У СЕРЕДУ, 15 ЖОВТНЯ, ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ ПРОДОВЖУВАЛА РОБОТУ В ПЛЕНАРНОМУ РЕЖИМІ.
Ранком, відповідно до регламентних норм, відбулось оголошення депутатських запитів. Із заявами, повідомленнями та пропозиціями виступили уповноважені депутатських фракцій і груп. Порушувались питання міжнародного життя України, зокрема ситуації з приводу спорудження Росією греблі в Керченській протоці, а також нагальні проблеми перебудовних процесів внутрішньосуспільного устрою.
Слово для інформації про роботу вересневої сесії Парламентської асамблеї Ради Європи мав голова Постійної делегації Верховної Ради України в ПАРЄ Борис ОЛІЙНИК. Інформацію взято до уваги.
Далі народні депутати продовжили роботу над законопроектами. Вони розглядалися в першому читанні.
По доповіді міністра праці та соціальної політики України Михайла ПАПІЄВА та співдоповіді секретаря парламентського Комітету у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів Валерія СУШКЕВИЧА було проаналізовано проект Закону про державну соціальну допомогу непрацездатним особам. Проектом передбачається, що право на отримання такої державної соціальної допомоги мають громадяни, які: 1) досягли пенсійного віку або є інвалідами (крім інвалідів з дитинства); 2) не одержують соціальну пенсію або соціальні виплати; 3) не працюють; 4) є малозабезпеченими або проживають у малозабезпеченій сім'ї. Виплата такої допомоги передбачається двох видів: непрацездатним особам, які не одержують пенсію, та на догляд непрацездатним особам. Встановлюються також розміри допомоги, умови її призначення, обов'язок її одержувачів. У разі ухвалення закону набуття його чинності передбачається з 1 січня 2004 року.
Проект викликав чимало критичних зауважень. Найістотніше - невідповідність допомоги прожитковому мінімуму. А ще - неврахування тієї обставини, що пенсійний вік окремих категорій громадян буває ранішим від 60 (для чоловіків) та 55 (для жінок), а отже, такі категорії взагалі лишаються поза законом.
Розглядався урядовий проект Закону про корпоратизацію державних підприємств (доповідав перший заступник міністра економіки та з питань європейської інтеграції Володимир ПЕРШИН, співдоповідав голова підкомітету парламентського Комітету з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій Олег ЦАРЬОВ). Законопроект, як зазначалось у доповіді, спрямований на вдосконалення механізму реформування державного сектора економіки, що має сприяти підвищенню відповідальності державних підприємств за результати своєї діяльності. Однак багато хто з промовців не поділяв цю думку, висловлюючи підозру, що проект підготовлено лобістами від тих, хто в найближчому майбутньому збирається приватизувати певні держпідприємства з наміром одержати їх у доброму стані завдяки державній опіці.
З промовою на сесії виступив голова Меджлісу Ісламської Республіки Іран Мєхді КАРУББІ, який очолює іранську парламентську делегацію, що нині перебуває в Києві з робочим візитом. Гість висловив сподівання на те, що з налагодженням взаємних міжпарламентських зв'язків України та Ірану швидко й плідно розвиватимуться між нашими країнами відносини в економічно-торговельній сфері. Голова Меджлісу побажав українським колегам успіхів у роботі. За добрі й щирі слова гостеві від народних депутатів України подякував Голова Верховної Ради Володимир ЛИТВИН. Учасники оплесками вітали присутніх у дипломатичній ложі сесійної зали членів парламентської делегації Ірану.
Далі на сесії продовжилась законотворча робота.
Народний депутат України Олександр ЗАДОРОЖНІЙ (від авторської групи) представив проект Закону про органи юстиції. Як зазначалось, необхідність такого законодавчого акта викликало тим, що діяльність Мінюсту поки що регулюється Положенням, яке затверджене Указом Президента в грудні 1997 р., низкою окремих галузевих законів ("Про об'єднання громадян", "Про органи реєстрації актів громадянського стану", "Про нотаріат" тощо). А Конституцією встановлюється, що ця діяльність має регулюватися узагальненим законом.
Поділяючи в цілому такий підхід, учасники обговорення проекту висловили до нього чимало критичних зауважень. В основному підтримувалося рішення парламентського Комітету з питань правової політики, від якого мав слово заступник голови Микола КАТЕРИНЧУК, про ухвалення проекту в першому читанні. Але за умови докорінного доопрацювання законопроекту. Підкреслювалась думка: Мінюст має бути винятково цивільною структурою, яка здійснює захист прав людини. Закон повинен чіткіше визначати її функції в сфері: правотворчої діяльності; державної реєстрації нормативно-правових актів; координації правової роботи в органах виконавчої влади; координації підготовки юридичних кадрів; державної реєстрації суб'єктів господарювання та об'єднань громадян, а також прав на нерухоме майно; експертного забезпечення правосуддя; представництва інтересів держави в Європейському суді з прав людини тощо…
По доповіді голови підкомітету парламентського Комітету з питань правової політики Віктора МУСІЯКИ (від авторської групи) сесія розглянула проект Закону про міжнародне приватне право. Зазначалось, що з ухваленням такого законодавчого акту буде проведено кодифікування правових норм, закріплених у різних нормативних актах вітчизняного законодавства, щодо врегулювання міжнародних правових вимог. За таких умов, стверджували доповідач і багато хто з учасників розмови з цього питання, зацікавленим суб'єктам таких правовідносин стане простіше й легше ознайомлюватися з міжнародним приватним правом (всі міжнародно-правові положення будуть зібрані в одному нормативному акті з наданням тлумачного словника термінів). Законопроект рекомендувалося прийняти в першому читанні.
За скороченою процедурою народні депутати розглянули й радили внести на голосування (щодо взяття в роботу) законопроекти:
- про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо відповідальності за невиконання вимог органів державного контролю за цінами);
- про внесення змін до Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" (щодо комбінату "Криворіжсталь");
- про обмеження споживання тютюнових виробів і зменшення їхнього шкідливого впливу на здоров'я.
Ранкове пленарне засідання Верховної Ради на цьому завершилось. З 16-ї години народні депутати працювали в комітетах, фракціях і групах. ПЛЕНАРНІ ЗАСІДАННЯ ПРОДОВЖУЮТЬСЯ 16 ЖОВТНЯ, В ЧЕТВЕР. ЦЬОГО ДНЯ НАРОДНІ ДЕПУТАТИ ПРИЙМАЮТЬ РІШЕННЯ З ОБГОВОРЕНИХ ПИТАНЬ.