У ВІВТОРОК, 17 СІЧНЯ, ВІДБУЛИСЯ ЧЕРГОВІ ПЛЕНАРНІ ЗАСІДАННЯ ВОСЬМОЇ СЕСIЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ ЧЕТВЕРТОГО СКЛИКАННЯ.
Голова Верховної Ради України Володимир Литвин на початку засідання поінформував про зміни у складі депутатських фракцій і груп, зокрема, про вихід народного депутата Валерія Горбатова зі складу фракції "НСНУ".
Дві фракції – партії "Регіонів України" та СДПУ(о) попросили оголосити перерву на 30 хвилин для узгодження позицій.
На пропозицію головуючого засідання було продовжено, а представники депутатських фракцій і груп у цей час зібралися на засідання Погоджувальної ради.
Після цього народні депутати включили до порядку денного і розглянули проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо державного регулювання виробництва та обігу тютюнових виробів (щодо уточнення окремих положень). Законопроектом передбачається внести зміни в закони "Про заходи по перешкоджанню і зменшенню вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення" і "Про державне регулювання виробництва і обороту спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів". Змінами пропонується нова редакція термінів "смола" і "нікотин". Крім цього, законопроектом пропонується заборонити використання на упаковці сигарет термінів, надписів, торгових марок, зображень, символічних та будь-яких інших знаків, які можуть вводити в оману або створювати неправильне враження про те, що визначений тютюновий виріб є менш шкідливим, ніж інші тютюнові вироби, у тому числі містити такі терміни, як "з низьким вмістом смол", "легкі", "суперлегкі", "ультралегкі" та їх аналоги іншими мовами.
Далі за скороченою процедурою народні депутати розглянули і прийняли за основу проект закону про внесення змін до статті 241 Цивільного процесуального кодексу України. Законопроектом передбачається визначити порядок призначення судом за поданням органом опіки чи піклування опікуна чи піклувальника у випадках, передбачених у статті 60 Цивільного кодексу України. Прийняття законопроекту мало б усунути неузгодженості та розбіжності в положеннях законодавства під час розгляду судами справ про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною чи поновлення цивільно дієздатної фізичної особи.
Мова йде про ті випадки, коли на підставі рішення суду можна обмежити громадянина в його дієздатності. Наприклад, коли він зловживає спиртними напоями, чи неповнолітню особу обмежити розпоряджатися відповідними коштами, а також в тих випадках, коли є висновок психіатричної експертизи – і громадянина - фізичну особу визнають недієздатною. Іноді складається така ситуація, коли піклувальник чи опікун неналежно виконують свої обов'язки. І в такому разі потрібно за відповідною заявою в судовому порядку позбавити їх виконання обов'язків або опікуна, або піклувальника. Законопроект спрямований на підвищення гарантій громадян в повсякденному житті.
Народні депутата прийняли проект закону за основу у першому читанні.
Верховна Рада прийняла в цілому закон про внесення зміни до Цивільного кодексу України (щодо відповідальності опікуна або піклувальника за порушення житлових та майнових прав підопічних). Закон передбачає надання судом повноважень щодо звільнення особи від повноважень опікуна або піклувальника за заявою органу опіки та піклування у разі порушення нею майнових і житлових прав підопічного.
В цілому також було прийнято закон про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо розповсюдження фільмів). Як зазначив виконуючий обов'язки міністра культури і туризму Ігор Ліховий, внесеним урядом законопроектом пропонується для забезпечення дієвого впливу на ситуацію контролю за фільмами, які потрапляють на кінотелевідеоринок України, внести зміни до статті 255 Кодексу про адміністративні правопорушення та надати право складати протоколи про адміністративні правопорушення на телевізійному ринку та ринку домашнього відео державним інституціям відповідного спрямування, зокрема, органам управління кінематографією при розповсюдженні і демонструванні фільмів в кіно і відеомережі, органам Національної ради з питань телебачення та радіомовлення при розповсюдженні і демонструванні фільмів на каналах мовлення телебачення.
Прийнятий закон чітко визначає механізм контролю за дотримання вимог чинного законодавства щодо розповсюдження і демонстрування фільмів, забезпечить очищення інформаційного простору від неліцензійної кіновідеопродукції.
Народні депутати відхилили проект закону про внесення змін до Митного кодексу України (щодо правопорушень, що тягнуть за собою штрафи та конфіскацію).
Після перерви у засіданні Голова Верховної Ради України Володимир Литвин поінформував про результати засідання Погоджувальної ради. Він повідомив, що всі пропозиції з основних питань підтримані Президентом України, з яким сьогодні відбувалися консультації.
"Всім потрібно зупинитися і визнати факт, який відбувся в результаті прийняття рішення Верховної Ради (про відставку Кабінету Міністрів) і відмовитися від коментарів, які не заспокоюють, а лише збурюють українське суспільство", - наголосив В.Литвин.
Учасники засідання домовились відійти від політики і консолідуватися для продовження роботи.
Голова Верховної Ради також зазначив, що парламент продовжує працювати, в тому числі над тими законопроектами, які будуть запропоновані Президентом і урядом, зокрема тими, які стосуються СОТ. Якщо законопроекти підготовлені до розгляду, розглянути їх сьогодні-завтра. На інші, які будуть внесені Кабінетом Міністрів, В.Литвин попросив профільні комітети оперативно дати на них висновки.
Під час Погоджувальної ради було також домовлено про проведення у четвер пленарного засідання за участю Президента України і Кабінету Міністрів для обговорення питання про взаємодію Президента, Верховної Ради і Кабінету Міністрів України. Звучали пропозиції це зробити або у відкритому, або у закритому режимі. Верховна Рада з цього приводу визначиться перед початком розгляду питання. Розгляд такого питання підтримав і Президент України.
Учасники Погоджувальної ради домовилися про те, що за рішенням Погоджувальної ради Голова Верховної Ради звернеться до Служби безпеки України і Генеральної прокуратури України проаналізувати заяви, які прозвучали останнім часом, як це було у відповідальний кризовий момент листопада – грудня 2004 року, на предмет їх відповідності Конституції і законам України, з тим щоб в четвер керівники цих правоохоронних органів могли надати інформацію Верховній Раді України, наскільки дії тих чи інших політиків і посадових осіб співвідносяться із чинною законодавчою базою України.
Учасники Погоджувальної ради домовилися про практичне вирішення питання сформування Конституційного Суду і приведення суддів Конституційного Суду до присяги. Було запропоновано керівникам депутатських груп і фракцій 14 кандидатур на посади суддів Конституційного Суду.
Досягнуто згоди, що Секретаріатом і Комітетом з питань правової політики будуть підготовлені документи на цих кандидатів, вони будуть роздані у депутатські фракції і групи, для того щоб кожна фракція і група могли визначитися. Якщо ні – тоді фракції та групи мають запропонувати свою кандидатуру.
Після того провести в сесійній залі представлення кандидатів, яких хочуть побачити і почути народні депутати, провести рейтингове голосування, і тих кандидатів, які наберуть найбільшу підтримку, внести у бюлетені для обрання їх суддями Конституційного Суду. "Після того, коли буде прийнято це рішення, вже не буде жодних зачіпок, гачків для того, щоб не приводити до присяги суддів Конституційного суду. І тоді ми повинні будемо вирішити питання про приведення до присяги суддів Конституційного суду", - зазначив В.Литвин.
Після інформації головуючого народні депутати продовжили розгляд питань порядку денного. Вони розглянули проект закону про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо захисту прав інтелектуальної власності.
Як пояснив виконуючий обов'язки міністра внутрішніх справ Юрій Луценко, необхідність прийняття цього законопроекту зумовлена наявністю ряду проблемних питань у забезпеченні захисту прав інтелектуальної власності, що потребує свого вирішення на законодавчому рівні.
Доповідач зазначив, що сьогодні кримінальна відповідальність за вчинення злочинів у сфері інтелектуальної власності настає у разі завдання матеріальної шкоди в розмірі 17 тисяч гривень (частина перша) та 87 тисяч гривень (частина друга). А передбачений санкціями цих статей розмір штрафу складає від трьох до 17-ти або від 17-ти до 30 тис. гривень. Тобто сьогодні це неадекватне кримінальне покарання розміру шкоди, що завдається.
Крім того, виходячи з нового діючого законодавства, мінімальний розмір суми завданої матеріальної шкоди, з якого настає кримінальна відповідальність, буде зростати і в 2007 році становитиме щонайменше 40 тис. гривень по першій частині і 200 тис. гривень по другій частині.
Таким чином, за словами в. о. міністра, склалася ситуація, коли норми кримінального адміністративного законодавства не забезпечують необхідного рівня захисту прав інтелектуальної власності у відповідності до вимог багатосторонньої угоди про торговельні аспекти права інтелектуальної власності.
Законопроектом пропонується внести відповідальність за нанесення шкоди в значному розмірі, знизивши нижню межу завданої шкоди до 20 неоподатковуваних мінімумів. І друге – збільшити відповідальність за завдання шкоди у великих та особливо великих розмірах.
Законопроект було прийнято за основу 244-ма голосами "за".
Наступним проектом закону про внесення змін до Закону України "Про Єдиний митний тариф" (щодо целюлози) пропонувалося усунути двозначність у товарної позиції чинного закону, коли код відповідає одному товару, а описова частина іншому. Це дозволить надати допомогу книговидавничій промисловості і не допустити, щоб під виглядом випуску книг на Україну завозилася целюлоза, яка до неї ніякого відношення не має. Такий вид продукції має завозитися під іншим кодом згідно законодавства України для виготовлення паперу, книжок та картону.
Народні депутати підтримали в цілому закон, який дозволить реалізувати положення податкового законодавства щодо державної підтримки книговидавничої справи в Україні в частині використання окремих товарів, які не виробляються в нашій державі, але використовуються у видавничій діяльності або діяльності, пов'язаній з виготовленням книжної продукції.
За основу і в цілому було прийнято закон про внесення змін до Декрету Кабінету Міністрів України "Про Державне мито" (щодо нотаріального посвідчення довгострокових договорів найму об'єктів нерухомості). Він передбачає зменшення ставки державного мита за нотаріальне посвідчення довгострокових договорів застави об'єктів нерухомості та договорів купівлі-продажу майна державних підприємств. Зокрема, пропонується змінити ставку з 1 відсотка до 0,01 відсотка від вартості договору та за посвідчення договору застави. Одночасно з цим пропонується визначити обмеження щодо загальної суми мита, яка має становити не менше 5 та не більше 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що певною мірою повинно поліпшити умови інвестиційного клімату в Україні.
Народні депутати повторно розглянули у першому читанні проект закону про внесення змін до деяких законів України з питань недержавного пенсійного забезпечення.
Зміни, які передбачалося внести, були направлені на вдосконалення процедур і, в першу чергу, на захист прав учасників недержавних пенсійних фондів.
За підсумками голосування законопроект було відхилено.
На цьому ранкове засідання завершилося.
На вечірньому засіданні народні депутати продовжили розгляд питань порядку денного. Зокрема, було розглянуто проект закону про внесення змін до Закону України "Про державну підтримку малого підприємництва" (щодо фондів підтримки). Запропоновані зміни в разі прийняття дозволили б закріпити статус та регламентувати діяльність фондів підтримки підприємництва, як неприбуткових організацій, гарантували б вплив держави та заклали б нормативну базу для функціонування фондів підтримки підприємництва, як одного з елементів структури державної підтримки підприємництва.
У ході обговорення народні депутати висловили до законопроекту низку зауважень. Зокрема, наголошувалось, що прийняттям цього закону "держава замість того, щоб фінансувати через банки напряму підприємця, відгороджується від нього фондом. Для того, щоб фонд працював, потрібні службовці, приміщення, транспорт. А це – кошти, великі затрати. Зросте бюрократичний апарат. Хто його буде годувати? Той же підприємець за свої кошти. А корупція? А хабарі? І все це з кишені підприємця".
Депутати закликали авторів проекту "не лукавити. Якщо хтось хоче собі створити теплі робочі місця у цих фондах, так і скажіть, не прикриваючись інтересами підприємців".
Водночас висловлювалась думка, що запропоновані законопроектом зміни сприятимуть покращанню діяльності фондів підтримки підприємництва і дозволять закріпити статус цих фондів та регламентувати їх діяльність як неприбуткових організацій, а також насправді гарантувати державну підтримку.
Законопроект було направлено на повторне перше читання.
На повторне перше читання також був відправлений один з двох проектів законів про внесення змін до деяких законів України (щодо платіжних засобів), автор - народний депутат Олександр Карпов.
Перший з них має на меті поліпшення правового регулювання, покращання управління ризиками, які виникають при проведенні платежів з використанням платіжних карток, забезпечення прав громадян в процесі поступового переходу населення на безготівкові розрахунки, а також передбачає впровадження деяких заходів відносно боротьби з шахрайством, відповідності покарання за злочин з використанням платіжних карток.
Другий законопроект спрямований на створення необхідних умов для покращання структури грошового обігу в Україні за рахунок розбудови масових безготівкових платежів з використанням платіжних карток і скорочення частки готівкових розрахунків.
Народні депутати в основному підтримували пропозиції щодо необхідності прийняття закону, який би регулював безпеку здійснення операцій із платіжними картками та іншими платіжними електронними засобами і інструментами. Вони пропонували прийняти перший законопроект з врахуванням пропозицій другого проекту.
Профільний Комітет з питань фінансів та банківської діяльності також підтримав прийняття обох законопроектів за основу.
За підсумками голосування перший законопроект був направлений на доопрацювання, другий - відхилений.
Далі народні депутати розглянули три законопроекти про засади функціонування ринку природного газу.
Автори законопроектів доповіли про особливості своїх законопроектів.
Всі три законопроекти є структурно і змістовно подібними, і переслідують одну і ту ж мету – забезпечення ефективної діяльності суб'єктів ринку природного газу шляхом розвитку конкурентних відносин. Вони спрямовані на впровадження засад функціонування ринків газу, закріплених в європейському законодавстві, передбачають збереження провідної ролі держави, зокрема державного управління та регулювання ринку природного газу та державного нагляду за його діяльністю.
Всі три законопроекти за результатами розгляду були відправлені на повторне перше читання.
Далі народні депутати розглянули чотири проекти закону про внесення зміни до Закону України "Про статус гірських населених пунктів в Україні".
Народні депутати підтримали прийняття всіх законопроектів. Водночас була висловлена пропозиція не розв'язувати окремі вузькі питання, а подивитися на проблеми, які є не тільки у гірських населених пунктах, а й на депресивних територіях, у промислових регіонів, які також мають право і на пільги, і на збільшення фінансування тощо, тобто вирішувати питання на загальнодержавному рівні.
У підсумку всі чотири законопроекти були прийняті за основу.
Далі народні депутати розглянули проект закону про внесення зміни до Закону України "Про нафту і газ" щодо користування надрами в межах континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України. Член Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Микола Поровський, який представляв законопроект, зазначив, що він обмежує прихід можливого інвестора в Україну, оскільки ставить умову, що 60 відсотків власності у підприємства, яке має видобувати, повинно належати державі. Це суперечить Конституції, статті 42 Конституції, якою зазначено: "держава забезпечує захист конкуренції і не допускає обмеження конкуренції, надає пріоритетні права в розробці покладів на континентальному шельфі тим підприємствам, які мають переважну частину державної власності".
Народні депутати, які взяли участь в обговоренні проекту, також зазначали, що внесення змін, передбачених цим законопроектом, призведе до суттєвого гальмування темпів видобутку вуглеводневої сировини в акваторіях Чорного та Азовського моря і стане черговою чорною міткою для іноземних інвесторів.
Законопроект було відхилено.
Верховна Рада відхилила два наступних законопроекти: про внесення змін до Прикінцевих положень Закону України "Про імміграцію" і про внесення змін до Закону України "Про рекламу".
На цьому вечірнє засідання завершилося.