У СЕРЕДУ, 19 ЖОВТНЯ, ВОСЬМА СЕСIЯ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ ЧЕТВЕРТОГО СКЛИКАННЯ ПРОДОВЖИЛА РОБОТУ В ПЛЕНАРНОМУ РЕЖИМІ.
Голова Верховної Ради України Володимир Литвин на початку ранкового засідання поінформував про результати роботи Верховної Ради на пленарному засіданні 18 жовтня. Розглянуто 13 питань порядку денного. За результатами розгляду прийнято 4 закони та дві постанови, п'ять законопроектів прийнято за основу, чотири законопроекти відхилено.
У сесійний зал ще до початку засідання народні депутати з фракції Української народної партії занесли три прозорі урни з понад 1 млн. підписів за визнання бійців УПА учасниками Великої Вітчизняної війни. У свою чергу члени фракції КПУ внесли до парламенту коробки з підписами проти визнання воїнів УПА воюючою стороною.
Головуючий виголосив депутатські запити. Всього було виголошено 170 депутатських запитів.
Із заявами, повідомленнями, внесенням пропозицій виступили уповноважені представники депутатських фракцій.
Про участь постійної делегації Верховної Ради України у роботі чергової сесії Парламентської асамблеї Ради Європи поінформував її Голова Борис Олійник. Сесія розглянула питання: дотримання обов'язків і зобов'язань Україною перед Радою Європи; політика спільного розвитку, як позитивного засобу регулювання міграційних потоків; примусові зникнення; жінки та релігія в Європі; освіта та релігія; функціонування демократичних інституцій в Молдові; примусові та дитячі шлюби тощо.
Б.Олійник детально поінформував про слухання питання виконання обов'язків і зобов'язань Україною перед Радою Європи. Доповідачі ПАРЄ Х.Северинсен і Р.Вольвенд в цілому позитивно оцінили стан виконання обов'язків і зобов'язань Україною перед Радою Європи. На їхню думку, післявиборний період занадто короткий аби вимагати значних результатів. Водночас одна з доповідачів Ренате Вольвенд висловила занепокоєння з приводу повноважень Генеральної прокуратури та конституційного положення про імперативний депутатський мандат.
Друга доповідачка Ханне Северинсен зазначила, що прийняті на сесії документи слугуватимуть Україні дорожньою картою до демократичних перетворень. Вона підкреслила, що реформам не повинно завадити політична боротьба, яка нині точиться у країні. Речниця також переконана, що особи причетні до маніпуляцій під час президентських виборів мають постати перед судом. Х.Северинсен зауважила на відсутності суттєвого прогресу у справі вбивства журналіста Г.Гонгадзе і висловила сподівання, що замовники злочину проти українського журналіста будуть виявлені і покарані. Доповідач ПАРЄ розглядає майбутні парламентські вибори, як суворий іспит на демократичну зрілість України.
Б.Олійник у своєму виступі на сесії ПАРЄ зазначив, що слухання були особливими для України, позаяк вони відбулися напередодні 10-ліття з часу вступу України до Ради Європи. За цей період Україна чимало зробила аби досягти високих стандартів організації, переважна більшість взятих зобов'язань нею виконана. "Але на нашому карбі непростимі зволікання з розслідуванням справ Гонгадзе, Александрова та побиття Єльяшкевича. Як не гірко, однак мушу визнати, що злочинна тяганина з розкриттям і покаранням замовників та безпосередніх убивць Гії Гонгадзе переходить усі межі цинізму і нелюдської жорстокості особливо стосовно матері журналіста. В суспільстві все міцнішає переконання, що це діється не без свідомого попуску прокуратури", - наголосив Голова постійної делегації.
Б.Олійник також повідомив, що за наслідками обговорення були ухвалені відповідні Резолюція і Рекомендації. У прийнятих документах Асамблея привітала досягнення України у виконанні обов'язків та зобов'язань перед Радою Європи і закликала продовжувати демократичні реформи, незважаючи на політичну конфронтацію. У документах наголошується, що парламентські вибори 2006 року стануть важливим тестом для нової влади і розглядається можливість переходу до постмоніторингового співробітництва з Радою Європи. Рекомендовано вчинити парламентські слухання щодо справи Гонгадзе.
Б.Олійник зауважив, що резолюції і рекомендація ПАРЄ Україні варто б оприлюднити в пресі у детальному викладі, аби найширша громадськість усвідомила, що зобов'язання і обов'язки треба виконувати.
Голова Постійної делегації також поінформував про розгляд інших питань, де виступали члени делегації, нагадав про виступ на сесії Голови Верховної Ради України В.Литвина.
Б.Олійник також розповів про деякі недружні виступи щодо України з боку інших делегацій, які мали на меті " посіяти отруйне сім'я розбрату між українським і російськими народами". Ці наскоки, за словами Б.Олійника, "стають все агресивнішими, особливо стосовно мовних проблем". Він повідомив, що деякі члени російської депутації перейшли до заяв на сесії Ради Європи, звинувачуючи Україну в утиску російської мови.
Завершуючи свій виступ Б.Олійник звернувся до "братів – росіян" їхньою мовою: " Многоуважаемые братья русские, убедительно прошу вас, проверьте, вконце-концов полномочия тех, кто от вашего имени пытаются сеять семена вражды между нашими народами".
Голова Верховної Ради України дав доручення розповсюдити серед народних депутатів повний текст Резолюції і Рекомендацій ПАРЄ, а також оприлюднити їх у парламентській газеті "Голос України".
Верховна Рада ухвалила Постанову про Заяву Верховної Ради України "Про 60-ту річницю Організації Об'єднаних Націй" і Постанову про відзначення 60-ої річниці заснування Організації Об'єднаних Націй.
Прийняті документи матимуть позитивний вплив на розширення співпраці між Україною та Організацією Об'єднаний Націй.
Після цього народні депутати розглядали питання ратифікації. Спочатку вони розглянули проект закону про ратифікацію Конвенції Міжнародної організації праці №173 1992 року про захист вимог працівників у випадку неплатоспроможності роботодавця. Ратифікація дає змогу приєднатися до Конвенції і засвідчити свою готовність дотримуватися міжнародних норм у забезпеченні захисту вимог працівників на отримання заборгованої заробітної плати у випадку неплатоспроможності роботодавця.
При цьому Україна бере на себе зобов'язання дотримуватися вимог розділу другого цієї Конвенції. Вони конкретизують мінімальну суму заробітної плати та інших належних працівникові від роботодавця виплат, якій може надаватися статус привілейованого кредиту та встановлюють мінімальну суму заборгованої заробітної плати, яка повинна бути виплачена працівникам збанкрутілого роботодавця.
Конвенція передбачає надання привілейованого платежу у заробітній платі під час процедури банкрутства і здійснення цих процедур і визначає, що мінімальна сума такого платежу складає не менше трьох середніх заробітних плат на момент банкрутства.
Суб'єктами виконання Конвенції є центральні та місцеві органи виконавчої влади, інші органи чи посадові особи, задіяні в процедурі ліквідації підприємств-банкрутів, відповідно до компетенції.
Народні депутати під час обговорення цього питання погоджувалися з необхідністю ратифікації цієї Конвенції. Водночас вони звертали увагу на те, що Україною прокотилася хвиля штучних банкрутств, в результаті яких багато працівників аграрного, машинобудівного комплексів звільнені без виплати боргів по заробітної плати.
Підтримуючи ратифікацію Конвенції, народні депутати пропонували при цьому вимагати від уряду подальшої роботи щодо приєднання до третьої частини Конвенції і подумати над гарантіями повного погашення боргів по заробітній платі.
Конвенцію Міжнародної організації праці №173 1992 року про захист вимог працівників у випадку неплатоспроможності роботодавця було ратифіковано 302-ма голосами.
Ратифікована була і Конвенція Міжнародної організації праці №131 про встановлення мінімальної заробітної плати з особливим урахуванням країн, що розвиваються. Ратифікація підтвердила те, що національне законодавство щодо встановлення мінімальної заробітної плати цілком відповідає нормам цієї Конвенції і сприятиме вдосконаленню рішень, які вже прийняті або приймаються у майбутньому для визначення розміру мінімальної заробітної плати з врахуванням особливостей ситуації, яка склалася у державі.
Верховна Рада також ратифікувала Угоду між Урядом України та Урядом Республіки Сан-Марино про торгівлю та економічне співробітництво; Угоду між Урядом України та Урядом Республіки Гамбія про торговельно-економічне співробітництво; Угоду між Україною та Республікою Білорусь про взаємне забезпечення захисту державних секретів.
За скороченою процедурою народні депутати розглянули проект закону про внесення змін до Декрету Кабінету Міністрів України "Про акцизний збір" (щодо пального для сільгоспвиробників). Законопроект було розроблено з метою подолання кризової ситуації, що склалася у сільському господарстві внаслідок підвищення цін на нафтопродукти та періодичне штучне створення дефіциту пального на вітчизняному ринку в періоди підготовки та проведення комплексних сільськогосподарських робіт. Лише протягом 2005 року оптові ціни на дизпаливо зросли з 2850 гривень до 3600. Таке підвищення призвело до додаткових витрат при виробництві сільськогосподарської продукції, катастрофічного вимивання обігових коштів, суттєвого збільшення собівартості сільськогосподарської продукції.
У 2005 році очікувана вартість нафтопродуктів, спожитих для виробництва продукції рослинництва, складе 4,3 млрд. гривень, а їх частка в структурі собівартості зросте до 28 відсотків.
Як зазначив доповідач народний депутат Олег Юхновський, подальше підвищення цін на нафтопродукти може призвести до втрати конкурентоспроможності вітчизняної сільськогосподарської продукції не лише на зовнішньому, а й на внутрішньому ринку. Тому внесенням змін до статті 5 Декрету Кабінету Міністрів "Про акцизний збір" передбачає встановлення порядку, згідно з яким дизельне паливо та бензин А-76, які будуть реалізовуватися виключно для потреб сільського господарства, звільняються від сплати акцизного збору.
Такий порядок, за словами доповідача, створює рівні умови для нафтопереробних підприємств незалежно від їх форми власності та господарювання та стимулює відпуск пального для потреб села за заниженими цінами. Обсяги та контроль за реалізацією зазначених нафтопродуктів сільськогосподарським товаровиробникам встановлює Кабінет Міністрів. Реалізація закону мала б призвести до зменшення надходжень від сплати акцизного збору до Державного бюджету у сумі 60 млн. євро. Проте зазначений обсяг коштів компенсувався б зростанням обсягів виробництва продукції сільського господарства та продуктів харчування, покращанням фінансово-економічного стану сільськогосподарських підприємств, створенням додаткових робочих місць, збільшенням відрахувань до соціальних фондів.
Профільний Комітет з питань фінансів і банківської діяльності, рішення якого доповів народний депутат Анатолій Семинога, рекомендував парламенту відхилити цей законопроект, оскільки реалізація нафтопродуктів без сплати акцизного збору для потреб села тільки на проведення весняно-польових робіт призведе до втрат бюджету у сумі більше 350 мільйонів гривень. Законопроектом не передбачені джерела покриття втрат до бюджету.
Прийняття законопроекту підтримав представник міністерства аграрної політики, який закликав депутатів "зробити реальний крок назустріч селу".
У підсумку законопроект після обговорення було відхилено.
Наприкінці засідання народні депутати розглянули ще один законопроект, який стосувався законодавчого вдосконалення діяльності агропромислового комплексу, - про ресурсне забезпечення сільського господарства нафтопродуктами. Ним пропонувалося нафту і газовий конденсат, який виробляється на українських підприємствах, де держава має частку більше 50 відсотків, направити за рішенням Кабінету Міністрів на переробку на українських нафтопереробних заводах, щоб ця продукція не вивозилася.
Проектом також пропонувалося дизельне пальне вироблене із зазначених нафтопродуктів реалізовувати виключно сільськогосподарським товаровиробникам за цінами, граничний рівень яких встановлює Кабінет Міністрів або уповноважений ним орган.
На думку розробників законопроекту, реалізація такої програми дасть українському сільськогосподарському споживачу дизельне пальне по стабільній ціні, максимум по дві - дві гривні п'ять копійок. Це дозволить українському сільському господарству завжди бути рентабельним, піднятися з колін, захистити свої економічні інтереси.
Законопроект не набрав необхідної кількості голосів для прийняття.
Народні депутати продовжать розгляд законопроектів, які стосуються агропромислового комплексу, на наступному пленарному засіданні.
На цьому пленарне засідання завершилося.