, Олександр МОРОЗ, Леонiд IСАЄВ, Степан ГАВРИШ, Петро СИМОНЕНКО, Петро ТОЛОЧКО, Василь НАДРАГА, Георгiй КРЮЧКОВ, Володимир СТРЕТОВИЧ, Борис ТАРАСЮК, Iван ЗАЄЦЬ, Микола ТОМЕНКО, Юрiй ЄХАНУРОВ, Геннадiй УДОВЕНКО, Анатолiй МАТВIЄНКО, Олександр БАРАНIВСЬКИЙ, Павло МОВЧАН, Леонiд ГРАЧ, В'ячеслав КИРИЛЕНКО, Вiктор МИРОНЕНКО, Володимир ЯВОРIВСЬКИЙ, Михайло ДОБКIН, iншi учасники парламентських слухань.
У виступах грунтовно й часом гостро йшлося про проблемнi питання, якi постали нинi у двосторонніх вiдносинах України i Росiї.
Як головне в полiтичнiй сферi пiдкреслювалось прагнення РФ здобути пiдконтрольнiсть України в усiх галузях дiяльностi - зовнiшньополiтичнiй, економiчнiй, гуманiтарнiй. I таке спостерiгається як на двосторонньому рiвнi, так i в рамках мiжнародних органiзацiй та структур, в тому числi СНД, ОБСЄ, ООН, ВТО. Росiйська сторона зволiкає з поданням Договору мiж Україною та РФ про українсько-росiйський державний кордон на ратифiкацiю до Держдуми. Поки що невирiшеною залишається проблема визначення правового статусу Азовського моря i Керченської протоки, де Росiя намагається забезпечити собi вигiдний варiант розподiлу акваторiї, а тому й вдалась до неузгодженого з сусiдом - Україною будiвництва дамби до острова Тузла. А це вже, як пiдкреслювалось, межує з викликом загальновизнаним мiжнародним правовим актам у цiй галузi. Крiм того, росiйська сторона не виявляє активностi у переговорному процесi з питань укладення двох додаткових угод щодо контролю над озброєннями Чорноморського флоту РФ та щодо порядку дiй у кризових ситуацiях.
Йшлося й про те, що фактором певного напруження в українсько-росiйських вiдносинах продовжує залишатися активне використання Росiєю ситуацiї довкола ратифікації Верховною Радою України так званого "нульового варiанту". Питання розглядалось на засiданнях Верховної Ради, в її комiсiях. Прийнято Постанову ВР України з п'ятьма застереженнями.
Застереження, з якими двiчi офiцiйно було ознайомлено росiйську сторону, стосувалися безпосередньо умов ратифiкацiї. Йдеться про повернення коштiв України з рахункiв Зовнiшекономбанку СРСР, вiдшкодування частини Алмазного фонду та золотого запасу, забезпечення реструктуризації державного боргу України перед РФ.
У перебiгу дискусiї велика увага придiлялася економiчним i гуманiтарним проблемам. З жалем говорилось про вiдсутнiсть режиму вiльної торгiвлi в рамках Єдиного економiчного простору, про стягування росiйською стороною експортного ПДВ у торгiвлi з Україною, яке Росiя не застосовує в торгiвлi з третiми країнами, про введення урядом РФ експортного мита на низку товарiв, якi в Українi вiднесенi до категорiї критичного iмпорту тощо.
Нагадувалось водночас, що росiйська сторона не забезпечує належним чином (на державному рiвнi) задоволення нацiонально-культурних потреб українцiв Росiйської Федерацiї. Що росiйська сторона не полишає прагнення "прив'язувати" до РФ український iнформацiйний та освітній простiр, докладає зусиль, щоб "замкнути" на Росiї розвиток високотехнологiчної науки, у тому числi військово-технічної сфери.
З неослабною увагою було вислухано виступ Голови Ради Мiнiстрiв Автономної Республiки Крим Сергiя КУНIЦИНА, який, тільки-но повернувшись iз Керчi, охарактеризував ситуацiю навколо будівництва дамби в Керченськiй затоцi. Вiн доповiв, що ця споруда, за рiвнем iнженерного виконання, не здатна прислужитись якимось господарським цiлям, а отже є, скорiш, засобом задоволення певних полiтичних амбiцiй.
С.КУНIЦИН закликав уряди обох країн негайно вжити заходiв до попередження небезпечного розвитку подiй навколо острова Тузла.
Перший заступник голови Ради Федерацiї Міжпарламентської комiсiї зi спiвробiтництва Верховної Ради України та Федеральних Зборiв Росiйської Федерацiї Вадим ГУСТОВ розповiв про заходи, що вживаються росiйською стороною для виходу на вищий якiсний рiвень вiдносин РФ та України, закликав до виваженого, взаємокорисного, партнерського спiвробiтництва.
Учасники дискусiї вносили пропозицiї й зауваження до проекту рекомендацiй, розповсюдженого в залi. Кабiнетовi Мiнiстрiв України рекомендувалось забезпечити неухильне виконання положень Договору про дружбу, спiвробiтництво i партнерство мiж Україною та Росiйською Федерацiєю; Програми економiчного спiвробiтництва мiж Україною та Росiйською Федерацiєю на 1998-2007 роки; Програми мiжрегiонального та прикордонного спiвробiтництва України та Росiйської Федерацiї на 2001-2007 роки. Пропонувалось активiзувати переговорний процес щодо:
· розмежування морських просторiв в Азовському i Чорному морях та в Керченськiй протоцi;
· вирiшення проблемних питань у сферi торговельно-економiчного спiвробiтництва, щодо власностi нерухомого майна колишнього СРСР за кордоном, повернення коштiв юридичним особам-резидентам України, вкладникам Зовнiшекономбанку СРСР;
· вжити всiх необхiдних заходiв вiдповiдно до чинного законодавства України та мiжнародного права з метою захисту суверенiтету,
-територiальної цiлiсностi та недоторканностi державного кордону України у зв'язку iз ситуацiєю, що склалася внаслiдок одностороннiх дiй Росiйської Федерацiї щодо зведення гідротехнічної споруди у Керченськiй протоцi, якi суперечать принципам добросусiдства i духу стратегiчного партнерства мiж двома державами.
Йшлося про те, щоб Верховна Рада України невiдкладно розглянула й ратифiкувала Договiр мiж Україною та Росiйською Федерацiєю про українсько-росiйський державний кордон, за вiдповiдних умов - синхронно з парламентом Росiйської Федерацiї.
Пiдбиваючи пiдсумки розмови, Перший заступник Голови Верховної Ради України Геннадiй ВАСИЛЬЄВ, який вiв слухання наприкiнцi, вiдзначив їх конструктивнiсть, висловив упевненiсть в їх безперечнiй корисностi для розвитку вiдносин обох країн.
На цьому слухання завершились.
ЯК ПЕРЕДБАЧЕНО УХВАЛЕНОЮ НА МИНУЛОМУ ТИЖНI ПОСТАНОВОЮ, У ЧЕТВЕР, 23 ЖОВТНЯ, МАЮТЬ ПРОХОДИТИ ПЛЕНАРНI ЗАСIДАННЯ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ. НАРОДНI ДЕПУТАТИ ПРАЦЮВАТИМУТЬ У РЕЖИМI ПРИЙНЯТТЯ РIШЕНЬ.