У ВIВТОРОК, 18 ЖОВТНЯ, РОЗПОЧАВСЯ ЧЕРГОВИЙ ПЛЕНАРНИЙ ТИЖДЕНЬ ВОСЬМОЇ СЕСIЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ ЧЕТВЕРТОГО СКЛИКАННЯ.
Голова Верховної Ради України Володимир Литвин на початку ранкового засідання повідомив про те, що на 67-му році помер народний депутат України Іван Курас. Народні депутати хвилиною мовчання вшанували пам'ять свого колеги.
Головуючий далі поінформував про зміни у складі депутатських фракцій і груп, зокрема про вихід народного депутата Івана Томича з фракції НРУ і його входження до фракції УНП.
Перед початком розгляду питань порядку денного народні депутати з фракції КПУ привернули увагу до подій 15 жовтня на центральній вулиці міста Києва Хрещатику, коли відбулося зіткнення ветеранів ОУН-УПА і прихильників КПУ. Представник цієї фракції народний депутат Петро Цибенко наполіг на наданні слова для оголошення заяви фракції з приводу цих подій. Після того, як народні депутати проголосували за надання слова, Петро Цибенко виголосив заяву фракції КПУ у парламенті. Фракція КПУ засудила події, що сталися у суботу, спроби піддати ревізії підсумки Другої Світової війни та висновки Нюрнберзького міжнародного трибуналу.
Фракція КПУ звернулася до Президента України з вимогою відмовитися від подальшої реабілітації організації ОУН-УПА, заборонити ці організації. КПУ також заявила про готовність створити широкий антифашистський форум.
Після цього ще чотири фракції також наполягли на оголошенні перерви або наданні слова для заяви. Заяву фракцій БЮТ і "Єдина Україна" оприлюднив народний депутат Богдан Губський. Він привернув увагу до низки законопроектів, які передбачають або взагалі заборонити приватизацію "Криворіжсталі", включивши цей об'єкт до переліків об'єктів, які не можна приватизувати, або взагалі накласти мораторій на продаж будь-яких державних пакетів акцій.
Фракції запропонували гроші, виручені від продажу державного пакету акцій ВАТ "Криворіжсталь", направити на повернення втрачених заощаджень громадян в Ощадбанку, а також на підняття заробітних плат і пенсій.
Заяву фракцій НРУ і УНП виголосив народний депутат Михайло Ратушний. Фракції закликали "українське суспільство стати вище, проти чвар, не допустити розколу і забезпечити єдність, яка так вкрай нам потрібна, ... об'єднатися і не допустити протистояння на вулицях і добитися, нарешті визнання воїнів ОУН-УПА борцями за волю України".
Заяву фракцій НУ і ПРП виголосив народний депутат Ігор Юхновський. Він заявив, що "всі закиди КПУ щодо діяльності ОУН-УПА є неправдивими". "Держава повинна розвиватися спокійно і поступально", - наголосив депутат.
Фракції висловилися за прийняття закону про визнання організацій ОУН і УПА воюючою стороною.
Після виголошення заяв народні депутати приступили до розгляду питань порядку денного. Спочатку вони включили до порядку денного і розглянули низку законопроектів і проектів постанов, які стосувалися приватизації ВАТ "КГМК "Криворіжсталь". Розглянуто також було проект постанови про тимчасові обмеження у сфері приватизації.
За основу у першому читанні були прийняті законопроекти: про внесення змін до Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" та про введення мораторію на приватизацію пакета акцій, що належать державі у статутному фонді ВАТ "Криворізький державний гірничо-металургійний комбінат "Криворіжсталь", якими пакет акцій ВАТ "КГМК "Криворіжсталь" пропонується залишити у державній власності з врахуванням поправки до цих законопроектів про доручення уряду невідкладно розробити порядок продажу продукції виключно на аукціонах.
Народні депутати ухвалили Постанову про введення мораторію на приватизацію пакета акцій, що належать державі у статутному фонді ВАТ "КГМК "Криворіжсталь", згідно з якою пакет акцій у розмірі 93,02% у ВАТ "Криворіжсталь" залишається у власності держави з дорученням уряду невідкладно розробити порядок продажу продукції виключно на аукціонах.
Верховна Рада прийняла Постанову про тимчасові обмеження у сфері приватизації, якою рекомендовано Кабінету Міністрів та іншим органам виконавчої влади, Фонду державного майна, іншим державним органам приватизації, відповідним органам АР Крим та органам місцевого самоврядування у період до дня відкриття першої сесії новообраної Верховної Ради України п'ятого скликання, не приймати рішення з питань приватизації (відчуження) та передачі до статутних фондів господарських товариств об'єктів права державної власності, об'єктів, що належать АР Крим, та об'єктів права комунальної власності, а також зупинити виконання відповідних рішень щодо приватизації (відчуження) та передачі до статутних фондів господарських товариств зазначених об'єктів.
Далі народні депутати розглядали законопроекти у другому читанні. Проект закону про Основні засади державної аграрної політики доповів перший заступник Голови Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Василь Калінчук. Він зазначив, що на основі цього закону буде розроблена стратегія та тактика подальшого розвитку агропромислового розвитку України. Доповідач також поінформував про зауваження і пропозиції, що надійшли до законопроекту до другого читання, більшість з яких профільним Комітетом була врахована.
Закон про Основні засади державної аграрної політики було прийнято в цілому 271-м голосом.
У другому читанні і в цілому був прийнятий закон про введення мораторію на демонтаж або розукомплектування цукрових заводів. Він спрямований на збереження економічної безпеки держави, захисту її інтересів, недопущення руйнування цілісних майновий комплексів цукрових заводів, ефективне використання їх виробничих потужностей, підтримку соціально-економічного розвитку регіонів.
Законом передбачається запровадити на період до 2008 року мораторій на відчуження об'єктів нерухомого майна та інших основних засобів виробництва цукрових заводів.
Прийнятим законом доручається Кабінету Міністрів у шестимісячний термін розробити та затвердити комплексну програму реструктуризації цукрових заводів, передбачивши їх перепрофілювання, порядок виведення з експлуатації підприємств, що не підлягають реструктуризації, збереження соціальної сфери підприємств та фінансування цих закладів.
Верховна Рада відхилила після розгляду у другому читанні проект закону про внесення зміни до ст.4 Закону України "Про підприємництво".
Не включено було до порядку денного проект Постанови про події на вулиці Хрещатик та Майдані Незалежності 15 жовтня 2005 року.
Перед перервою, під час якої народні депутати попрощалися з народним депутатом Іваном Курасом, який помер на 67-му році життя, перший заступник Голови Верховної Ради України Адам Мартинюк оголосив про розпуск депутатської фракції Народно-демократичної партії і партії "Єдина Україна" у Верховній Раді.
Після перерви народні депутати за скороченою процедурою розглянули перший з низки законопроектів, які необхідно прийняти Україні для вступу до СОТ, - про внесення змін до Закону України "Про вивізне (експортне) мито на живу худобу та шкіряну сировину". Він передбачав встановлення з першого січня 2006 року нульової ставки ввізного експортного мита на живу худобу та поетапне зменшення вивізного експортного мита на шкіряну сировину. Зокрема, встановлення у 2006 році 15-відсоткову ставку вивізного мита на шкіряну сировину з подальшим її щорічним зменшенням на один відсоток з першого січня 2007 року до значення 10 відсотків.
Водночас законопроектом передбачалося встановити індикативні ціни на живу худобу та шкіряну сировину, яка експортується з України, що мало унеможливити вивезення цієї продукції за межі митної території за цінами, нижчими за світові.
Профільний Комітет з питань аграрної політики і земельних відносин пропонував депутатам прийняти цей законопроект за умов, що його дія розпочинається з часу вступу України до Світової організації торгівлі з відповідною державною підтримкою до прийнятої законодавчої бази.
Однак, це застереження не вплинуло на результати голосування. Законопроект, не набравши необхідної кількості голосів для прийняття за основу, а також для відправлення на доопрацювання, було відхилено.
Ще один "сотівський" законопроект про внесення змін до Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" (щодо оптової торгівлі цукром) передбачав поширити дію статті 9 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" на оптову торгівлю цукром. Впорядкування оптової торгівлі цукром мало забезпечити збільшення надходження до бюджетів всіх рівнів, позитивно вплинути на зайнятість населення, продовольчу безпеку держави. Однак, цей законопроект, як і попередній, народні депутати відхилили. "За" його прийняття проголосувало 124 депутати.
Законопроект про професійні і міжпрофесійні об'єднання в агропродовольчій сфері доповів секретар Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Олег Юхновський. Проект спрямований на створення професійних та міжпрофесійних об'єднань, суб'єктів господарювання, які здійснюють свою діяльність в агропродовольчій сфері для захисту спільних економічних інтересів та паритетного вирівнювання доходів. Документ окреслює чітку конфігурацію взаємин виробника, заготівельника, переробника, транспортника, торговельника у просуванні того чи іншого товару до покупця, враховує досить специфічні взаємини, яких немає в інших галузях економіки, а лише в агропродовольчому комплексі.
Законопроектом створюються умови для організації найбільш беззахисних виробників, передусім, особистих селянських господарств, професійних об'єднань. Саме цей сектор продукує до 90 відсотків тваринницької продукції, овочів, фруктів, картоплі. Цим роздрібненим структурам, як зазначив доповідач, дедалі важче протистояти структурованим, потужним, переробним і торговим підприємствам, які в процесі приватизації здійснили концентрацію виробництва, об'єдналися в галузеві професійні організації, відстоюючи корпоративні інтереси.
Тому проект встановлює рівність у взаєминах: виробник, заготівельник, переробник, транспортник, продавець. Перший етап, сприяти створенню повноцінних професійних організацій в рамках одного конкретного виду продукції. Наприклад, об'єднання виробників зерна, овочів чи виробників молока. Наступний крок - злиття повноцінної асоціації виробників до міжпрофесійного об'єднання, яке переймається проблемами моно-продуктового ринку.
О.Юхновський зазначив, що такі міжпрофесійні організації у різних формах і модифікаціях існують практично в усіх країнах Європейського Союзу. Доповідач наголосив, що прийняття законопроекту буде сприяти побудові громадянського суспільства в нашій державі, налагодженні цивілізованого діалогу між владою та бізнесом, що на сьогодні є як ніколи актуальним.
Народні депутати, які взяли участь в обговоренні законопроекту, підтримали його прийняття, однак рішення щодо нього не було прийнято. На цьому ранкове засідання завершилося.
На вечірньому засіданні народні депутати продовжили розгляд питань порядку денного. Вони розглянули законопроект про внесення змін до деяких законів України (щодо сплати ПДВ на імпортне устаткування для харчової і переробної промисловості). Ним пропонувалося внести зміни до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств, передбачивши для заготівельних організацій та підприємств харчової та переробної промисловості, виробнича та комерційна діяльність яких пов'язана з сезонною заготівлею, зберіганням, переробкою та реалізацією сільськогосподарської продукції рослинництва: зерна, олійних культур, цукрових буряків та продуктів їх переробки – облік приросту-убутку таких запасів розраховувати станом на 1 липня, а не на 1 січня, як це відбувається сьогодні.
Мотивацією для внесення змін стало те, що закупівля вирощеного врожаю у сільськогосподарських підприємств здійснюється протягом відносно короткого календарного періоду, а зберігання, переробка та реалізація, в тому числі, продуктів первинної переробки і готової продукції продовжується до отримання врожаю наступного року.
Зміна порядку оподаткування прибутку сезонозалежних підгалузей аграрного сектору не за календарний рік, а за підсумками виробничого сезону, після складання остаточного балансу витрат і доходів в період мінімальної активності аграрного ринку мала створити економічні передумови для накопичення необхідних запасів продовольчої сировини для потреб внутрішнього ринку.
Розробники проекту передбачали надати можливість підприємствам ввести в дію устаткування та почати випускати продукцію, а потім здійснювати розрахунки по ПДВ. В умовах приєднання України до СОТ вирішення даної проблеми дало б можливість більш впевнено просувати українську продовольчу продукцію на світові ринки.
Профільний Комітет з питань фінансів і банківської діяльності рекомендував парламенту відхилити цей законопроект, оскільки він порушує принцип рівності недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації забезпечення однакового підходу для різних суб'єктів господарської діяльності при визначенні обов'язків щодо сплати податків і зборів.
Представник Державної податкової адміністрації висловився за недоцільність законопроекту, а міністерство аграрної політики виступило за його прийняття.
У підсумку законопроект набрав 146 голосів "за" і був відхилений.
Народні депутати далі повернулися до законопроекту про професійні і міжпрофесійні об'єднання в агропродовольчій сфері і прийняли його за основу 256-ма голосами.
Дві фракції – СДПУ(о) і "Регіони України" наполягли на перерві або наданні слова для виголошення заяви. Народний депутат Володимир Заєць від імені фракції СДПУ(о) висловився проти вступу України до НАТО, оскільки фракція вбачає в цьому "серйозну небезпеку для держави і не вважає, що НАТО і США є гарантом колективної безпеки у світі".
В.Заєць повідомив, що СДПУ(о) ініціює проведення Всеукраїнського референдуму з питань вступу України до НАТО та Єдиного економічного простору.
Ще дві фракції – НРУ і УНП також попросили оголосити перерву або надати слово для заяви. Народний депутат Іван Заєць заявив, що фракції, від яких він виступає, виступають проти ініціатив СДПУ(о) і "Регіонів України", які перешкоджають інтеграції України в НАТО і ЄС.
Після цього головуючий повідомив, що фракції і окремі депутати звернулися до нього з проханням поставити ще раз на голосування проект закону про внесення змін до Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" (щодо оптової торгівлі цукром) і проект постанови про події на вулиці Хрещатик та Майдані Незалежності 15 жовтня. У ході голосування обидва питання не набрали достатньої кількості голосів для повернення до їх розгляду.
Далі народні депутати продовжили розгляд питань порядку денного. Вони розглянули проект закону про внесення змін до Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" (щодо операцій з продажу сільгосппродукції). Проектом пропонується запровадити єдиний документ стандартної форми, який би видавався власнику земельної ділянки безкоштовно місцевою радою. Зараз фізичні особи, реалізуючи сільськогосподарську продукцію, мають надати податковим агентам такі документи: копію державного акта на право власності або право постійного користування землею в разі відсутності довідки місцевої ради про наявність зазначеної земельної ділянки, ідентифікаційний номер, відомості з паспорту продавця. У зв'язку зі складністю виконання вимог Державної податкової адміністрації щодо надання великої кількості документів, затрат часу і коштів, селяни реалізують сільськогосподарську продукцію суб'єктам тіньового ринку без подання передбачених довідок.
Запропоноване введення єдиного документа у формі довідки, який від органів місцевої влади безкоштовно отримує власник сільгосппродукції, що була вирощена чи вироблена селянином, підтримав профільний Комітет з питань фінансів і банківської діяльності. Передбачається, що така довідка буде підтверджувати права власника, зазначеної сільгосппродукції на отримання доходу у джерела його виплати без утримання податку з доходів фізичних осіб. Прийняття законопроекту спростить селянину шлях отримання законодавчої пільги. Законопроект було прийнято у першому читанні за основу.
Народні депутати розглянули ще два проекти законів, які стосуються оподаткування підприємств агропромислового комплексу, - про внесення змін до Закону України "Про податок на додану вартість" (щодо операцій здійснюваних сільгосппідприємствами).
З двох проектів за основу, а потім і в цілому було прийнято законопроект народного депутата О.Юхновського. Він передбачає продовження до 1 січня 2007 року дію статей 6 та 11 Закону "Про Податок на додану вартість", одночасно призупинивши дію статті 8.1. За словами автора – народного депутата Олега Юхновського, існуюча система оподаткування ПДВ в АПК себе вичерпала, сприяє тінізації економіки, фактично направлена на підтримку посередника, а не конкретного виробника. Він також зазначив, що одного року достатньо для того, щоб відпрацювати зміни до статті 8.1 з урахуванням зауважень сільськогосподарських виробників або запровадити диференційовану систему оподаткування податком на додану вартість сільськогосподарських виробників із консолідованим відшкодуванням із бюджету.
Профільний Комітет з питань фінансів і банківської діяльності підтримав законодавчу ініціативу продовження пільги на рік, оскільки у проекті Державного бюджету на 2006 рік не витримана норма щодо виділення видатків на розвиток агропромислового комплексу в розрахунку 10 відсотків валового внутрішнього продукту бюджету.
Інший законопроект було відхилено, оскільки ним передбачалося надання податкової пільги до 2010 року.
Автор наступного проекту закону про внесення змін до деяких законів України (щодо стимулювання виробництва бензинів моторних сумішевих) народний депутат Анатолій Семинога мотивував внесення законодавчої ініціативи тим, що в умовах дефіциту сирої нафти, виробництво біопалив з відповідної сільськогосподарської сировини є пріоритетним напрямком в світовій нафтопереробці. Однак, в Україні склалася ситуація за якої використання екологічних добавок, в тому числі на основі біоетинолу, є неможливим. Зокрема, основними причинами цього є недосконалість вітчизняної нормативно-правової бази у сфері регулювання виробництва біологічних палив та їх невідповідність європейським стандартам.
Також, за висновками нафтопереробних заводів, неможливо отримати моторне паливо належної якості, використовуючи лише біоетинол. І тому необхідні багатофункціональні добавки на його основі, які б усунули його недоліки.
На сьогодні в Україні вже існує позитивний досвід виробництва добавок до бензинів на основі біоетинолу, що за своїми характеристиками конкурують з імпортними добавками. Вказані добавки схвалені нафтопереробними заводами, однак існуюча нормативно-правова база не стимулює нафтопереробні заводи використовувати вітчизняні добавки, оскільки висока ставка акцизу на сумішеві бензину робить їх виробництво економічно не вигідним.
Автор зазначив, що прийняття внесеного ним законопроекту, який уніфікований з вимогами стандартів Європейського Союзу, призведе до наступних позитивних, економічних, соціальних та екологічних наслідків, зокрема: додаткові надходження ПДВ та податку на прибуток та інших платежів до Державного бюджету; послаблення залежності України від зовнішніх поставок нафти: зменшення використання бензинових компонентів нафтового походження на 8 відсотків; збільшення експортного потенціалу України за рахунок впровадження бензинових добавок євростандарту-4; покращання екологічної ситуації; зменшиться використання шкідливих викидів в атмосферу на 20-30 відсотків; створення додаткових робочих місць; суттєвого збільшення обсягів реалізації сільськогосподарської продукції.
Профільний Комітет підтримав прийняття законопроекту, оскільки затвердження специфічної ставки акцизного збору на бензинні, моторні, сумішеві та обов'язкові мінімальні частки білоетанолу у загальних обсягах виробництва та реалізації бензинів в Україні відповідає пріоритетам співробітництва у рамках угоди про партнерство та співробітництво Україна - ЄС.
Законопроект був прийнятий за основу 325-ма голосами.
На цьому вечірнє засідання завершилося.